Постанова

від 22.04.2015 по справі 909/263/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа № 909/263/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г. Г.

при секретарі Фіна Н.,

з участю представників:

від позивача з'явився

від відповідача з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Орсік "ЛТД"

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2015 року,

в справі № 909/263/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лост, ЛТД", вул. Побутова, 4, м. Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Орсік "ЛТД", вул. Гната Хоткевича, 67 А, корп. 3, кв. 9, м. Івано-Франківськ, 76000; поштова адреса: вул. Української Дивізії, 9/4 м. Івано-Франківськ, 76000;

про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2015 року частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Лост, ЛТД" про забезпечення позову. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Орсік "ЛТД" та будь-яким особам здійснювати будівництво (проводити будівельні роботи) багатоквартирного житлового будинку № 1 (загальна площа - 4313,31 м.кв.; житлова площа - 1617,12 м.кв.; кількість поверхів 9) та багатоквартирного житлового будинку № 2 (загальна площа - 8236,87 м.кв.; житлова площа - 3307,04 м.кв.; кількість поверхів - 9), яке проводиться за поштовою (будівельною) адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Побутова, 4 та на земельній ділянці площею 0,6036 га., кадастровий номер 2610100000:20:006:0144..

При винесені даної ухвали суд зазначив, що відповідач вже до закінчення даного спору матиме змогу завершити об'єкт будівництва, що ускладнить виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області у випадку задоволення позову.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Орсік "ЛТД" просить ухвалу господарського суду Івано-Франківської від 31.03.2015 у справі №909/263/15 скасувати, прийняти постанову, якою відмовити в заяві товариства з обмеженою відповідальністю "Лост, ЛТД" про забезпечення позову. При цьому, заявник, вказує що суд застосовуючи заходи забезпечення позову не вказав наявність взаємозв'язку між цим заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, які по своїй суті є однотипними. Вирішуючи питання забезпечення позову, суд фактично частково вирішив спір по суті, що є недопустимим.

Окрім того, відповідач вказав, що вбачається порушення співвідношення прав, про захист яких просить позивач з майновими наслідками забезпечення позову, оскільки зупинення будівництва житлових будинків, яке є основною та єдиною господарською діяльністю товариства, є фактично зупиненням його діяльності. З другого боку, судом не враховано інтереси обох сторін спору та порушено принцип спів розмірності заходу забезпечення позову позовним вимогам, що заявлені позивачем.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу, позивач не погодився з доводами апеляційної скарги та просить залишити ухвалу господарського суду першої інстанції без змін. Доводи відповідача про зупинення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Орсік "ЛТД" є безпідставними, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, у відповідача є інші види діяльності. Окрім того категорія землі, на якій здійснюється будівництво є землі промисловості.

Представник апелянта(відповідача), в судовому засіданні, підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу господарського суду Івано-Франківської від 31.03.2015 у справі №909/263/15 скасувати, прийняти ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Лост, ЛТД" про забезпечення позову. Додавши, що підприємство власними коштами здійснює будівництво на підставі всіх необхідних містобудівних документів та декларації про дозвіл на будівництво. На час ухвали про забезпечення позову побудовано вже три поверхи багатоквартирного будинку. Позивач є суміжним землекористувачем, в якого за договором оренди знаходиться земельна ділянка в користуванні, окрім того, категорія земель, на якій вони здійснюють будівництво належить до земель громадської забудови.

Представник позивача, в судовому засіданні, заперечив проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на неї, просив ухвалу господарського суду Івано-Франківської від 31.03.2015 у справі №909/263/15 залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської від 31.03.2015 у справі №909/263/15 скасувати.

Апеляційним судом встановлено, що предметом спору є вимоги позивача як суміжного землекористувача про знесення(демонтаж) об'єктів незавершеного будівництва - багатоповерхових будинків, які за даними висновку спеціаліста збудовані на рівні трьох поверхів.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входять факти про наявність у боржника-відповідача майна або наявність такого майна, що належить боржнику, в інших осіб та ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення.

Згідно зі статтею 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до пункту 3 статті 86 зазначеного Кодексу ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство. Колегія суддів зазначає, що вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог та повинен бути адекватний предмету спору. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність заходів забезпечення позову, при цьому тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

В розумінні статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, чи майнових наслідків - заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Дані позиція кореспондується з позицією викладеною у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, забезпеченості збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Проте в ухвалі господарського суду Львівської області відсутнє обґрунтування, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Окрім того, як вірно зазначив апелянт вбачається порушення співвідношення прав, про захист яких просить позивач з майновими наслідками забезпечення позову, оскільки зупинення будівництва житлових будинків, призвело до зупинення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Орсік "ЛТД", що спричиняє не співмірні наслідки необхідні для забезпечення охоронюваних законом інтересів позивача і одночасно призводить до погіршення стану відповідача, що також не може вважатись співрозмірним та збалансованим між інтересами обох сторін. Окрім того, в розпорядженні місцевого суду був наявних письмовий доказ-висновок спеціаліста, з якого вбачалося, що відповідачем проведені будівельні роботи по будівництву житлових будинків на рівні третього поверху.

Також, судом першої інстанції не враховано, що за змістом заяви про вжиття заходів забезпечення позову порушення відстані зазначається відносно одного будинку( розрахунки відстані спеціалістом здійснювались тільки до частини однієї з будівель), що будується, а забезпечення позову вжито до всіх об'єктів будівництва.

Отже, оскільки місцевим судом не враховано в повній мірі всіх необхідних обставин при вирішенні заяви про забезпечення позову, а тому вона не відповідає вимогам норм процесуального законодавства і тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Отже, з позивача слід стягнути на користь відповідача судовий збір в сумі 609,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Орсік "ЛТД" - задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2015 року у справі № 909/263/15 - скасувати.

3. В задоволенні заяви заяву вих. № 63 від 05.03.15 (вх. №2471/15 від 05.03.15)Товариства з обмеженою відповідальністю "Лост, ЛТД" про забезпечення позову - відмовити. Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лост, ЛТД" (вул. Побутова, 4, м. Івано-Франківськ, 76000, ЄДРПОУ 22166741), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Орсік "ЛТД" (вул. Гната Хоткевича, 67 А, корп. 3, кв. 9, м. Івано-Франківськ, 76000; поштова адреса: вул. Української Дивізії, 9/4 м. Івано-Франківськ, 76000, ЄДРПОУ19400759), 609, 00 грн. в повернення судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 24.04.2015 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.