Ухвала

від 21.04.2015 по справі 825/175/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/175/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «В-БЕЙБІ» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «В-БЕЙБІ» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 14 січня 2015 року №0000212200 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 12833 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 14 січня 2015 року №0000202200 про визначення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 16844 грн.: 13475 грн. - основний платіж та 3369 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Айсберг Пром» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23 вересня 2014 року по 25 вересня 2014 року ДПІ у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «В-БЕЙБІ» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість у складі податкового кредиту операцій з СК ім.Шевченка за листопад 2011 року, з ТОВ «Айсберг Пром» за липень 2012 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаними контрагентами, за результатами якої складено акт від 01 жовтня 2014 року №2227/22/34924413, в якому встановлено порушення позивачем п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «В-БЕЙБІ» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму ПДВ 30166,00 грн. у тому числі: за листопад 2011 року - 17333,00 грн., за липень 2012 року - 12833,00 грн.; пп.14.1.27 пп.14.1 ст.14, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 пп.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «В-БЕЙБІ» занижено суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 13475,00 грн. у тому числі: за ІІІ квартали 2012 року - 13475,00 грн.

На підставі акту перевірки №2227/22/34924413 від 01 жовтня 2014 року ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року №0000212200, згідно якого за порушення п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12833,00 грн.; №0000202200, згідно якого за порушення пп.14.1.27 пп.14.1 ст.14, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 пп.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 16844,00 грн., у тому числі 13475,00 грн. за основним платежем та 3369,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі встановлених порушень щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Айсберг пром» за липень 2012 року, натомість, на підставі висновків, викладених у акті перевірки щодо взаємовідносин з СК ім.Шевченка, податкові повідомлення-рішення контролюючим органом винесені не були.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується виконання робіт та використання їх результатів у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Айсберг Пром» (виконавець) укладено договір про виконання робіт №25 від 02 липня 2012 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за замовленням замовника виконати визначені у п.1.2 цього договору роботи на користь замовника, а замовник прийняти виконання вказаних робіт та сплатити за них встановлену плату. Виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: роботи щодо тарування (упаковки) 120 тонн гірчиці +/- 10%. Форма пакування біг-беги; роботи щодо навантаження вказаної у п.1.2.1 продукції на транспорт, наданий замовником (п.1.2).

Обов'язки виконавця: на підставі запиту (заявки) про виконання робіт, направленого замовником, узгоджувати з замовником час та місце виконання робіт; своєчасно забезпечити у відповідності до заявки, наданої замовником, у необхідній кількості фахівців та (або) техніку, необхідних для виконання вказаних робіт; після завершення виконання робіт скласти акт здачі-прийняття робіт із відображенням кількісних та вартісних показників такого виконання (п.2.1).

Обов'язки замовника: надати виконавцю заявку на виконання робіт із зазначенням часу та місця виконання таких робіт; здійснювати своєчасно оплату робіт виконавця згідно умов договору; негайно інформувати виконавця про всі обставини, які можуть перешкоджати виконанню робіт, передбачених договором; після закінчення виконання робіт, передбачених п.1.2 даного договору, підписати двохсторонній акт здачі-прийняття виконаних робіт, який складається виконавцем і є невід'ємною частиною договору (п.2.2).

Позивачем на підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором надано акт здачі-прийняття робіт тарування (фасування) гірчиці в кількості 110 т та навантаження 110 т від 09 липня 2012 року №02-0000001, податкову накладну від 09 липня 2012 року №841, виписки по рахунку позивача в установах банків (платіжні доручення №1 від 11 липня 2012 року та №66 від 12 липня 2012 року).

Позивачем, основним видом господарської діяльності якого є, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, неспеціалізована оптова торгівля, упакований і навантажений ТОВ «Айсберг Пром» товар за договором від 02 липня 2012 №25 був попередньо придбаний у ТОВ «АГРО XXI» згідно договору поставки від 02 липня 2012 року №17 та в подальшому проданий позивачем на підставі контракту від 02 липня 2012 року №03-07/2012, укладеного між ТОВ «В-БЕЙБІ» та резидентом Швейцарії - фірмою «GRANOSA AG», та перевезений автомобільним транспортом, що підтверджується актом здачі-приймання послуг від 17 липня 2012 року №50 між позивачем (замовник) і ТОВ «Імпекс-Транс» (перевізник) за заявкою №05/07-12-1 від 10 липня 2012 року по міжнародному перевезенню вантажу автомобілем №ВК5608ВС/ВК0066ХТ маршрутом Рівне-Німеччина; міжнародною товарно-транспортною накладною А №0051466 від 12 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег автомобілем ВК5608ВС/ВК0066ХТ маршрутом Рівне-Німеччина; заявкою позивача №05/07-12-1 від 10 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег; податковою накладною №50 від 17 липня 2012 року на міжнародне перевезення вантажу автомобілем №ВК5608ВС/ВК0066ХТ маршрутом Рівне-Німеччина; актом здачі-приймання послуг №7878 від 17 липня 2012 між позивачем (замовник) і ТОВ «Рівнетранссервіс» (перевізник) по міжнародному перевезенню вантажу автомобілем №ВК6992АЕ/ВК2541ХХ маршрутом Рівне-Німеччина; міжнародною товарно-транспортною накладною А №007297 від 13 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег автомобілем №ВК6992АЕ/ВК2541ХХ маршрутом Рівне-Німеччина; заявкою позивача 05/07-12-2 від 05 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег; податковою накладною №135 від 17 липня 2012 року на міжнародне перевезення вантажу автомобілем №ВК6992АЕ/ВК2541ХХ маршрутом Рівне-Німеччина; актом здачі-приймання послуг №ОУ-0000243 від 17 липня 2012 року між позивачем (замовник) і ТОВ «АРКО-ПОЛО» (перевізник) по міжнародному перевезенню вантажу автомобілем №АА6541КТ/АА3361ХО маршрутом Рівне-Маннхайм (Німеччина); міжнародною товарно-транспортною накладною А №0403394 від 12 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег автомобілем №АА6541КТ/АА3361ХО маршрутом Рівне-Маннхайм (Німеччина); заявкою позивача №05/07-12-5 від 05 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег; податковою накладною №26 від 17 липня 2012 року; актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000242 від 17 липня 2012 року на послуги по перевезенню вантажу автомобілем №DAFAA1783IB/АА2724ХР маршрутом Рівне-Маннхайм (Німеччина); міжнародною товарно-транспортною накладною від 10 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег автомобілем №DAFAA1783IB/АА2724ХР маршрутом Рівне-Маннхайм (Німеччина); заявкою позивача №05/07-12-4 від 05 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег; податковою накладною №25 від 17 липня 2012 року на міжнародне перевезення вантажу автомобілем №DAFAA1783IB/АА2724ХР маршрутом Рівне-Маннхайм (Німеччина); актом здачі-приймання послуг №ОУ-0000241 від 17 липня 2012 року між позивачем (замовник) і ТОВ «АРКО-ПОЛО» (перевізник) по міжнародному перевезенню вантажу автомобілем №АА6539КТ/АА3364ХО маршрутом Рівне-Маннхайм (Німеччина); міжнародною товарно-транспортною накладною №0403096 від 09 липня 2012 на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег автомобілем №АА6539КТ/АА3364ХО маршрутом Рівне-Маннхайм (Німеччина); заявкою позивача №05/07-12-3 від 05 липня 2012 року на перевезення насіння гірчиці в мішках біг-бег; податковою накладною №24 від 16 липня 2012 року на міжнародне перевезення вантажу автомобілем №АА6539КТ/АА3364ХО маршрутом Рівне-Маннхайм (Німеччина).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 08 лютого 2013 року №139/1520/38037429 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Айсберг Пром» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з квітня по жовтень 2012 року, в якому зазначено, що підприємствами-покупцями ТОВ «Айсберг Пром» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Айсберг Пром» за: квітень - жовтень 2012 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на вищезазначений акт перевірки, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Айсберг Пром» останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Айсберг Пром» та відсутності реального здійснення договору, укладеного між даним товариством та позивачем.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних сум до складу валових витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «Айсберг Пром» за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи є належними доказами виконання контрагентом умов договору, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Айсберг Пром», на підставі первинних документів сформовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності виконання робіт та проведення оплати за них, використання результатів виконаних робіт щодо тарування (упаковки) гірчиці у біг-беги та навантаження продукції на транспорт, наданий позивачем, у господарській діяльності останнього, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14 січня 2015 року №0000212200, №0000202200, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27 квітня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.