Ухвала

від 21.04.2015 по справі 821/21/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 р. Справа № 821/21/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І. при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ДПІПєрін А.Є. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства „Міллєр-Південь" на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року по справі за позовом приватного підприємства „Міллєр-Південь" до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у задоволені адміністративного позову приватного підприємства „Міллєр-Південь" відмовлено повністю.

Приватне підприємство „Міллєр-Південь" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 05 лютого 2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Міллєр-Південь" як юридична особа зареєстроване 17 травня 2005 року, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні, з 4 травня 2007 року по 31 грудня 2012 було платником податку на додану вартість, основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

У серпні 2014 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП "Міллєр-Південь" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПП "Островок", ТОВ "Олімп-Пром", ТОВ "Новатор Груп" та ТОВ "Фаворіт Найс" за період з 1 січня 2011 року по 1 січня 2013 року, про що складено акт від 04.09.2014 № 300/21-03-22-05/33512090 (далі - акт № 300, акт перевірки).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.09.2014 №№ 0002902200, 0002912200, якими підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 119416,50 грн., у тому числі за основним платежем на 79611,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 39805,50 грн., та з податку на прибуток на 69716,00 грн., у тому числі за основним платежем на 52508,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 17208,00 грн.

Перевірка проведена відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України на підставі постанови слідчого ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені в ЄРДР № 32012230000000279, за фактом сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки невстановленими особами, які використовували реквізити підприємств ТОВ "Олімп-Пром", ТОВ "Новатор Груп", ТОВ "Фаворіт Найс" та ПП "Островок".

За актом перевірки ПП "Міллєр-Південь" документувало безтоварні господарські операції з ТОВ "Новатор Груп", ТОВ "Фаворіт Найс" та ПП "Островок" з метою заниження податку на прибуток шляхом збільшення витрат та податку на додану вартість шляхом збільшення податкового кредиту з цього податку.

Так, 20 липня 2011 року ПП "Міллєр-Південь" було укладено договір № 2007/5 з ТОВ "Новатор Груп", згідно з яким останній зобов'язувався виконати ремонтно-налагоджувальні роботи мельничного обладнання та ремонтно-будівельні роботи силосних установок зернових бункерів.

Отримання ремонтних робіт задокументовано податковими накладними від 29.07.2011 № 155, від 31.08.2011 № 180, від 23.12.2011 № 132 та актами здачі-прийняття робіт від 29.07.2011 № ОУ-290704, від 31.08.2011 № ОУ-310804, від 23.12.2011 № ОУ-231202.

3 жовтня 2011 року ПП "Міллєр-Південь" укладено договір № 031002 з ТОВ "Фаворіт Найс", предметом договору є виконання ТОВ "Фаворіт Найс" капітального ремонту будівлі. Виконання робіт задокументовано податковою накладною від 28.10.2011 № 113 та актом здачі-прийняття робіт від 28.10.2011 № ОУ-281001.

З ПП "Островок" (виконавець) приватним підприємством "Міллєр-Південь" (замовник) було укладено декілька договорів:

від 27.06.2012 № 06-18 про виконання робіт по фумігації млинного комплексу;

від 30.07.2012 № 07-20 про виконання робіт по поглибленій дератизації та фумігації щілин зернових бункерів зерносховища;

від 12.09.2012 № 09-12 про виконання оздоблювальних робіт з облицювання адміністративної будівлі.

Виконання робіт за вказаними договорами задокументовано податковими накладними від 13.07.2012 № 41, від 31.07.2012 № 92, від 13.08.2012 № 37, від 31.08.2012 № 99, від 14.09.2012 № 89 та актами здачі-прийняття робіт від 13.07.2012 № ОУ-130701, від 31.07.2012 № ОУ-310702, від 13.08.2012 № ОУ-130801, від 31.08.2012 № ОУ-310803, від 14.09.2012 № ОУ-140902, від 27.09.2012 № ОУ-270904.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість на 79611,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на 6667,00 грн., жовтень 2011 року на 20012,00 грн., грудень 2011 року на 16685,00 грн., липень 2012 року на 11000,00 грн., серпень 2012 року на 13300,00 грн. вересень 2012 року на 11947,00 грн., та податку на прибуток на 52508,00 грн., у тому числі за 2011 рік на 18092,00 грн., за 2012 рік на 34416,00 грн.

За приписами пункту 138.2 ст.138 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивачем розрахунки за ремонтні роботи та послуги за господарськими договорами з ТОВ "Новатор Груп", ТОВ "Фаворіт Найс" та ПП "Островок" не здійснювались, таким чином у нього не було підстав зменшувати свої витрати на ціну цих договорів та формувати податковий кредит з ПДВ по першій із подій.

Що стосується отримання позивачем послуг від названих суб'єктів господарювання, то позиція позивача тут є непослідовною та свідчить про недобросовісність позивача як платника податків.

Так, позивач заперечує отримання від ТОВ "Новатор Груп", ТОВ "Фаворіт Найс" та ПП "Островок" послуг належної якості, як то передбачено договорами, пояснює цим відсутність оплати за такі послуги та стверджує, що цим підприємствам були направлені претензії, копії яких надав суду.

На думку позивача, неякісне виконання робіт або надання послуг (про неналежну якість свідчать його претензії до контрагентів), звільняє його від обов'язку розраховуватись за такі роботи та послуги, проте це не впливає на його право формувати податковий кредит.

Претензії позивача контрагентам датовані: ТОВ "Новатор Груп" - 03.09.2011 р., ТОВ "Фаворіт Найс" - 03.11.2011 р., ПП "Островок" - 04.08.2012 р., 04.08.2012 р., 03.10.2012 р., але разом з тим, направлені ці претензії названим контрагентам тільки через декілька років після їх складання, всі в один день, а саме 9 вересня 2014 року, вже після проведення перевірки позивача ДПІ у м. Херсоні, що підтверджується копіями чеків поштового відділення про відправку кореспонденції.

Суд вважає, що заперечення щодо отримання позивачем послуг, зазначених у договорах, позбавляє його права на віднесення їх до податкового кредиту по другій із подій згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Наведені обставини в сукупності, зокрема порядок укладення господарських договорів, їх виконання, відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності, вказують на умисне та систематичне ухилення позивача від сплати податків, шляхом документування господарських операцій без фактичного їх виконання.

Оскільки спірні господарські операції та відображення їх в податковому обліку стосуються періоду з липня 2011 року по лютий 2013 року, судом було перевірено застосування відповідачем строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, та встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ "Новатор-Груп" за липень 2011 року не були враховані при збільшенні грошових зобов'язань з ПДВ спірним податковим повідомленням-рішенням, що повністю відповідає правилам зазначеної статті.

Що стосується неправомірності дій відповідача, які на думку позивача полягають в неналежному дослідженні інспекторами контролюючого органу первинних документів позивача та належній їх оцінці, то такі посилання спростовуються актом перевірки, в якому зроблений аналіз цих документів та зроблені висновки про їх відповідність приписам податкового законодавства.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, надані відповідачем докази та встановлені судом обставини свідчать про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги приватного підприємства „Міллєр-Південь" про скасування податкових повідомлень-рішень належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги майже дублюють адміністративний позов (а.с. 3) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства „Міллєр-Південь", - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року по справі № 821/21/15-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 22 квітня 2015 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук