cpg1251 номер провадження справи 10/69/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2015 Справа № 908/1821/15-г
За позовом : Прокурора Веселівського району, смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, в особі - органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Запоріжжя
до відповідача : Фермерського господарства "Магарат", с. Новоукраїнка, Веселівський район, Запорізької області.
Про стягнення заборгованості в розмірі 83 391, 70 грн.
Суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Голота Ю. В., на підставі довіреності б/н від 14.04.2015 р.;
від прокуратури - Калітенко Ю. С., посвідчення № 026981 від 01.07.2014 р.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається позовна заява Прокурора Веселівського району, смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, в особі - органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Запоріжжя до Фермерського господарства "Магарат", с. Новоукраїнка, Веселівський район, Запорізької області про стягнення заборгованості в розмірі 83 391, 70 грн. за договором № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 29.10.2009 р
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., довідкою про автоматичний розподілу справи між суддями від 23.03.2015 р., справу 908/1821/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 24.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1821/15-г. Справі присвоєно номер провадження № 10/69/15, її розгляд призначено на 22.04.2015 р.
Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.
Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).
Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За клопотанням представника позивача та відповідача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позивач чи його представник в судове засідання 22.04.2015 р. не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив.
Представник прокуратури 22.04.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні 22.04.2015 р. протии заявлених позовних вимог не заперчував та надав до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду. Суд заяву відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду прийняв та задовольнив.
Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка позивача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 22.04.2015 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури та відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Відповідно до Статуту державної установи «Український державний фонд підтримки фермерських господарств», який затверджений розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 06.06.2006 № 61, Укрдержфонд є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, є юридичною особою.
Укрдержфонд має регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, в областях, які не мають статусу юридичної особи, мають окремі баланси, відокремлене майно.
Відповідно до Положення Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 13.12.2006 р. № 75, Запорізьке відділення Укрдержфонду не має статусу юридичної особи, має окремий баланс, відокремлене майно, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку з ідентифікаційним кодом, бланки з власною назвою.
Запорізьке відділення Укрдержфонду здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Статуту Укрдержфонду та цього Положення, яке затверджується Укрдержфондом, а також на підставі довіреності, виданої генеральним директором Укрдержфонду директору відділення.
Згідно з довіреністю, виданою Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі виконуючого обов'язки генерального директора Романюка Ю.Ю. директора Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Степанову Любов Іванівну уповноважено:
- укладати, підписувати договори про надання фінансової підтримки фермерським господарствам Українським державним фондом підтримки фермерських господарств за погодженням з генеральним директором Українського державного фонду підтримки фермерських господарств;
- представляти інтереси Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в судах усіх рівнів (у тому числі в господарських та адміністративних судах) з усіма правами наданими законом позивачеві, відповідачеві, третій особі та потерпілому.
Отже, органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Так, 29.10.2009 р. Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Запорізьке відділення Укрдержфонду) та фермерським господарством «Магарат», що розташоване по вул. Пушкіна, 3-В в с. Новоукраїнка Веселівського району Запорізької області (далі - ФГ «Магарат») було укладено договір № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору Запорізьке відділення Укрдержфонду зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству «Магарат» в сумі 100 000 грн. 00 коп., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.
Згідно з п.7.1. Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання повноваженими представниками сторін.
Договір підписаний директором Запорізького відділення Укрдержфонду в особі Степанової Л.І., з одного боку, та головою фермерського господарства «Магарат» в особі Голоти О.Ю., з другого боку, та посвідчено відповідними печатками підприємств.
У подальшому, на виконання п. 3.2.1. Договору, Запорізьке відділення Укрдержфонду перерахувало на розрахунковий рахунок ФГ «Магарат» фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 30.10.2009 на вищезазначену суму.
Відповідно до п.3.1.2. Договору Запорізьке відділення Укрдержфонду має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.
Згідно з графіком повернення, встановленим пунктом 3.4.2 Договору, ФГ «Магарат» зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню Укрдержфонду в наступні строки: до 31 грудня 2013 року в сумі 28 000, 00 грн.; до 31 грудня 2014 року в сумі 72 000, 00 грн.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору фінансова підтримка (допомога) надається ФГ «Магарат» терміном до 31 грудня 2014 року. Фінансова підтримка (допомога) повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п.3.4.2 Договору).
Фермерське господарство «Магарат» повернуло Запорізькому відділенню Укрдержфонду 25.11.2010 р. - 5000, 00 грн. та 29.11.2011 р. - 23000, 00 грн., тобто 28000, 00 грн. основного боргу, що підтверджується відповідними виписками по рахунку.
Станом на 31.12.2014 р. ФГ «Магарат» повинно було повернути фінансову підтримку (допомогу) в сумі 72 000,00 грн.
Однак, станом на момент подання позову до суду, кошти від ФГ «Магарат» на рахунок Запорізького відділення Укрдержфонду не надходили і сума основного боргу склала72 000, 00 грн.
Таким чином, зі свого боку Запорізьке відділення Укрдержфонду виконало свої обов'язки щодо надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі ФГ «Магарат» в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 30.10.2009 р. на вказану суму, проте ФГ «Магарат» не у повному обсязі виконало свої обов'язки щодо повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню Укрдержфонду.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Тобто, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором позики, а тому до спірних правовідносин застосовуються вищевикладені норми права.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі сі. 175 ГК України - майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункті 7.3 Договору зазначено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. З ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Запорізькому відділенню фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу. За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Запорізькому відділенню пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, сума простроченого платежу становить 72000,00 грн.
Строк повернення 31.12.2014 р.
Пеня нараховується з 01.01.2015 р. по 10.03.2015 р. включно.
Загальна кількість днів заборгованості 69 днів.
Розмір облікової ставки НБУ, яка діяла в період з 01.01.2015 р. по 05.02.2015 р., складає 14,00 %. Кількість днів для розрахунку 36.
14,00 % х 2 х 72 000,00 грн. х 36 днів : 365 днів : 100% = 1 988,38 грн.
Розмір облікової ставки НБУ, яка діяла в період з 06.02.2015 р. по 03.03.2015 р., складає 19,50 %. Кількість днів для розрахунку 26.
19,50 % х 2 х 72 000,00 грн. х 26 днів : 365 днів : 100% = 2 000,22 грн.
Розмір облікової ставки НБУ, яка діяла в період з 04.03.2015 р. по 10.03.2015 р., складає 30,00 %. Кількість днів для розрахунку 7.
30,00 % х 2 х 72 000,00 грн. х 7 днів : 365 днів : 100% = 828,49 грн.
Загальна сума пені, нарахованої за період з 01.01.2015 р. по 10.03.2015 р. складає 4 817, 09 грн.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Запорізькому відділенню Укрдержфонду фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.
Індекс інфляції розраховується за період з 01.01.2015 р. по 10.03.2015 р. Сума заборгованості 72 000,00 грн.:
103,1 (індекс інфляції за січень 2015 року) х 105,3(індекс інфляції за лютий 2015 року) = 108,5643%
72 000,00 х 108,5643% / 100% = 78166,29 грн.
Відповідно до п. 1.3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Виходячи з викладеного, з ФГ «Магарат» також підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми основного боргу (з 01.01.2015 р. по 10.03.2015 р.).
Сума основного боргу - 72 000 грн.
Кількість днів прострочення - 69.
Сума 3% річних розраховується за формулою:
72000 грн. (сума заборгованості) х 3% х 69 (кількість прострочених днів) / 365/100% = 408,32 грн.
Таким чином, виходячи з вище викладеного, загальна сума, що підлягає стягненню з ФГ «Магарат» складає 83 391,7 грн., з них: проіндексована сума основного боргу - 78166, 29 грн., пеня - 4 817,09 грн., 3% річних від простроченої суми основного боргу - 408,32 грн.
З метою повернення заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) Запорізьким відділенням Укрдержфонду на адресу ФГ «Магарат» 15.01.2015 р. було направлено претензію про стягнення фінансової підтримки та пені № 10, яка залишилась без задоволення.
Невиконання своїх зобов'язань ФГ «Магарат» по поверненню фінансової підтримки (допомоги) за договором № 35 від 29.10.2009 р. завдає шкоди Державному бюджету України, перешкоджає проведенню державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, чим порушуються інтереси держави.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається обов'язок представляти інтереси держави у суді у випадках, визначених законом.
Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами (заявами, поданнями).
З положень ст.ст. 1, 2 ГПК України вбачається, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України у справі №1-1/99 від 08.04.1999 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до «Обґрунтування бюджетного запиту Запорізького відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств за бюджетною програмою КПКВК 2801310 «Організація та регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду» на 2015 рік» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки (судовий збір)» Запорізьке відділення Укрдержфонду заклало суму коштів для сплати судового збору.
Однак, «Тимчасовим кошторисом на 1 квартал 2015 року» за бюджетною програмою КПКВК 2801310 «Організація та регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» коштів на сплату судового збору не передбачено.
У порушення зазначених норм закону та умов укладеного Договору № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 29.10.2009 р., відповідач зобов'язання за вказаними Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив суму боргу за цим договором.
Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Фермерське господарство "Магарат" в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 29.10.2009 р.
Факт порушення відповідачем умов Договору № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 29.10.2009 р, а також заборгованість за цим договором підтверджується матеріалами справи.
Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував та визнав їх повністю, до суду надав заяву про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців, сплачуючи щомісячно рівними частинами суму в розмірі 13 898 грн. 61 коп., починаючи з 01.06.2015 р. з урахуванням приписів пункту 6 статті 83 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
На думку відповідача, наявність випадку, що надає суду право застосувати п. 6 ст. 83 ГПК України, підтверджується тим, що відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі.
Суд заяву відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду прийняв та задовольнив, розстрочивши виконання рішення суду строком на 6 місяців, стягуючи щомісяця по 13 898, 61 грн., починаючи з 01 червня 2015 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі прокурором були підтверджені належними доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Прокурора Веселівського району, смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, в особі - органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Запоріжжя до Фермерського господарства "Магарат", с. Новоукраїнка, Веселівський район, Запорізької області про стягнення заборгованості в розмірі 83 391, 70 грн. за договором № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 29.10.2009 р., яка складається з проіндексованої суми основного боргу в розмірі 78166,29 грн., пені в розмірі 4 817, 09 грн., 3% річних від простроченої суми основного боргу в розмірі 408, 32 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, п. 6 ст. 83, 84, ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Прокурора Веселівського району, смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, в особі - органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Запоріжжя до Фермерського господарства "Магарат", с. Новоукраїнка, Веселівський район, Запорізької області задовольнити.
Стягнути з фермерського господарства «Магарат» (Запорізька область, Веселівський район, с. Новоукраїнка, вул. Пушкіна, 3-В, код ЄДРПОУ 36247665) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Артема, 37-В, р\р 37116089016544 у ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25490940) - сума основного боргу в розмірі 78166 (сімдесят вісім тисяч сто шістдесят шість) грн. 29 коп., пеню в розмірі 4 817 (чотири тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 09 коп., 3% річних від простроченої суми основного боргу в розмірі 408 (чотириста вісім) грн. 32 коп.
Видати наказ.
Стягнути з фермерського господарства «Магарат» (Запорізька область, Веселівський район, с. Новоукраїнка, вул. Пушкіна, 3-В, код ЄДРПОУ 36247665) на користь державного бюджету України (банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя, Орджонікідзевського району, р/р 31215206783007, МФО 813015, ЕДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку - 050) - судові витрати у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Видати наказ.
Розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяці, стягуючи щомісяця по 13 898, 61 грн., починаючи з 01 червня 2015 р.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 23.04.2015 р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2015 |
Оприлюднено | 05.05.2015 |
Номер документу | 43797769 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Алейникова Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні