Рішення

від 24.04.2015 по справі 903/237/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 квітня 2015 р. Справа № 903/237/15 за позовом прокурора Маневицького району Волинської області в інтересах держави в особі Державного підриємства "Городоцьке лісове господарство"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Завод дитячого харчування "Віта Фудз"

про стягнення 22 059,73 грн

Суддя: Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бородчук О.В., службове посвідчення №026907 від 01.07.2014р.

від позивача: Мифанік П.М., довіреність №12 від 06.04.2015р.

від відповідача: н/з

В судовому засіданні представнику прокуратури та позивача роз'яснено право відводу відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України. Відводу складу суду не заявлено.

В судовому засіданні роз`яснено процесуальні права і обов'язки учасників судового процесу, визначені ст.22 ,29 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: прокурор Маневицького району Волинської області в інтересах держави в особі Державного підриємства "Городоцьке лісове господарство" звернувся з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод дитячого харчування "Віта Фудз" - 22 059,73 грн. заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий йому товар.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.03.2015р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.04.2015р. та зобов'язано сторін та прокурора надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 08.04.2015р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити у повному обсязі.

Відповідач вимог ухвали суду від 10.03.2015р. не виконав, в судове засідання 08.04.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, так як, ухвала суду від 10.03.2015р. повернулась до господарського суду Волинської області 16.03.2015р. з відміткою "За закінченням терміну зберігання".

Додатково представник позивача звернувся з письмовою заявою щодо місцезнаходження відповідача, а саме, що фактичну адресу відповідача вважати - м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36.

В судовому засіданні 22.04.2015р. представник прокуратури та позивача просили суд

позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, уповноважного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033082651 від 15.04.2015р.

Враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується поштовим повідомленням про те, що ухвалу суду відповідач отримав 15.04.2015р.(а.с.64).

встановив:

10.04.2013р. між Державним підриємством "Городоцьке лісове господарство" (постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод дитячого харчування "Віта Фудз" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №7/4.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобо`вязався поставити покупцю продукцію (сік березовий сирець та плоди шипшини), а покупець - прийняти Товар і оплатити його вартість за ціною, що зазначена в специфікації.

Згідно п.1.2. Договору, передбачено, що товар передається покупцю частинами - партіями. Купівля - продаж кожної партії здійснюється на підставі накладної у відповідності із замовленням Покупця. Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару.

На обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилалися на невиконання відповідачем зобов'язань щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий на підставі товарно-транспортних накладних Товар (сік березовий сирець та плоди шипшини) у квітні 2013р.

Факт передачі березового соку позивач обґрунтовує товарно-транспортними накладними № 0007774 від 16.04.2013р. на суму 2 880,00 грн.; №000426 від 20.04.2013р. на суму 9 657,60 грн. та видаткової накладної №1173 від 23.04.2013р. на 3 840,00 грн.(19-21).

До позовної заяви позивачем додано копії довіреностей на отримання товару, які виписані на Капітанюка Сергія Ярославовича.

В процесі судового розгляду було встановлено, що ДП "Городоцьке лісове господарство" на підставі товарно-транспортних накладних № 0007774 від 16.04.2013р. на суму 2 880,00 грн.; №000426 від 20.04.2013р. на суму 9 657,60 грн. та видаткової накладної №1173 від 23.04.2013р. на суму 3 840,00 грн. передало ТзОВ" Завод дитячого харчування Віта Фудз" продукції (сік березовий сирець та плоди шипшини) на загальну суму 16 377,60 грн.

Таким чином, в даному випадку товарно-транспортні накладні № 0007774 від 16.04.2013р. ; №000426 від 20.04.2013р. та видаткова накладна №1173 від 23.04.2013р. є документальним підтвердженням факту передачі відповідачу товару на загальну суму 16 377,60 грн. та доказом права вимоги щодо оплати грошових коштів за поставку березового соку .

У відповідності із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Ці товарно-транспортні та видаткова накладні містять підписи уповноваженого представника відповідача, і є первинними обліковими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксують факт здійснення господарських операцій, є підставою виникнення обов'язку покупця розрахуватися за отриманий товар.

Додатково між сторонами було проведено Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2013р. по 16.02.2015р. на суму 16 377,60 грн., який скріплений підписами та печатками позивача та відповідача (а.с. 24).

Згідно ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач листами-претензіями №6 від 20.06.2014р. та №1 від 16.02.2015р. просив погасити заборгованість та попереджав відповідача, що в разі несплати боргу буде подана позовна заява до суду (а.с. 27,30).

З огляду на викладене, враховуючи не проведення при цьому відповідачем оплати за отриману продукцію, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позову в стягненні основної суми заборгованості у розмірі 16 377,60 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення 850,74 грн. суми 3% річних, за періоди прострочення оплати, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провівши власний перерахунок 3% річних за періоди прострочення оплати встановив, що вимога про стягнення загальної суми 3% річних в розмірі 850,74 грн. підлягає задоволенню.

При цьому судом було застосовано розрахунки пені та 3% річних, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 4 831,39 грн. за період прострочення заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 4 831,39 грн. підлягає до задоволення.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення прокурора та позивача, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 22 059,73 грн. заборгованості, з яких: 16 377,60 грн. - основного боргу, 850,74 грн. - 3% річних та 4 831,39 грн. - інфляційні втрати.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн., відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на нього

Керуючись ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 34, 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод дитячого харчування "Віта Фудз" (45100, Волинська обл., Рожищенський район, м. Рожище вул. Селянська, 9 код ЄДРПОУ 36710204, р/р 26002704026406 в ВОД ВАТ в "Райффайзен Банк "Аваль"МФО 380805 ) на користь державного підприємства "Городоцьке лісове господарство", (44615, Волинська обл., Маневицький район, с. Городок вул. Центральна, 16, код ЄДРПОУ 00991522, р/р 26003055461800 в Маневицькому відділенні ВГРУ КБ "Приватбанк", МФО 303440) 22 059,73 грн. заборгованості, з яких: 16 377,60 грн. - основного боргу, 850,74 грн. - 3% річних та 4 831,39 грн. - інфляційні втрати .

3 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод дитячого харчування "Віта Фудз" (45100, Волинська обл., Рожищенський район, м. Рожище вул. Селянська, 9 код ЄДРПОУ 36710204, р/р 26002704026406 в ВОД ВАТ в "Райффайзен Банк "Аваль"МФО 380805) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код за ЄДРПОУ - 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) - 803014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу "Судовий збір, за позовом прокурора Маневицького району Волинської області в інтересах держави в особі Державного підриємства "Городоцьке лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод дитячого харчування "Віта Фудз" 1 827,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

24.04.2015

Суддя В. О. Кравчук