Рішення

від 23.04.2015 по справі 907/166/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.2015 Справа № 907/166/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

До відповідача Обласної клінічної інфекційної лікарні, м. Ужгород

Про стягнення заборгованості на суму 58910,25грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.03.2015р.)

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

від позивача - не з"явився

від відповідача - Колещук Р. В., представник по дов. від 26.03.2015р. № 06-09/283

СУТЬ СПОРУ: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Львів заявлено позов до Обласної клінічної інфекційної лікарні, м. Ужгород про стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 54763грн.

Під час судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги до відповідача, зокрема згідно з заявою від 16.03.2015р. просить збільшити позовні вимоги до суми 58910,25грн., в т. ч. 50000 грн. основного боргу за поставлений товар, 2707,52 грн. пеня за невиконання зобов'язань, 402,73 грн. 3 відсотки річних від простроченої суми та інфляційні втрати в розмірі 5800 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по оплаті отриманого у листопаді 2014р. товару по договору № 20/11 від 20.11.2014р., у зв'язку з чим у нього виник борг перед позивачем на загальну суму 58910,25грн. з урахуванням збільшення позовних вимог до нього (заява від 16.03.2015р.).

Позивач стверджує, що згідно з накладною № Н-2011 від 20.11.2014р., підписаною представниками обох сторін, товар був поставлений відповідачу у точній відповідності до вимог Додатку № 1 до вказаного вище Договору на поставку товару та відповідно до актів про введення в експлуатацію(пуско-налагоджувальних робіт) від 20.11.2014р., підписавши який відповідач засвідчив, що не має претензій та зауважень щодо обсягів та якості товару, однак оплату вартості товару не здійснив.

Таким чином, стверджує, що у відповідача виникла заборгованість за поставлений та прийнятий ним товар, яку позивач просить стягнути з Обласної клінічної інфекційної лікарні, м. Ужгород в повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача пеню на суму 2707,52 грн, інфляційні втрати на суму 5800 грн. та 3 відсотки річних на суму 402,73 грн.

Всього просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.03.2015р. на загальну суму 58910,25грн.

Відповідач наявність боргу перед позивачем за посталену йому медичну апаратуру визнав, однак зазначив, що прострочення сплати боргу за отриманий ним товар виникло не з його вини, а пов'язане з процедурою перерахунку коштів Головним управлінням державної казначейської служби в Закарпатській області, про що свідчить поданий ним письмовий відзив на позов від 22.04.2015р. № 06-09/366.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Львів та Обласною клінічною інфекційною лікарнею, м. Ужгород договору № 20/11 від 20.11.2014р., згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язується поставити відповідачу товар, а саме: Рециркулятор ультрафіолетовий бактерицидний та монітор пацієнта, а відповідач зобов'язаний прийняти і оплатити даний товар.

Відповідно до розділу 3 Договору та згідно з відомостями специфікації до договору (додаток до Договору № 1) розмір вартості поставленого відповідачу товару становить загальну суму 50000 грн.

Договором передбачено, що розрахунки проводяться у безготівковій формі та повна оплата повинна бути проведена протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару і підставою для отримання товару є рахунок та накладна (п. 4.1розділу 4 Договору).

Поставка товару здійснюється протягом 20 календарних днів з дня отримання заявки від покупця ((п. 5.1розділу 5 Договору).

Згідно з видатковою накладною від 20.11.2014р. № Н-2011 підприємець ОСОБА_1 поставив Обласній клінічній інфекційній лікарні медичне обладнання відповідно до переліку товару, вказаного у специфікації до згаданого Договору № 20/11 від 20.11.2014р. на загальну суму 50000 грн.

Відповідно до актів про введення в експлуатацію (пуско-налагоджувальних робіт) від 20.11.2014р. за участі представників обох сторін були проведені роботи по розпаковці, зборці та налагодженню роботи медичної апаратури і проведено інші необхідні роботи для приведення апаратури в робочий стан. Зазначені акти належним чином підписані та скріплені печаткою відповідача, що свідчить про відсутність зауважень з його боку щодо обсягів та якості поставленого товару.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по вказаному вище договору № 20/11 від 20.11.2014р. та передав відповідачу відповідний товар, а відповідач прийняв зазначений об'єм товару на вказану суму коштів, що підтверджується поданою суду копією згаданої вище видаткової накладної від 20.11.2014р. № Н-201, підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору.

Однак, в супереч вимогам закону та умовам договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 50000 грн.

Пунктом 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договорів поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, правовий аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Отже, враховуючи, що терміни оплати, обумовлені сторонами в договорі поставки минули, вимоги позивача слід визнати підставними.

Крім того, під час судового розгляду справи відповідач збільшив розмір позовних вимог до суми 58910,25грн. (заява про збільшення розміру позовних вимог від 16.03.2015р.), однак 10.04.2015р. подав суду ще одну заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою повідомив суд про сплату Обласною клінічною інфекційною лікарнею основного боргу за поставлену медичну апаратуру на загальну суму 50000 грн., однак у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань по вказаному вище Договору, збільшив розмір позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми пені до 3282,87 грн., 3 % річних від простроченої суми боргу до суми 460,27 грн. та інфляційні втрати до суми 11650 грн.

Отже, з урахуванням наведеного просить стягнути з відповідача борг на загальну суму 15393,14 грн.

Факт сплати лікарнею вартості поставленого їй товару на суму 50000 грн. підтверджується й відповідачем у письмовому відзиві на позов, відповідно до якого зазначає, що лікарня провела оплату товару 31.03.2015р. згідно з платіжним дорученням № 1, копія якого міститься в додатках до відзиву на позов.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормами ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України передбачено відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання своїх господарських зобов'язань.

Отже, з урахуванням наведених правових норм вимоги позивача (з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог від 10.04.2015р.) про стягнення з відповідача пені на суму 3282,87 грн., інфляційні втрати на суму 11650 грн. та 3 відсотки річних на суму 460,27 грн. слід визнати такими, що ґрунтуються на умовах розділу 7 зазначеного вище Договору поставки і відповідають приписам ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України та згідно з письмовим відзивом на позов визнані відповідачем.

Отже, з огляду на матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з Обласної клінічної інфекційної лікарні боргу на суму 15393,14 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 10.04.2015р.) є обґрунтованими, мають законні підстави, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується основного боргу за товар на суму 50000 грн., то у зв'язку з сплатою відповідачем цієї суми під час розгляду справи у суді і факт сплати цих коштів підтверджено позивачем згідно з заявою про збільшення позовних вимог від 10.04.2015р., відповідно до якої він відмовляється від стягнення цієї частини боргу через його сплату, на підтвердження чого також подав суду копію виписки з операцій по рахунку за 31.03.2015р., то в цій частині позовних вимог провадження у справі належить припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати суд покладає на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 80 п. 1-1, ст. ст. 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Обласної клінічної інфекційної лікарні (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 А; код ЄДРПОУ: 26464978) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 79015, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1) суму 15393,14 грн. заборгованості, в т. ч. суму 3282,87грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань, суму 11650 грн. інфляційні втрати, та суму 460,27 грн. 3 відсотки річних, а також суму 1827 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4.Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 28.04.2015р.

Суддя Йосипчук О.С.