Рішення

від 31.03.2015 по справі 910/2469/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015Справа №910/2469/15-г

За позовом Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві Державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень"

про стягнення 44 839,83 грн., дострокове розірвання договору, повернення приміщення та виселення

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Жовтун Н.Б. - службове посвідчення №019901;

від позивача-1: не з'явилися;

від позивача-2: Мойсик М.В. - довіреність №19 від 02.02.2015 року;

від відповідача: Кравченко М.А. - довіреність б/н від 16.03.2015 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві Державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" про стягнення 44 839,83 грн., дострокове розірвання договору, повернення приміщення та виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за користування нежитловими приміщеннями згідно умов Договору №206СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.11.2012 року.

З цих підстав, прокурор просив задовольнити позов: 1) стягнувши з відповідача на користь відповідача-2 40 846,24 грн. - основного боргу, 2 457,26 грн. - пені, 1 536,33 грн. - компенсації плати за землю; 2) Розірвати договір №206СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.11.2012 року; 3) зобов'язати відповідача повернути по акту приймання-передачі позивачу-2 нежитлове приміщення загальною площею 78,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 38/19 ; 4) Виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 78,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 38/19.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 17.03.2015 року.

11.03.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача-1 надійшло повідомлення по справі.

13.03.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача-2 надійшли документи по справі.

13.03.2015 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.03.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 17.03.2015 року представник позивача-2 з'явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 17.03.2015 року представник відповідача з'явився.

В судове засідання 17.03.2015 року представники позивача-1, прокуратури не з'явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача-1, прокуратури у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача-1, позивача-2, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 31.03.2015 року.

В судове засідання 31.03.2015 року представники відповідача-1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду заява надсилалась на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.03.2015 року представник прокуратури просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості, в решті позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити

В судовому засіданні 31.03.2015 року представник позивача-2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 31.03.2015 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 31.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача-2, прокурора та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2012 року між Солом'янською районною в м. Києві Державною адміністрацією (далі по тексту - орендодавець, позивач-1), Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі по тексту - балансоутримувач, позивач-2) Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір №206СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: вул. Виборзька, 38/19 для розміщення структурних підрозділів інституту.

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 78,2 кв.м.

Згідно з п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, яка складає 5 104,42 грн. за місяць без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно з п. 3.3 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. А також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформлюється додатком та є невід'ємною частиною договору та сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.4. Договору, Орендна плата сплачується орендарем на рахунок блансоутримувача за яким закріплене майно на праві господарського відання - Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно з п. 9.1. Договору цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20.11.2012 року до 19.11.2015 року.

Суду не надано жодних доказів припиненні дії Договору.

Факт приймання-передачі об'єкту оренди підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 20.11.2012 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати згідно умов Договору, у відповідача перед позивачем-2 виникла заборгованість зі сплати орендних платежів (за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року) в розмірі 40 846,24 грн., та заборгованість з компенсації плати за землю (за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року) в розмірі 1 536,33 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до с. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач-2 взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача-2 орендні платежі в розмірі 40 846,24 грн., та компенсацію плати за землю в розмірі 1 536,33 грн.

13.03.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача-2 надійшла заява та довідка про відсутність станом на 03.03.2015 року боргу з боку відповідача зі сплати орендної плати та компенсації плати за землю, на підтвердження чого позивач-2 подав платіжні доручення (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що 40 846,24 грн. - основного боргу (за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року), та 1 536,33 грн. - компенсації плати за землю (за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року), були сплачені відповідачем 27.02.2015 року та 03.03.2015 року, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідач припустився прострочення платежу (сплати орендної плати), а тому прокурор, керуючись п. 6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками прокурора становить 2 457,26 грн.

Згідно з п. 6.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 2 457,26 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про розірвання договору, зобов'язання відповідача передати позивачу-2 об'єкт оренди та виселення відповідача з об'єкту оренди суд зазначає наступне.

Згідно з п. 9.4. Договору, на вимогу однієї із сторін Договір може бути достроково розірвано рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами свої зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи той факт, що сплата орендних платежів є істотною умовою Договору, а судом встановлено, що відповідач виконав свій обов'язок щодо сплати на користь позивача-2 орендних платежі (за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року) лише 27.02.2015 року та 03.03.2015 року, що є порушенням ч.1 ст. 782 ЦК України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тому за таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора про розірвання договору нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи те, що Договір розірвано судом, то відповідач на підставі приписів ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зобов'язаний повернути об'єкт оренди, тому з врахуванням вищевикладеного позовні вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути ЦКМ позивачу-2 підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 40 846 (сорок тисяч вісімсот сорок шість) грн. 24 коп. - основного боргу, 1 536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) грн. 33 коп. - компенсації плати за землю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19, кв. 30, код ЄДРПОУ 33776121) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) 2 457 (дві тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 26 коп. - пені.

4. Розірвати Договір №206СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.11.2012 року, укладений між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919), Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією (03020, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 41, код ЄДРПОУ 37378937) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19, кв. 30, код ЄДРПОУ 33776121).

5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19, кв. 30, код ЄДРПОУ 33776121) передати Комунальному підприємству "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) за актом приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 78,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Виборзька, 38/19.

6. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19, кв. 30, код ЄДРПОУ 33776121) з нежитлового приміщення загальною площею 78,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Виборзька, 38/19.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 38/19, кв. 30, код ЄДРПОУ 33776121) на користь Державного бюджету України 5 481 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 07.04.2015 року.