Рішення

від 20.04.2015 по справі 910/6391/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015Справа №910/6391/15-г Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовомКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва доЦентру фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" простягнення 2 743 грн 59 коп. Представники: від позивача: Черниш Н.Д. - представник на підставі договору № 105 від 01.10.2014 від відповідача: Нагорна С.І., довіреність б/н від 17.04.2015 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва з вимогами до Центру фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" про стягнення 17 770 грн 92 коп. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та відшкодування плати за землю №0031013 від 01.10.2012, а тому числі: 14 597 грн 77 коп. основного боргу, 2 500 грн 42 коп. інфляційних витрат, 558 грн 90 коп. 3% річних та 113 грн 82 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 порушено провадження у справі № 910/6391/15-г, розгляд справи призначений на 20.04.2015.

У судове засідання 20.04.2015 з'явився представник позивача та подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2 743 грн 59 коп., з яких 2 070 грн 87 коп. інфляційних витрат, 558 грн 90 коп. 3% річних та 113 грн 82 коп. пені. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 20.04.2015 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 20.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва (балансоутримувач) та Центром фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" (орендар) було укладено договір №0031013 про відшкодування комунальних витрат балансоутримувача по утриманню орендованого нерухомого майна, відповідно до якого балансоутримувач надає комунальні послуги, а орендар своєчасно відшкодовує витрати балансоутримувача на виконання вказаних в договорі послуг згідно показників приладів та оплаті податку на землю пропорційно до займаної площі, яка складає 298,8 кв.м за адресою м. Київ, вул Бальзака, 12 (п. 1.1. договору).

П. 2.1.1. договору встановлює порядок розрахунку розміру плати за виконаний комплекс послуг, який залежить від складу послуг, що надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними та іншими суб'єктами господарювання, і визначаються розрахунком щомісячних платежів за обслуговування майна.

Відповідно до п. 2.2.3. договору орендар зобов'язується вносити плату на рахунок балансоутримувача за надані послуги згідно до наданих йому щомісячних розрахунків та актів про надання комунальних послуг не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. При несвоєчасному внесенні оплати орендар зобов'язується сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач обов'язки, покладені на нього договором, належним чином не виконував, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 070 грн 87 коп. інфляційних витрат, 558 грн 90 коп. 3% річних та 113 грн 82 коп. пені.

Відповідач проти позову не заперечує, вказує, що основну суму основної заборгованості ним було сплачено під час розгляду справи, що підтверджується платіжним дорученням №236 від 27.03.2015.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 070 грн 87 коп. інфляційних витрат, 558 грн 90 коп. 3% річних та 113 грн 82 коп. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2.2.3. договору при несвоєчасному внесенні оплати відповідач зобов'язується сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 2.2.3. договору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 070 грн 87 коп. інфляційних витрат, 558 грн 90 коп. 3% річних та 113 грн 82 коп. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на це, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Центру фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" (02232, м.Київ, вул. Сабурова, буд. 20, ідентифікаційний код 33228613) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, ідентифікаційний код 36657100) заборгованість у розмірі 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн 90 коп. 3% річних, 2 070 (дві тисячі сімдесят) грн 87 коп. інфляційних втрат, 113 (сто тринадцять) грн 82 коп. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 27.04.2015

Суддя Н.Б. Плотницька