cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2015 р. Справа № 911/1095/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України";
до Фізичної особи-підприємця Мошкіна Констянтина Архиповича;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Присивашье";
про звернення стягнення на предмет застави
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: Ряба В.В. (довіреність № 010-01/2075 від 01.04.2014 р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Фізичної особи-підприємця Мошкіна Констянтина Архиповича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Присивашье" про звернення стягнення на предмет застави.
Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2015 року порушено провадження у справі № 911/1095/15 та призначено справу до розгляду на 07.04.2015 року.
В судове засідання, яке відбулось 07.04.2015 року, представники відповідача та третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 18.03.2015 року не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 20.04.2015 року.
Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.
Крім того, у зв'язку з надходженням до Господарського суду Київської області повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Київської міської дирекції №33-20-606 від 04.04.2014 року про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та відсутністю у господарського суду визначених законом можливостей, судом було запропоновано позивачу надіслати відповідачу копії ухвал у справі кур'єрською службою доставки.
На виконання вимог ухвал суду від 18.03.2015 року та від 07.04.2015 року позивач надав докази надіслання на адресу відповідача та третьої особи копій вищезазначених ухвал у справі № 911/1095/15 за допомогою служби доставки «ТЕКС Україна».
Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час і місце розгляду справи № 911/1095/15. Крім того, всі процесуальні документи суду у справі № 911/1095/15 занесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.
В судовому засіданні 20.04.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Однак, відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, в судове засідання 20.04.2015 року не з'явилися, вимог суду не виконали, відповідач письмовий відзив на позов не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача та третьої особи суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача та третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
16.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач, Банк) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Присивашье" (третя особа, Позичальник) укладено Генеральну угоду № 84113N3 (далі - Генеральна угода), згідно ст. 1 якої остання регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства Позичальника, зазначені в Бізнес-Плані Позичальника. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів.
Відповідно до положень та умов Генеральної угоди Банк проводить Кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з врахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди (п. 4.1 Генеральної угоди).
Кредитний договір укладається Сторонами за умови позитивного рішення Банку відповідно до конкретних потреб Позичальника у фінансуванні та інших домовленостей між Сторонами і повинен визначати валюту та суму Кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування Кредитом та плати за Кредитним договором, рахунки для обслуговування Кредиту, Графік надання і погашення Кредиту та інші умови (п. 4.2 Генеральної угоди).
Термін користування Кредитом за цією Генеральною угодою встановлюється до 15.09.2018 року (п. 4.3 Генеральної угоди).
Загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою: загальний розмір заборгованості Позичальника за Кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати 700 000,00 грн. (п. 4.5.1 Генеральної угоди).
Відповідно до п. 5.2.6 Генеральної угоди Позичальник взяв на себе обов'язок своєчасно і в повному обсязі погашати Банку заборгованість за Кредитом, сплачувати проценти за користування Кредитом та інші платежі за Кредитним договором.
В рамках Генеральної угоди 16.09.2013 року позивач (Банк) та третя особа (Позичальник) уклали Кредитний договір № 84113К4 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору Банк відкриває Позичальникові відновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього Договору (п. 3.1 Кредитного договору).
Ліміт кредитної лінії: 700 000,00 грн. (п. 3.2.1 Кредитного договору). Кінцевий термін погашення Кредиту: 15.09.2014 року (п. 3.2.2 Кредитного договору). Вид Кредиту: відновлювана відклична кредитна лінія (п. 3.2.3 Кредитного договору).
Проценти за користування Кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 19,5 % річних (п. 3.2.6 Кредитного договору).
Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування процентів на основі Банківського року у Валюті Кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений в п. 3.8 цієї Угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній Період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за Кредитом (п. 3.5.1 Кредитного договору).
Розмір комісії за управління Кредитом: 0,1 % від Ліміту кредитної лінії, визначеного у п. 3.2.1 цього Договору. За неповний місяць комісія за управління Кредитом стягується пропорційно кількості днів користування Кредитом (п. 3.2.7 Кредитного договору).
Комісія за управління Кредитом нараховується за Період нарахування комісії за управління Кредитом, але не більше 90 календарних днів з дати кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного Договором, у разі невиконання Позичальником зобов'язань з повернення основного боргу за Договором, у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця по 7 число місяця, наступного за розрахунковим, (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений в п. 3.8 цього Договору. Комісія за управління Кредитом за останній Період нарахування комісії за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за Кредитом (п. 4.1.1 Кредитного договору).
Позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі погашати Банкові заборгованість за Кредитом, сплачувати проценти за користування Кредитами та інші платежі за цим Договором (п. 5.1.1 Кредитного договору).
Позичальник зобов'язується спрямовувати та підтримувати протягом строку дії Договору загальні щоквартальні грошові надходження на рахунки Позичальника, відкриті в Банку, у розмірі не меншому ніж 50 % загальних щоквартальних грошових потоків Позичальника (п. 5.1.3.6 Кредитного договору).
Судом встановлено, що Банк свої зобов'язання за Кредитним договором в частині надання кредиту в сумі 700 000,00 грн. виконав у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за період з 16.03.2013 року по 01.06.2014 року.
Однак, Позичальник в порушення умов Кредитного договору, у встановлений строк кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом та комісії за управління кредитом не сплатив.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитим договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позичальник зобов'язується виконувати вимоги цього Договору. Позичальник несе відповідальність за невиконання цього Договору згідно з положеннями цього Договору та чинним законодавством України (п. 7.1 Договору).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1, 3.5.1, 4.1 цього Договору Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього Договору, і підлягає сплаті на рахунок № 37394001413766 у філії АТ «Укрексімбанк» в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, зазначений в п. 3.8 цього Договору (п. 7.2 Кредитного договору).
Розмір пені за прострочення Позичальником платежів за цим Договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 3.2.12 Кредитного договору).
У разі невиконання Позичальником будь якого зі своїх зобов'язань, визначених підпунктом/(-ами) 5.1.3.6 - 5.1.3.7, 5.1.7 -5.1.9 та 5.3.1 цього Договору Банк застосовує до Позичальника штрафні санкції у вигляді сплати останнім на користь Банку грошових коштів у розмірі 3 500,00 грн. за кожне окреме порушення, до моменту виконання зазначеного зобов'язання (ч. 2 п. 7.4 Кредитного договору).
Штрафні санкції, зазначені в п. 7.4 Договору, застосовуються Банком протягом всього періоду невиконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором до моменту їх виконання та не обмежуються будь-яким строком (п. 7.5 Кредитного договору).
Сплата штрафних санкцій за цим Договором не звільняє Позичальника від обов'язку щодо виконання зобов'язань перед Банком, передбачених цим Договором, у повному обсязі та відшкодування Банку збитків, завданих невиконанням чи неналежним виконанням умов цього Договору та/або Гарантійних документів. Збитки підлягають стягненню в повній сумі (п. 7.6 Кредитного договору).
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальна сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором станом на 25.02.2015 року складає 1 390 526,26 грн., з яких:
- 700 000,00 грн. заборгованість по кредиту;
- 125 504,18 грн . проценти за користування кредитом;
- 5 893,55 грн. комісія за управління кредитом;
- 102 846,48 грн. пеня за прострочення зобов'язань;
- 11 443,68 грн. 3 % річних;
- 120 528,37 грн. інфляційні;
- 324 310,00 грн. штрафні санкції за порушень умов Кредитного договору.
Згідно п. 3.9.1 Кредитного договору на дату надання Кредиту Позичальник зобов'язаний надати Банку та сприяти наданню Поручителем забезпечення у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього Договору. Забезпечення у зазначеному розмірі повинно підтримуватися Позичальником протягом усього строку чинності цього Договору.
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками Позичальника та Банку, проте Кредит надається в межах наданого забезпечення. Цей Договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором (п. 8.1 Кредитного договору).
Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором між Позивачем (Заставодержатель) та Фізичною особою-підприємцем Мошкіним Констянтином Архиповичем (відповідач, Заставодавець) було укладено Договір застави № 8413Z16 від 16.09.2013 року (далі - Договір застави).
Відповідно до п. 1.1 Договору застави Заставою за цим Договором забезпечується вимоги Заставодержателя, що випливають з Генеральної угоди № 84113N3 від 16.09.2013 року (Генеральна угода) з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються, є Додатками до Генеральної угоди, та невід'ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки -далі Кредитний договір), укладеного Заставодержателем та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Присивашье" (далі - Боржник), відповідно до якого Заставодержатель при виконанні Боржником умов та положень, визначених в Кредитному договорі, здійснює фінансування Боржника з загальним лімітом заборгованості 700 000,00 грн. терміном користування до 15.09.2018 року, з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору застави предметом застави є транспортні засоби, а саме:
- Трактор колісний «Беларус -892», виробник Білорусь: рік випуску 2007, заводський номер 90804241, номер двигуна 251961, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АБ № 465304 від 17.09.2007 року, реєстраційний номер ТЗ 18390КН, заставна вартість 80 600, 00 грн.
- Трактор «Беларус 82.1», виробник Білорусь: рік випуску 2006, заводський номер 80828999, номер двигуна 701542, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АБ № 272139 від 11.09.2006 року, реєстраційний номер ТЗ 14100КН, заставна вартість 76 700, 00 грн.
Предмет застави знаходиться за адресою: АР Крим, Кіровський район, с. Шубине, вул. Озерна, буд. 5 (місце реєстрації Заставодавця). Місцем знаходження Предмету застави може бути будь - яке місце, де він фактично знаходиться.
Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується зазначеними вище свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.
За домовленістю сторін загальна заставна вартість Предмету застави на дату підписання цього Договору становить 157 300,00 грн.
Згідно п. 2.1.3 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави або його частину згідно з чинним законодавством України у випадку якщо на момент настання терміну виконання Боржником зобов'язання (в тому числі і по сплаті будь-яких платежів), які повинні бути здійснені відповідно до Кредитного договору), забезпеченого заставою згідно з цим Договором, воно не буде виконано.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
У ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма викладена в ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу».
З метою досудового врегулювання спору, 03.10.2014 року на адресу відповідача та третьої особи позивачем була направлена вимога № 161-07/6213 від 19.09.2014 року та № 161-07/6196 від 19.09.2014 року відповідно, згідно якої останній просив сплатити суму заборгованості за Кредитом та пеню. Вказані вимоги отримані відповідачем та третьою особою, що підтверджується підписами останніх на експрес-накладних (копії наявні в матеріалах справи), проте залишені ними без відповіді та задоволення.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просить суд на підставі ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернути стягнення на предмет застави за Договором застави № 8413Z16 від 16.09.2013 року шляхом продажу його з прилюдних торгів.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Отже, оскільки судом встановлено, що Позичальник (третя особа) не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого за ним рахується заборгованість перед позивачем у сумі 1 390 526,26 грн., суд вважає вимогу позивача (заставодержателя) про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави, укладеним з відповідачем (заставодавець), в забезпечення виконання третьою особою Кредитного договору, шляхом продажу предмета застави з прилюдних торгів, обґрунтованою, документально підтвердженою, не запереченою та не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2 . В рахунок погашення заборгованості Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Присивашье" (97310, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, с. Токарєве, вул. Шкільна, 3, код 31091543) за Кредитним договором № 84113К4 від 16.09.2013 року, який укладений в рамках Генеральної угоди № 84113N3 від 16.09.2013 року в сумі 1 390 526 грн. (один мільйон триста дев'яносто тисяч п'ятсот двадцять шість гривень) 26 коп. звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) за Договором застави № 8413Z16 від 16.09.2103 року на предмет застави:
- Трактор колісний «Беларус -892», виробник Білорусь: рік випуску 2007, заводський номер 90804241, номер двигуна 251961, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АБ № 465304 від 17.09.2007 року, реєстраційний номер ТЗ 18390КН, заставна вартість 80 600, 00 грн.
- Трактор «Беларус 82.1», виробник Білорусь: рік випуску 2006, заводський номер 80828999, номер двигуна 701542, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АБ № 272139 від 11.09.2006 року, реєстраційний номер ТЗ 14100КН, заставна вартість 76 700, 00 грн.
що належать на праві власності Фізичній особі-підприємцю Мошкіну Констянтину Архиповичу (97310, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, с. Шубине, вул. Озерне, 5, код 2016202097 ) шляхом продажу їх з прилюдних торгів.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мошкіна Констянтина Архиповича (97310, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, с. Шубине, вул. Озерне, 5, код 2016202097) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) 27810 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот десять гривень) 55 коп. судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 27.04.2015 р.
Суддя Т.П. Карпечкін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2015 |
Оприлюднено | 06.05.2015 |
Номер документу | 43818998 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні