Рішення

від 14.04.2015 по справі 911/1087/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа № 911/1087/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ";

до Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах";

про стягнення 12 840,36 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Якименко І.В. (довіреність № 2 від 02.01.2015 р.);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" до Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" про стягнення 12 840,36 грн. з яких 9994,50 грн. основного боргу, 2538,63 грн. інфляційних та 307,23 грн. 3 % річних за Договором поставки № 81/2013 від 05.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2015 року порушено провадження у справі № 911/1087/15 та призначено справу до розгляду на 31.03.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 31.03.2015 року, представник відповідача не з'явився, сторони вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 17.03.2015 року не виконали, у зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 14.04.2015 року.

В судовому засіданні 14.04.2015 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 14.04.2015 року не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (позивач, Постачальник) та Підприємством споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" (відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 81/2013 (з протоколом розбіжностей) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товари (далі - Товар) на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору Товар поставляється окремими партіями відповідно до замовлень Покупця.

Згідно з п. 6.5 Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дня поставки товару за наявності повного пакету документів (у тому числі з урахуванням коригування), передбаченого Договором та законодавством. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Покупець має право повернути постачальнику товари, які були поставлені Покупцю, а Постачальник зобов'язаний прийняти такі товари в наступних випадках:

- якщо Товар був повернутий Покупцю споживачами як неякісний в період терміну придатності, при умові, що буде доведено вину Постачальника;

- виявлено невідповідність якості поставлених Товарів при отриманні, підготовці до реалізації або в період реалізації;

- закінчення сезону для сезонних товарів;

- в інших випадках, передбачених цим Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2014 року (п. 11.1 Договору).

Якщо ні одна із Сторін не повідомить другу Сторону за 30 днів до закінчення дії Договору про закінчення договірних відносин, цей Договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п. 11.2 Договору).

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем згідно видаткової накладної № РНк-053653 від 19.11.2013 року було поставлено відповідачу товар на суму 126521,42 грн. (копія наявна в матеріалах справи). Факт поставки товару відповідачем не заперечено та не спростовано.

Незважаючи на положення чинного законодавства України та умови Договору (п. 6.5) про розрахунок протягом 30 днів з дня поставки товару, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий Товар не оплатив, розрахувався лише частково в сумі 53 150,66 грн., що підтверджується банківською випискою (копія наявна в матеріалах справи).

Крім того, на підставі п. 7.1 Договору, 10.02.2014 року відповідач здійснив повернення товару на суму 63376,26 грн., що підтверджується прибутковою накладною (повернення) № ВКк-001047 від 10.02.2014 року на суму 63114,35 грн. та прибутковою накладною (повернення) № ВКк-001050 від 10.02.2014 року на суму 261,91 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Відтак, за відповідачем станом на момент розгляду справи рахується прострочена заборгованість за Договором в сумі 9994,50 грн.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт поставки Товару та його неоплати відповідачем на суму 9994,50 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати Товару позивач просить стягнути з відповідача 2538,63 грн. інфляційних за період лютий 2014 року - січень 2015 року та 307,23 грн. 3 % річних за період 10.02.2014 року по 18.02.2015 року на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3 % річних та інфляційних проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату у відповідності до вимог чинного законодавства, таким чином, вимога позивача про стягнення 2538,63 грн. інфляційних та 307,23 грн. 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 127, код 01740064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 18/22, код 21512394) 9994 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні) 50 коп. основного боргу, 2538 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять вісім гривень) 63 коп. інфляційних, 307 грн. (триста сім гривень) 23 коп. 3 % річних та 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.04.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін