Рішення

від 09.04.2015 по справі 911/246/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. Справа № 911/246/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Приватного підприємства "ІТЦ "СКАТ",

02068, м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка, 3-В, кв. 82

03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, оф. 605

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс",

07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка,

про стягнення 229 167,87 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс",

07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка,

до Приватного підприємства "ІТЦ "СКАТ",

02068, м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка, 3-В, кв. 82

03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, оф. 605

про стягнення 90 391,81 грн.

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Мазурова А.О. (довіреність від 15.12.2014, б/н);

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Кузьмич Т.В. (довіреність від 29.12.2014 № 02/КАМ/Ю).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "ІТЦ "СКАТ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - відповідач) про стягнення 199 102,08 грн., з яких: 183 758,42 грн. основного боргу, 8 879,39 грн. пені, 951,52 грн. 3 % річних та 5 512,75 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором будівельного підряду від 08.08.2013 № 13-1034/КК-Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.02.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2800/15 від 09.02.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3200/15 від 11.02.2015) надійшла зустрічна позовна заява про стягнення 199 909,91 грн., з яких: 137 411,31 грн. пені та 62 498,60 грн. штрафу.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" обґрунтовані порушенням строків виконання робіт за договором будівельного підряду від 08.08.2013 № 13-1034/КК-Ю.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3343/15 від 12.02.2015) відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому позов заперечено повністю.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3344/15 від 12.02.2015) позивачем подано додаткові письмові докази.

У судовому засіданні 12.02.2015 судом оголошено перерву до 10.03.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2015 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним у справі № 911/246/15.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4080/15 від 23.02.2015) позивачем за первісним позовом подано письмові пояснення про виправлення помилки у тексті позовної заяви, вказані пояснення враховані судом.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4404/15 від 27.02.2015) позивачем за зустрічним позовом подано документи на виконання вимог ухвали суду від 13.02.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5112/15 від 05.03.2015) відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого зустрічний позов заперечено повністю.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5210/15 від 06.03.2015) позивачем за первісним позовом долучено додаткові документи до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5211/15 від 06.03.2015) відповідачем за зустрічним позовом подано клопотання про виклик для дачі пояснень головних інженерів сторін для всановлення, з якого часу фактично передані роботи.

У судовому засіданні 10.03.2015 судом оголошено перерву до 31.03.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6660/15 від 24.03.2015) позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення розміру позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру первісних позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна первісного позову - 229 167,87 грн. з яких: 183 758,42 грн. - основний борг, 22 279,05 грн. - пені, 1 887,93 грн. - 3 % річних та 21 242,47 грн.- інфляційних втрат.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6662/15 від 24.03.2015) відповідачем за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи додаткові докази та письмові пояснення головного інженера Приватного підприємства "ІТЦ "СКАТ".

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6663/15 від 24.03.2015) позивачем за первісним позовом подано клопотання про те, що відповідачем за первісним позовом є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", так як філія "Київкомбікорм" не має повноважень брати участь у судовому процесі від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Судом враховано вказане клопотання позивача за первісним позовом, при цьому, взято до уваги наступне.

Відповідно до чинного законодавства України, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суду повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установичими документами останньої, положенням про відокремленний підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому, слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення суду приймається саме стосовно юридичної особи. Також враховано, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу у суді, не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

У разі, коли позов подано за місцем знаходження відокремленого підрозділу юридичної особи і судом з'ясовано відсутність у такого підрозділу повноважень щодо представництва юридичної особи, справа згідно з частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі за відповідною територіальною підсудністю за місцезнаходженням юридичної особи, а якщо у межах територіальної підсудності даного господарського суду знаходиться інший відокремлений підрозділ юридичної особи, уповноважений представляти її в господарському суді, то суд залучає такий підрозділ до участі у справі на підставі та в порядку, передбаченому частиною 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з первісним позовом, відповідачем за ним визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", місцезнаходженням якого є Київська область, в особі філії "Київкомбікорм" з місцезнаходженням у місті Києві.

З метою встановлення того, чи має право вказаний відокремлений підрозділ здійснювати у господарському суді повноваження сторони, а, відтак, і визначення правильної підсудності справи, судом, в ухвалі про порушення провадження у справі від 28.01.2015, витребувано у відповідача документи, що визначають коло повноважень філії "Київкомбікорм".

Згідно з наданими документами, у філії "Київкомбікорм" відсутні повноваження на здійснення повноважень сторони у господарському процесі, матеріали справи не містять відомостей про наявність іншого відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" з місцемзнаходження у Київській області. Крім того, відповідача визначає позивач, і, як зазначено вище, відповідачем у справі являється юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про правильне визначення відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та підсудність даної справи господарському суду Київської області.

При вирішенні вказаного питання, судом враховано правову позицію, що викладено у підпункту 1.7. пункту 1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7117/15 від 30.03.2015) позивачем за зустрічним позовом подано клопотання про повернення суми судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7118/15 від 30.03.2015) позивачем за зустрічним позовом подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, позивач відмовляється від позовної вимоги про стягнення штрафу та зменшує розмір пені.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру зустрічних позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру зустрічних позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна зустрічного позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 90 614,41 грн. пені.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення зустрічних позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

У судовому засіданні 31.03.2015 судом оголошено перерву до 09.04.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8753/15 від 09.04.2015) позивачем за зустрічним позовом подано клопотання про повернення суми судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8754/15 від 09.04.2015) позивачем за зустрічним позовом подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру зустрічних позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру зустрічних позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна зустрічного позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 90 391,81 грн. пені.

Підстави для припинення провадження у справі, у частині зменшення зустрічних позовних вимог, у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8755/15 від 09.04.2015) відповідачем за первісним позовом подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 09.04.2015 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) повністю підтримав первісні позовні вимоги, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог та повністю заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог; представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) повністю підтримав зустрічні позовні вимоги, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог та повністю заперечив проти задоволення первісних позовних вимог.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.04.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством "ІТЦ "СКАТ" (далі - підрядник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено договір будівельного підряду від 08.08.2013 № 13-1034/КК-Ю (далі - Договір), відповідно до умов якого, підрядник приймає на себе зобов'язання у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ, що діють на території України, а також проектно-технічної документації, наданої та затвердженої замовником, власними та/або залученими силами і засобами на свій ризик виконати комплекс робіт з відновлення системи автоматизації елеватору філії "Київкомбікорм» Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 98 та передати замовнику виконані роботи згідно з кінцевими актами виконаних робіт за формою КБ-2в, довідками про вартість робіт за формою КБ-3 (з накопиченням витрат робіт з початку будівництва), та будівельний майданчик за актом приймання-передачі, а замовник зобов'язується передати необхідну проектно-технічну документацію, здійснювати оплату та приймати своєчасно та якісно виконані роботи в порядку та строки, передбачені даним Договором та Додатковими угодами до нього (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, підрядник зобов'язаний виконати роботи в строки, передбачені Договором та/або Додатковими угодами, до повної готовності робіт та передати замовнику виконані роботи за актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість робіт за формою КБ-3.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, підрядник починає виконувати роботи не пізніше, ніж через 2 робочі дні з моменту отримання авансу згідно з пунктом 3.4.1. Договору та підписання сторонами акту приймання-передачі будівельного майданчику.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що загальний термін виконання робіт складає 75 календарних днів з дати отримання підрядником авансу.

Згідно з пунктом 3.1. Договору, вартість робіт за договором складає 624 986,00 грн, у тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4. Договору, вартість робіт за Договором оплачується замовником наступним чином: аванс у розмірі 332 478,00 грн., у тому числі ПДВ, на закупівлю обладнання; 90 000,00 грн., у тому числі ПДВ, на мобілізацію робочої сили - виплачується протягом 5 банківських днів після підписання Договору; решта коштів - у розмірі 97% вартості робіт, сплачується протягом 10 банківських днів з моменту підписання повноважними представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт (ФКБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ФКБ-3), за вирахуванням 100% вартості робіт з кожного акту до погашення повної суми авансу.

Від вартості робіт з кожного акту (ФКБ-2в) утримується 3% коштів на формування фонду забезпечення гарантій якості робіт. Сума фонду забезпечення гарантії якості робіт (3% від загальної суми) оплачується наступним чином: 50% суми коштів виплачується підряднику протягом 10 банківських днів з дати підписання кінцевого акту приймання-передачі загального комплексу робіт за Договором; 50% суми притриманих коштів виплачується після 12 календарних місяців з дати підписання кінцевого акту приймання-передачі загального комплексу робіт за Договором, протягом 10 банківських днів з дати закінчення вказаного строку.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, але, у будь-якому випадку, до моменту повного виконання ними своїх зобов'язань у повному обсязі, або до моменту розірвання Договору (пункт 14.3. Договору).

На підтвердження виконання робіт за Договором, позивачем за первісним позовом надано в матеріали справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) від 04.11.2014 на суму 96935,66 грн., від 04.11.2014 на суму 195 572,34 грн., копію акту вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 04.11.2014 на суму 277 065,00 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-3) від 04.11.2014 на суму 624 986,00 грн. - вказані документи підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Акти приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-3) підписані відповідачем без зауважень.

При цьому, судом враховано, що Договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, як зазначено вище, договором між сторонами визначено ціну договору, відтак, судом береться до уваги, що вартість виконаних робіт, що погоджена сторонами, відповідає ціні Договору.

Згідно з пунктом 3.4. Договору, відповідач зобов'язаний до 18.11.2014 оплатити позивачу вартість робіт, що виконані (за вирахуванням 50% від суми забезпечення гарантії якості робіт, яка підлягає сплаті у листопаді 2015 року) 615 611,21 грн., проте, сплатив лише 431 852,79 грн.

На підтвердження частковості оплати, позивачем за первісним позовом надано банківську довідку Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 02.03.2015 № 03-52, в якому відкрито поточний банківський рахунок позивача за первісним позовом, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки, про надходження від відповідача за первісним позовом 431 852,79 грн. (оригінал у матеріалах справи).

Оскільки відповідач за первісним позовом зобов'язання за Договором з оплати вартості робіт, що виконані підрядником і прийняті замовником, виконав частково, станом на дату подання позову до суду, у відповідача за первісним позовом наявна заборгованість перед позивачем за первісним позовом у розмірі 183 758,42 грн. - різниця між вартістю виконаних і прийнятих робіт та розміром часткових оплат.

З матеріалів справи вбачається, що підрядником направлено на адресу замовника вимогу від 23.12.2014 про сплату заборгованості за Договором у сумі 183 758,42 грн. Відповіді на вказану претензію, за твердженнями позивача за первісним позовом, не надано, заборгованість не сплачено, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідачем за первісним позовом не заперечується підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-3), що надані позивачем за первісним позовом та не оспорюється розмір часткових оплат за Договором, що вказані позивачем за первісним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Зважаючи на вищевказані письмові докази та положення процесуального законодавства, суд дійшов висновку про виконання робіт підрядником і прийняття їх замовником у належний, визначений Договором між сторонами, спосіб, в обсягах та вартості, що погоджені сторонами у вищезазначених актах приймання виконаних робіт та довідці про вартість робіт та про оплату робіт за Договором замовником підряднику у розмірі 431 852,79 грн.

Відповідачем за первісним позовом позов заперечено повністю, з огляду на те, що відповідно до умов Договору, роботи вважаються завершеними після прийняття їх замовником та підписання кінцевих актів виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість робіт за формою КБ-3 та акту приймання-передачі будівельного майданчика від підрядника замовникові, проте, ані кінцевий акт виконаних робіт, ані акт приймання-передачі будівельного майданчика від підрядника замовнику, не підписані, у зв'язку з чим, підстави для оплати робіт відсутні.

Суд не погоджується з тим, що вказане є підставою для несплати вартості робіт, з огляду на всі обставини справи в їх сукупності, зокрема, з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 3.4.2. пункту 4. Договору, кошти у розмірі 97% вартості робіт сплачуються протягом 10 банківських днів з моменту підписання повноважними представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт (ФКБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ФКБ-3), за вирахуванням 100% вартості робіт з кожного акту до погашення повної суми авансу. Тобто, обов'язок оплати відповідачем за первісним позовом вартості робіт виникає протягом 10 банківських днів з моменту підписання повноважними представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт (ФКБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ФКБ-3).

До матеріалів справи надано акти приймання-передачі виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (типової форми КБ-3), що складені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін.

Підписання даних актів та довідки, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення відносин та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Оскільки, Договір за своєю правовою природою є договором підряду, то судом враховано, що відповідно до частин 3, 4, 5 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника; передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт, у цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що спірні роботи виконані позивачем за первісним позовом та прийняті відповідачем за первісним позовом, про що свідчать вищезазначені акти та довідка, що підписані сторонами, які є належними і допустимими доказами прийняття підрядних робіт відповідачем за первісним позовом і саме з підписанням яких Договір та чинне законодавство України пов'язують оплату робіт, що у них вказуються.

Докази повної оплати робіт за вищезазначеними актами та довідкою, у матеріалах справи відсутні.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки Договір за правовою природою є договором підряду, правовідносини, що виникли у зв'язку з його виконанням, регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 183 758,42 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем за первісним позовом не спростованою, а, отже, підлягає задоволенню.

Крім того, позивач за первісним позовом, на підставі пункту 9.3. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення від вартості неоплачених робіт, яка за розрахунком позивача за первісним позовом, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, складає 22 279,05 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що заявлена у розмірі 22 279,05 грн. та встановлено, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем за первісним позовом виконання грошового зобов'язання, позивач за первісним позовом на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, 1 887,93 грн. 3 % річних та 21 242,47 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат і з'ясував, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1 887,93 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21 242,47 грн. підлягають задоволеню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 183 758,42 грн. основного боргу, 22 279,05 грн. пені, 1 887,93 грн. 3 % річних та 21 242,47 грн. інфляційних втрат підлягають задоволеню у повному обсязі.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за первісним позовом у

розмірі 4 583,36 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача за первісним позовом.

У ході судового розгляду, відповідачем за первісним позовом подано зустрічну позовну заяву про стягнення 199 909,91 грн. пені та 62 498,60 грн. штрафу.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків виконання спірних робіт за Договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, підрядник починає виконувати роботи не пізніше, ніж через 2 робочі дні з моменту отримання авансу згідно з пунктом 3.4.1. Договору та підписання сторонами акту приймання-передачі будівельного майданчику.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що загальний термін виконання робіт складає 75 календарних днів з дати отримання підрядником авансу.

Авансовий платіж позивачем за зустрічним позовом сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.09.2013 № 8000177437 на суму 422 478,00 грн. та від 31.10.2014 № 8000182265 на суму 9 374,79 грн.

Відтак, зобов'язання з виконання робіт відповідачем за зустрічним позовом мали бути виконані до 19.11.2013.

Відповідачем за зустрічним позовом завершено роботи 04.11.2014, що підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-3), отже, відповідачем за зустрічним позовом виконання робіт, у встановлений Договором термін, не здійснено, чим порушено зобов'язання щодо строку виконання робіт.

Відповідно до підпункту 9.2.1. пункту 9. Договору, за порушення строків виконання робіт, визначених пунктом 2.1. Договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт. Пеня нараховується за весь час прострочення виконання договірних зобов'язань підрядником.

За результатами аналізу вказаного положення Договору, суд дійшов висновку, що сторонами погоджено збільшення періоду нарахування пені, згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, до моменту виконання робіт у повному обсязі.

У ході судового розгляду, позивачем за зустрічним позовом зменшено розмір позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру зустрічних позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 90 391,81 грн. пені.

Відповідачем за зустрічним позовом заперечено зустрічний позов у повному обсязі тим, що у ході виконання робіт у представника замовника виникали додаткові вимоги щодо переліку робіт, які мають бути виконані підрядником, що затримало загальні строки виконання робіт, а роботи фактично були закінчені підрядником 25.02.2014, проте, понад рік позивач за зустрічним позовом користувався результатами робіт та лише 04.11.2014 повернув підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-3).

На підтвердження цих обставин, відповідачем за зустрічним позовом подано клопотання про виклик для дачі пояснень головних інженерів сторін щодо виконання робіт та їх фактичного передання замовникові, проте, у судовому засіданні 10.03.2015 представником відповідача за зустрічним позовом надано пояснення, що інженер Голованенко О.А. самостійно з'явився для участі у судовому засіданні, проте, у нього відсутні документи, що посвідчують його особу, у зв'язку з чим, він не може надати свої усні пояснення, розгляд справи відкладено.

Згодом, до матеріалів справи надано письмові пояснення вказаної особи про те, що роботи фактично виконані 25.02.2014. При наданні оцінки вказаному доказу та вирішенні питання про виклик для надання пояснень головного інженера іншої сторони, судом враховано, що відповідно до частини 1 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а згідно з частиною 2 цієї статті, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладені висновки суду, матеріали справи містять належні і допустимі докази обставин, для встановлення яких позивач за первісним позовом вимагає виклику осіб, що, за його твердженнями, фактично приймали спірні роботи, а саме: акти приймання робіт типової форми КБ-2в, які визначені як докази виконання та прийняття робіт, як умовами Договору між сторонами, так і положеннями чинного законодавства, крім того, сам відповідач за первісним позовом при доведенні вимог свого позову посилався на вказанні акти як докази доведення наявності тих самих обставин, які він заперечує з огляду на вимоги зустрічного позову.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, суд, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, дійшов висновку, що належними доказами для встановлення дат прийняття спірних робіт замовником є акти приймання робіт типової форми КБ-2в від 04.11.2014 на суму 96935,66 грн., від 04.11.2014 на суму 195 572,34 грн., акт вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 04.11.2014 на суму 277 065,00 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-3) від 04.11.2014 на суму 624 986,00 грн.

Також, відповідачем за зустрічним позовом подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій.

Розглянувши зазначену заяву, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

При цьому, судом враховано правову позицію, що викладено у підпункті 4.3. пункту 4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» про те, що, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

З огляду на вказане, за результатами дослідження матеріалів справи та з урахуванням підпункту 9.2.1. пункту 9 Договору між сторонами, суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом звернувся у межах строку позовної давності.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, що здійснений позивачем за зустрічним позовом та встановлено, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

Відповідно до нової ціни зустрічного позову у розмірі 90 391,81 грн., у зв'язку з її зменшенням, що прийнято господарським судом, розмір судового збору складає 1827,00 грн., оскільки згідно з Законом України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, що виражається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З наявного у матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 11.02.2015 № 2000144723 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем за зустрічним позовом у розмірі 3 998,20 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі, й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем за зустрічним позовом при поданні позову, згідно з платіжним дорученням від 11.02.2015 № 2000144723, підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 2 171,20 грн.

Відшкодування решти судового збору, що сплачений за подання зустрічного позову, у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 60, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

(07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) на користь Приватного підприємства "ІТЦ "СКАТ" (02068, м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка, 3-В, кв. 82, код ЄДРПОУ 36272691) 183 758 (сто вісімдесят три тисячи сімсот п'ятдесят вісім) грн. 42 коп . основної заборгованості, 22 279 (двадцять дві тисячи двісті сімдесять дев'ять) грн. 05 коп. пені, 1 887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 93 коп. 3 % річних, 21 242 (двадцять одна тисяча двісті сорок дві) грн. 47 коп. інфляційних втрат та 4 583 (чотири тиячи п'ятсот вісімдесят три) грн. 36 коп. судового збору.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ІТЦ "СКАТ" (02068, м. Київ, Дарницький р-н, просп. Григоренка, 3-В, кв. 82, код ЄДРПОУ 36272691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) 90 391 (дев'яносто тисяч триста дев'яносто одна) грн. 81 коп. пені та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) з Державного бюджету України 2 171 (дві тисячи сто сімдесят одна) грн. 20 коп. судового збору, що сплачений згідно з платіжним дорученням від 11.02.2015 № 2000144723.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 14.04.2015.

Суддя С.О. Саванчук