Рішення

від 28.04.2015 по справі 925/551/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 925/551/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Ульянов С.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-авто" до товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-ЛК"

про стягнення 10 277,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 10 277,62 грн. заборгованості, з яких: 7 229,95 грн. основного боргу за виконаний ремонт і обслуговування автомобілів, 1545,85 грн. пені та 1501,82 грн. інфляційних за прострочення розрахунків, на підставі укладеного між сторонами договору № 352 на сервісне обслуговування від 14.05.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог і просить стягнути лише 1217,77 грн. пені та 1501,72 грн. інфляційних за порушення строків розрахунків по договору № 352 на сервісне обслуговування від 14.05.2013 року, оскільки основний борг відповідачем вже сплачено, а пеню позивач перерахував із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з'явився, причини неявки не відомі, заперечень проти позову суду не подано.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами та на підставі ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір № 352 на сервісне обслуговування від 14.05.2013 року (а.с. 18).

За умовами договору позивач прийняв на себе обов'язки надавати відповідачу комплекс послуг з сервісного (технічного) обслуговування, гарантійного і післягарантійного ремонту легкових автомобілів, які належать відповідачу, на власному обладнанні та своїми запчастинами і матеріалами. Відповідач зі свого боку зобов'язався приймати роботи та вчасно їх оплачувати.

За правовою природою даний договір є поєднанням договорів підряду (щодо ремонту автомобілів) та про надання послуг ( в частині сервісного обслуговування автомобілів), що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст. 901-903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Доказів визнання недійсним договору № 352 на сервісне обслуговування від 14.05.2013 року у справу не подано, договір сторонами виконувався.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання за договором від 14.05.2013 року виконав, надавши відповідачу послуги з обслуговання та технічного ремонту автомобілів, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт на загальну суму 7 229,95 грн. :

- № АВЗН009928 від 10.09.2014 року на суму 30,80 грн. ( а.с. 9);

- № АВЗН010036 від 23.09.2014 року на суму 261,80 грн. )( а.с. 10);

- № АВЗН010099 від 29.09.2014 року на суму 154,00 грн. ( а.с. 11);

- № АВЗН009596 від 01.08.2014 року на суму 6 783,35 грн. ( а.с. 12).

Заперечень проти неотримання цих послуг відповідач суду не надав. У справі немає доказів існування спору між сторонами з приводу неналежної якості виконаних робіт чи наданих послуг з ремонту та обслуговування автомобілів.

У відповідності до п. 3.3. договору, відповідач повинен оплатити вартість виконаних для нього робіт і наданих послуг протягом 3х банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказав позивач, відповідач сплатив за вказаними актами на користь позивача в загальній сумі 7 229,95 грн. лише 24.04.2015 року, тобто після порушення провадження у справі, про що суду надано банківську виписку.

З урахуванням здійснення відповідачем повного розрахунку за основним боргом, позивач зменшив свої позовні вимоги лише до стягнення 1217,77 грн. пені та 1501,72 грн. інфляційних за порушення строків розрахунків по договору № 352 на сервісне обслуговування від 14.05.2013 року.

Зменшені позовні вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до п. 5.1. договору між сторонами, за прострочення відповідачем строків проведення розрахунків по договору, він повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені встановлюється за погодженням сторін у договорі, однак при сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період, за який нараховано пеню.

З у рахуванням прострочення розрахунків за кожним актом виконаних робіт, позивач просить стягнути з відповідача 1217,77 грн. пені за період з 15.09.2014 року по 10.03.2015 року.

За належним розрахунком по програмі ліга-Закон, позивач мав би право нарахувати пені в сумі 1229,72 грн., однак в цій частині позову він свої вимоги не змінив.

Тому суд погоджується із розрахунками позивача в частині пені і присуджує до примусового стягнення з відповідача на користь позивача 1217,77 грн. пені, оскільки доказів сплати пені відповідач суду не подав.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1501,72 грн., які також розраховані в залежності від прострочення оплати за кожним актом виконаних робіт.

Розрахунок інфляційних перевірено судом та є вірним.

Доказів сплати інфляційних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 1501,72 грн. інфляційних.

Заперечень проти неправомірності нарахування пені та інфляційних відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, зменшені позовні вимоги підлягають до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути 1217,77 грн. пені та 1501,72 грн. інфляційних на підставі договору № 352 на сервісне обслуговування від 14.05.2013 року.

На підставі статті 49 ГПК України, оскільки спір виник з вини відповідача, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1827,00 грн. на відшкодування судового збору повністю.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-ЛК" (ідентифікаційний код 33327302, Черкаська область, Смілянський район, с. Ротмистрівка, вул. Шевченка, 34а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Авто" (ідентифікаційний код 33828394, м. Черкаси, вул. Смілянська, 153) - 1217,77 грн. пені та 1501,72 грн. інфляційних на підставі договору № 352 на сервісне обслуговування від 14.05.2013 року та 1827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів.

Повне рішення складено 28 квітня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських