Постанова

від 21.04.2015 по справі 914/3440/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 914/3440/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді М.І. Хабіб

суддів В.М. Гриців

О.В. Зварич

при секретарі Мазепа Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", вих. № 08.42-186/85-780 від 06.03.2015 та Товариства з обмеженою відповідальністю " Меліора-Інвест", б/н та б/д

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.02.2015

у справі № 914/3440/13

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Меліора Інвест", м. Мукачеве Закарпатської області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м.Київ

про звернення стягнення на іпотечне майно в сумі 63 520 500,00 грн шляхом визнання права власності

За участю представників:

позивача: Клаптюк В.А. - представник (довіреність в матеріалах справи);

відповідача: Самардак І.С.- представник (довіреність в матеріалах справи);

третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).

Апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: судді - доповідача Хабіб М.І., суддів Зварич О.В., Юрченка Я.О.

У зв'язку з перебуванням судді Юрченка Я.О. у відпустці розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.15 у склад колегії суддів для розгляду справи замість судді Юрченка Я.О. введено суддю Гриців В. М.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Меліора Інвест" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 21.08.2007, зареєстрованим в реєстрі за № 2447, в рахунок погашення боргу позичальника за кредитним договором на суму 63 520 500,00 грн, шляхом визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позичальник - ТзОВ « Пузата хата» не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором № 24-12/198 від 09.08.2007 щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, його заборгованість станом на 13.02.2013 становить 753 814 023,15 грн., що еквівалентно 94 309 273,51 доларів США. Зобов'язання позичальника за кредитним договором забезпечені іпотечним договором від 21.08.2007, зареєстрованим в реєстрі за № 2447, за яким в іпотеку передані нежитлові приміщення площею 1242,7 кв м, розташовані в підвалі та на 1-му поверсі будівлі по вул. Січових Стрільців,12 у м. Львові. Посилаючись на ст.ст.33,36,37 ЗУ « Про іпотеку, позивач просить в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за кредитним договором в сумі 63 520 500 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ним права власності на нерухоме майно , яке є предметом іпотеки за іпотечним договором.

Позовні вимоги заявлені до ТзОВ "Меліора Інвест", оскільки у зв'язку з відчуженням предмет іпотеки перебуває у власності ТзОВ "Меліора Інвест", яке у відповідності до положень Закону України "Про іпотеку" несе права та обов'язки іпотекодавця.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06 листопада 2013 року( суддя Сухович Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року( колегія суддів у складі: Бойко С.М. - головуючий, судді Бонк Т.Б., Марко Р.І.), в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 скасовані постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року та рішення Господарського суду Львівської області від 06 листопада 2013 року у справі № 914/3440/13, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України вказав, зокрема, що судами попередніх інстанцій розглянуто спір без врахування положень ст. 23 ЗУ « Про іпотеку» та застосування відповідних процесуальних наслідків, не встановлено обставин виконання та наявність дійсної суми заборгованості за кредитним договором, обставини щодо використання позивачем можливості задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування.

За результатами нового розгляду справи Господарським судом Львівської області прийнято рішення від 24.02.2015 у справі № 914/3440/13 (головуючий суддя Матвіїв Р.І., судді: Кітаєва С.Б., Щигельська О.І.), яким відмовлено у задоволенні позову.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліора Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 36 540 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, зокрема, що на дату укладення відповідачем (ТзОВ «Меліора Інвест») та фізичною особою Мельничуком В.В. договору купівлі-продажу, основне зобов'язання позичальника за кредитним договором було припинене, а нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців,12 у м. Львові не перебували в іпотеці, оскільки договір іпотеки був припинений в силу закону

Позивач( банк) не погодився з рішенням суду, оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

Скаржник зазначає, що за відсутності встановлення обставин належного виконання зобов'язання за іпотечним договором від 21.08.07, висновок суду першої інстанції про припинення зобов'язання за вказаним іпотечним договором, внаслідок ліквідації іпотекодавця, є необґрунтованим. Стверджує, що суд не встановив підстав вибуття спірного нерухомого майна із власності іптекодавця - ТзОВ «Імпульс» та отримання згоди на його відчуження у іпотекодержателя - ПАТ «Укрсоцбанк», тому вважає, що спір розглянуто без врахування положень ст.23 ЗУ «Про іпотеку» та застосування відповідних процесуальних наслідків.

Відповідач (ТзОВ"Меліора-Інвест") в своїй апеляційній скарзі (вх.01-05/1446/15 від 31.03.15) не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з нього на користь позивача 36 540 грн судового збору. Відповідач зазначає, що враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір у відповідності до вимог ст.49 ГПК України мав бути покладений на позивача -ПАТ «Укрсоцбанк». Відтак просить в цій частині скасувати рішення суду першої інстанції, в решті - залишити без змін.

21.04.2015 відповідач подав заяву (вх.№01-04/2511/15 від 21.04.15) про відмову від апеляційної скарги.

В судовому засіданні 21.04.2015 представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги (вх.01-05/1376/15 від 24.03.15), проти задоволення заяви відповідача не заперечив.

Представник відповідача заперечив проти доводів скаржника ( позивача), просив прийняти відмову відповідача від апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа явки повноважного представника не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до ст.100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

В силу ст. 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на те, що відмова відповідача від апеляційної скарги не суперечить законодавству, не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, судова колегія вважає, що відмову відповідача від апеляційної скарги належить прийняти, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліора Інвест»у справі припинити.

Представникам сторін роз'яснені наслідки прийняття судом відмови від апеляційної скарги та припинення провадження, передбачені частиною другою ст. 80 ГПК України, а саме: при припиненні провадження у справі у зв'язку з відмовою скаржника від апеляційної скарги та прийняттям відмови судом повторне звернення того ж скаржника з апеляційною скаргою на те ж саме рішення суду не допускається.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.08.2007 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пузата Хата" укладено договір про надання невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 24-12/198 (далі - кредитний договір), відповідно до якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання (надалі - кредит), на умовах визначених цим договором та додатковими угодами (т.1, а.с. 26-58).

Згідно з п.1.1.1. договору надання кредиту буде здійснюватися в гривні і доларах США окремими частинами (траншами) зі сплатою 14,5% процентів річних в гривнях, 11,0% процентів річних в доларах США та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою часиною цього договору (надалі - тарифи), в межах максимального ліміту заборгованості до:

а) 44 500 000,00 доларів США за умови укладання договорів забезпечення, перерахованих у п.п. 1.3.2. - 1.3.7. цього договору, у строки, зазначені в п.п.3.3.3. цього договору;

б) 51 800 000,00 доларів США за умови укладання договорів забезпечення, перерахованих у п.п. 1.3.2. - 1.3.8. цього договору, та договору забезпечення, зазначеного у п.п.1.3.1. цього договору у строки, зазначені в п.п.3.3.3. цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору видача траншів кредиту на цілі, визначені в п.2.1. цього договору проводиться шляхом списання відповідної сум коштів меморіальним ордером з позичкового рахунку №20736013797911 у доларах США, №20736013797911 у гривнях в Київській міській філії АКБ "Укрсоцбанк" на поточний рахунок позичальника №26008013797911 у доларах США№26008013797911 у гривнях, відповідно, в Київській міській філії АКБ "Укрсоцбанк" в межах траншів, визначених п. п. 1.1.1.1., 1.1.1.2., .1.1.1.3, 1.1.1.4. цього договору, на підставі письмового звернення позичальника у вигляді листа-запиту (додаток 3 до договору).

Згідно з п.2.5. договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок №20781013797911 в доларах США, №20781013797911 в гривнях в київській міській філії АКБ "Укрсоцбанк".

Відповідно до п.3.1.1. договору кредитор зобов'язувався протягом одного робочого дня від дати набрання чинності договорами, за умови виконання позичальником п.п. 3.3.1., 3.3.3. цього договору, відкрити позичальнику в Київській міській філії АКБ "Укрсоцбанк" позичковий рахунок вказаний в п.2.1. цього договору і списувати з нього кредитні кошти меморіальним ордером на поточний рахунок позичальника, в Київській міській філії АКБ "Укрсоцбанк", в порядку визначеному цим договором, на підставі письмового звернення позичальника у вигляді листа-запиту (додаток 5).

Згідно з п.3.3.5. договору позичальник зобов'язувався сплачувати кредитору проценти та комісії, передбачені п.1.1.1. цього договору, в порядку, визначеному п.п.п.2.2., 2.7., 2.8., 2.12, 2.14., 2.15., 2.16. цього договору та тарифами.

Згідно з п.3.3.7. договору позичальник зобов'язувався повернути кредитору в повному обсязі транші кредиту в строки, визначені п.1.1.2. цього договору.

Сторонами укладено 7 (сім) додаткових угод до договору про внесення змін до договору про надання невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії №24-12/198 від 09.08.2007, а саме: додаткова угода №1 від 07.11.2007 (зміни до п.п.3.3.20.); додаткова угода №2 від 24.04.2008р. (зміни до п.п.1.1., 1.3.2., 1.3.4., 1.3.5., 1.3.6., 2.1., 2.10.1, 2.13.1, 3.1.1.1., 3.2.5., 3.2.7., 3.2.12., 3.3.3., 3.3.17, 3.3.21, 4.3.1.-4.3.3., 4.5., 6.2., до п.4 додатку №1 до договору, а також доповнити п.1.3., 3.3., 3.4.); додаткова угода №3 від 16.05.2008 (зміни до п.п.1.1.); додаткова угода №4 від 25.06.2008 (зміни до п.п.1.1.1.); додаткова угода №5 від 19.03.2008 (зміни до п.2.5.); додаткова угода №6 від 26.06.2009 (зміни до п.2.5.); додаткова угода №7 від 29.07.2009 (доповнити п.п.2.3.1.).

Додатковою угодою №2 від 24.04.2008 до кредитного договору внесено зміни, відповідно до яких кредитор зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти із розрахунку максимального ліміту кредитування у розмірі 69 300 000,00 (шістдесят дев'ять мільйонів триста тисяч) доларів США 00 центів США та сплатою плаваючої процентної ставки - дванадцятимісячний LIBOR плюс 8,25% річних, але не менше 12,5% річних.

У подальшому, додатковою угодою №4 від 25.06.2008 до кредитного договору внесені зміни, відповідно до яких на транші кредиту, надані позичальнику до підписання додаткової угоди №3 від 16.05.2008 нараховується плаваюча процентна ставка - дванадцятимісячний LIBOR плюс 8,25%, але не менше 12,5% річних, а на транші кредиту, що будуть надані після підписання додаткової угоди №3 від 16.05.2008 - дванадцятимісячний LIBOR плюс 8,25% річних, але не менше 13,25%.

У договорі сторони визначили порядок погашення траншів кредиту (п.п.1.1.2). Так, щомісячно до 8-го числа поточного місяця (включно), починаючи з вересня 2010р. по серпень 2011р. (включно), в сумі 2 000 000,00 (два мільйони) доларів США 00 центів; щомісячно до 8-го числа поточного місяця (включно), починаючи з вересня 2011р. по липень 2012р. (включно), в сумі 2 316 666,00 (два мільйони гриста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) доларів США 00 центів; до 8-го серпня 2012р. в сумі 3 045 841,00 долар США 00 центів; щомісячно до 8-го числа поточного місяця (включно), починаючи з вересня 2012р. до липня 2014р. в сумі по 729 167,00 доларів США 00 центів; з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту до 08.08.2014 (включно) в сумі 729 159,00 доларів США 00 центів на умовах, визначених цим договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 24-12/198 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс" укладено іпотечний договір від 21.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. та зареєстрований в реєстрі за №2447, а також договір від 25.04.2008 про внесення змін і доповнень до іпотечного договору від 21.08.2007 року за №2006 та договір від 25.06.2008 року про внесення змін і доповнень до іпотечного договору від 21.08.2007 року за №3102( т.1, а.с.59-66).

Відповідно до п.1.1 іпотечного договору іпотекодавець передав в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" нерухоме майно, а саме - нежитлові приміщення в підвалі та на 1-му поверсі загальною площею 1242,7 кв. м, що розташовані за адресою м. Львів, вул. Січових Стрільців,12.

Заставна вартість іпотечного майна визначена в сумі 39 999 999,60грн (п.1.2 договору).

На виконання умов кредитного договору банком надано позичальнику кредитні кошти, що підтверджується виписками по особовому рахунку позичальника( т. 2.а.с.6-205).

У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору позивач направив іпотекодавцю (ТзОВ "Імпульс") вимогу від 19.05.2010 усунення порушень, в якій зазначив про наявність станом на 18.05.2010 у позичальника боргу в сумі 562 278 378,69грн, що дорівнює 70 372 763, 29 дол.США, та вимагав упродовж 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги погасити заборгованість перед банком або передати предмет іпотеки банку для реалізації/оформлення у власність з наданням відповідної довіреності на предмет застави (іпотеки) шляхом відступлення майнових прав та/або передачі банку для реалізації/оформлення у власність ( т.1, а.с. 21-22).

Докази надіслання такої вимоги, як і відповідь на таку вимогу у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2010 порушено провадження у справі № 50/158-б про банкрутство ТзОВ «Пузата Хата».

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011 у справі № 50/158-б відмовлено ПАТ"Укрсоцбанк" у задоволенні заяви про визнання грошових вимог ПАТ"Укрсоцбанк" до ТзОВ «Пузата Хата» на суму 582 946 943,05грн., в т.ч за кредитним договором № 24-12/198 від 09.08.2007 на суму 562 278 378,69грн. ( т.1, а.с.131-136).

На підставі судового рішення від 01.09.2011 у справі № 50/158-б про припинення юридичної особи у зв'язку з визнання її банкрутом 07.09.2011 державним реєстратором внесено запис до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Пузата Хата" (код ЄДРПОУ 33636438), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №17453535 від 28.10.2013( т.2, а.с. 2-3).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2010 порушено провадження у справі № 50/164-б про банкрутство ТзОВ «Імпульс».

Постановою Господарського суду м. Києва від 21.01.2011 у справі № 50/164-б ТзОВ « Імпульс» визнано банкрутом.

Ухвалою суду від 01.04.2011 у справі № 50/164-б виключено з реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 39 999 999,60 грн., що забезпечені іпотекою майна банкрута у справі №50/164-б.; скасовано заборони, іпотеку та арешт на об'єкти рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" та знято заборону відчуження приміщення в підвалі та на 1-му поверсі загальною площею 1242,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12, зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 5522895 на підставі Іпотечного договору, укладеного ПАТ "Укрсоцбанк" та ТзОВ "Імпульс" від 21.08.2007 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим N 2447 та виключено з Державного реєстру іпотек запис №5522973 про обтяження іпотекою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс»(т.3 а.с.167-172).

Вказану ухвалу залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 та постановою Вищого господарського суду від 10.08.2011( т.3, а.с.173 -176).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.10.2013 за № 17453572 (т.2, а.с. 4,5) державним реєстратором внесено запис 02.03.2012 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" (код ЄДР 32709452) за судовим рішенням від 16.02.2012 у справі № 50/164-б про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

03.07.2013 ТзОВ "Меліора Інвест"(покупець) та Мельничуком Володимиром Володимировичем( продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 1242,7 кв. м, що розташовані за адресою м. Львів, вул. Січових Стрільців,12( т.1, а.с.127).

В пункті 1.3 договору купівлі-продажу від 03.07.2013 вказано, що нежитлові приміщення за цим договором належать продавцю на праві приватної власності на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 2-1480/2010р. від 04.03.2010 (Витяг про реєстрацію права власності серії ССХ № 028021 виданий 10.03.2010 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки").

Відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу на час посвідчення цього договору відчужені нежитлові приміщення під арештом, забороною, в судовому спорі, у податковій заставі не перебувають, відносно них не укладено будь-яких договорів щодо відчуження, оренди, користування іншими особами, вони не є предметом іпотеки, не є внеском до статутного капіталу юридичних осіб, як юридична адреса не використовується. Відсутність заборони на відчуження, іпотеки перевірено згідно Витягів за результатами пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.07.2013 року.

Договір посвідчений 03.07.2013 приватним нотаріусом Київського міського округу Льовушкіною С.А., зареєстрований в реєстрі за № 1783.

30.08.2013 позивач звертався до ТзОВ "Меліора Інвест" з вимогою про усунення порушення зобов'язання, в якій вказав про заборгованість позичальника за кредитним договором № 24-12/198 від 09.08.2007 в сумі 87 543 948,53 дол. США, яку просив терміново погасити або передати предмет іпотеки для реалізації/оформлення у власність (копія вимоги з доказами надіслання долучені до позовної заяви, т.1, а.с. 23- 25).

В позовній заяві позивач вказує, що заборгованість позичальника - ТзОВ « Пузата Хата» за кредитним договором № 24-12/198 становить 94 309 273, 51 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 13.02.2013 складає 753 814 023,15 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 63 520 500 грн, оскільки відповідно до висновку про вартість майна від 15.11.2007, складеного представництвом Колієрс Інтернешнл Лімітед, вартість нежитлових приміщень в підвалі та на 1-му поверсі загальною площею 1242,7 кв. м, що розташовані за адресою м. Львів, вул. Січових Стрільців,12, становить 63 520 500 грн (7 990 000 дол. США), копія якого долучена до позовної заяви( т.1, а.с. 67-107).

Дослідивши обставини справи, доводи сторін, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ « Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Згідно із ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

В силу ст. 17 ЗУ « Про іпотеку» іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Звертаючись з позовними вимогами до відповідача -ТзОВ « Меліора Інвест» позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач придбав іпотечне майно і в силу ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» набув статус іпотекодавця, має всі права та несе всі обов'язки іпотекодавця - ТзОВ « Імпульс» за іпотечним договором від 21.08.2007, зареєстрованим в реєстрі за №2447.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що суд першої інстанції розглянув спір без врахування положень ст.23 ЗУ «Про іпотеку» та застосування відповідних процесуальних наслідків.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника як такі, що суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.09.2011 державним реєстратором внесено запис до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про припинення ТзОВ "Пузата Хата" ( боржника за кредитним договором №24-12/198 від 09.08.2007) на підставі судового рішення від 01.09.2011 у справі № 50/158-б у зв'язку з визнання його банкрутом

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2010 було порушено провадження у справі № 50/164-б про банкрутство ТзОВ «Імпульс» - іпотекодавця за іпотечним договором від 21.08.2007, зареєстрованим в реєстрі за №2447, яким були забезпечені вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором № 24-12/198 від 09.08.2007 .

.

Постановою Господарського суду м. Києва від 21.01.2011 у справі № 50/164-б ТзОВ « Імпульс» визнано банкрутом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2011 у справі № 50/164-б виключено з реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 39 999 999,60 грн., що забезпечені іпотекою майна банкрута у справі №50/164-б. Крім того, цією ж ухвалою скасовано заборони, іпотеку та арешт на об'єкти рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" та знято заборону відчуження приміщення в підвалі та на 1-му поверсі загальною площею 1242,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12, зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 5522895 на підставі Іпотечного договору, укладеного ПАТ "Укрсоцбанк" та ТзОВ "Імпульс" від 21.08.2007 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим N 2447 та виключено з Державного реєстру іпотек запис №5522973 про обтяження іпотекою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс»(т.3 а.с.167-172).

В названій ухвалі від 01.04.2011 у справі № 50/164-б судом встановлено, що зобов'язання ТзОВ "Пузата Хата" за кредитним договором №24-12/198 від 09.08.2007 припинилися та припинилися зобов'язання ТзОВ « Імпульс» як майнового поручителя за іпотечним договором від 21.08.2007, зареєстрованим в реєстрі за №2447.

Ухвала місцевого господарського суду від 01.04.2011 у справі № 50/164-б залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 та постановою Вищого господарського судуУкраїни від 10.08.2011( т.3, а.с.173 -176).

Ці обставини в силу ст. 35 ГПК України не потребують повторного доведення.

Отже, на момент придбання відповідачем нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 03.07.2013 судовим рішенням була скасована іпотека за іпотечним договором від 21.08.2007, укладеним ПАТ "Укрсоцбанк" та ТзОВ "Імпульс", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим за N 2447, запис про обтяження майна іпотекою виключений з Державного реєстру , тобто іпотека була припинена.

Відтак відповідач не міг набути і не набув статусу іпотекодавця і до нього не могли перейти і не перейшли права та обов'язки іпотекодавця за іпотечним договором від 21.08.2007, оскільки відповідач придбав майно, яке не перебувало в іпотеці.

Крім того, про відсутність будь-яких обтяжень щодо майна - нежитлових приміщень в підвалі та на 1-му поверсі за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12, загальною площею 1242,7 кв.м., яке придбав відповідач за договором купівлі-продажу від 03.07.2013, вказано в цьому договорі при його укладенні та нотаріальному посвідченні.

Названий договір не оспорений і є чинним.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає вимоги, заявлені до відповідача, безпідставними.

Інші доводи скаржника не беруться до уваги як необґрунтовані.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено наявності підстав для задоволення апеляційної скарги та для скасування рішення місцевого суду.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги позивача покладається на позивача.

Судовий збір, сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги, покладається на відповідача з огляду на таке.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. В їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 ЦПК України і статтею 157 КАС України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються. Отже, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п.5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 36 540,00грн, то , як вбачається з оскаржуваного рішення, судовий збір присуджений до стягнення з відповідача у зв'язку із задоволенням касаційної скарги позивача, відтак, таке стягнення є правомірним.

Керуючись ст. ст. 35, п.4 ч.1 ст. 80, 99, 100, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 24.02.2015 у справі № 914/3440/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" без задоволення.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліора Інвест» від апеляційної скарги, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліора Інвест» припинити.

3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 27.04.2015

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич