Постанова

від 22.04.2015 по справі 802/959/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 квітня 2015 р. Справа № 802/959/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Б.А.

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області

до: Приватно-орендного підприємства "Мар'яна Завісна"

про: стягнення капіталізованих платежів

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області звернулося до суду з адміністративним позовом до приватно-орендного підприємства «Мар'яна Завісна» про стягнення капіталізованих платежів.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що товариство відповідача ліквідовується як юридична особа без правонаступника, на підставі чого, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя. Позивач, з урахуванням даних Держкомстату України про середню очікувану тривалість життя осіб, розрахував суму платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими у приватно-орендному підприємстві «Мар'яна Завіса» в розмірі 53446,47 грн., та просив їх стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 22).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Окрім того, надав заяву, зі змісту якої вбачається, що відмовляється від капіталізації отримання коштів у сумі 53446,47 грн. (а.с. 28).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи за відсутності позивача.

Дослідивши письмові докази, заслухавши доводи представника відповідача, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватно-орендне підприємство «Мар'яна Завісна» як юридична особа зареєстроване 07.02.2000р. Ямпільською районною державною адміністрацією Вінницької області за адресою с. Буша, Ямпільський район, Вінницької області (ідентифікаційний код 30548433), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 194913 (а.с.8), керівник ОСОБА_1.

Відповідно до акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 27.05.2009р. за № 1, 14.05.2009р. ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків зазнав травми, та як наслідок з 21.09.2009р. перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області, та має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво (а.с. 9-10,13).

Оскільки, вказане підприємство ліквідовується, відтак позивач звернувся до суду щодо проведення капіталізованих платежів для продовження страхових виплат особам, які мають право на такі виплати.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 7 абзацу 5 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок), відповідно до п. 1 якої, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Пунктом 5.9 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 12.07.2007 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. за №867/14134, визначено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №765.

Щодо пояснень, якими позивач обґрунтовує свою правову позицію стосовно необхідності стягнення з відповідача капіталізованих платежів, суд ставиться критично з огляду на наступне.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За приписами ч. 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимога, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1, який під час виконання трудових обов'язків зазнав травми, в судовому засіданні надав заяву, в якій зазначив, що від отримання коштів у розмірі 53446,47 грн. відмовляється. Отже, судом встановлено, що у відповідності до ч.2 ст.1205 ЦК України відсутня особа, якій необхідно буде позивачу виплачувати платежі, тому і не мають бути такі кошти капіталізовані для виплати.

З урахуванням відмови ОСОБА_1 від капіталізації коштів, та як наслідок відсутність обов'язку приватно-орендного підприємства «Мар'яна Завіса» сплатити вказані кошти, суд приходить до висновку про що в задоволенні заявлених позовних вимог необхідно відмовити.

У відповідності до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович