ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
24 квітня 2015 р. Справа № 802/937/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Друкар" про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
03.04.2015 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Друкар" (далі - ТОВ "Друкар") податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 3052,20 грн.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Заявлений адміністративний позов повністю підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заперечень на позов від відповідача до суду не надходило, заяви щодо неможливості розгляду справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи через неможливість його прибуття в судове засідання також не подавалися.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.
Відповідач ТОВ "Друкар" зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 26.03.2002 року (ідентифікаційний код 31909984) і з 19.04.2002 року перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ.
Як встановлено судом, за вказаним підприємством рахується непогашений податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3052,20 грн., який виник внаслідок несплати штрафних (фінансових) санкцій, застосованих у зв'язку з несвоєчасним подання податкової звітності по податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2014 року на підставі податкових повідомлень-рішень № 0031831501 від 26.09.2014 року в розмірі 1012,20 грн., № 0037731501 від 20.10.2014 року в розмірі 1020 грн. та № 0040881501 від 29.10.2014 року в розмірі 1020 грн.
При цьому вищевказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем та в установленому законом порядку не оскаржувалися.
Надаючи оцінку правомірності звернення податкового органу з вимогами про стягнення спірної заборгованості суд керується такими мотивами.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПК України).
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1., 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України).
Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
В силу вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідач ТОВ "Друкар" у встановлений законом строк добровільно не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка є предметом даного публічно-правового спору.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 21), позивач направляв на адресу ТОВ "Друкар" податкову вимогу № 5436-25 від 22.10.2014 року на суму 1012,20 грн., після чого податковий борг збільшився і не був погашений повністю.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність у позивача права на стягнення податкового боргу за цим позовом.
Відповідно до положень статей 11, 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню шляхом стягнення з ТОВ "Друкар" податкового боргу в сумі 3052,20 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Друкар" (ідентифікаційний код 31909984) податковий борг в сумі 3052 (три тисячі п'ятдесят дві) грн. 20 коп. за рахунок коштів у банках, обслуговуючих даного платника податків.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало Павло Ігорович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2015 |
Оприлюднено | 06.05.2015 |
Номер документу | 43820129 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Сало Павло Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні