Постанова

від 23.04.2015 по справі 825/989/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року Чернігів Справа № 825/989/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

за участі секретаря Сірого І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, без фіксації судового процесу, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" про стягнення платежів, що підлягають капіталізації, -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2015 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь", в якому просить суд стягнути суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 320674,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач перебуває у стані припинення, у зв'язку з чим у останнього виник обов'язок з проведення капіталізації платежів для забезпечення страхових виплат ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що отримали виробничі травми під час роботи на підприємстві в розмірі 320674,39 грн.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судова повістка була направлена на адресу відповідача, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та повернулась з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою №1 від 06.01.1990 про утворення Коропського міжгосподарського об'єднання будівельних матеріалів, Зелено-Полянський та Красно-Полянський цегельні заводи було реорганізовано в міжгосподарське об'єднання будівельних матеріалів по наказу №73 від 19.01.1990. Рішенням №9 від 21.12.1999 засідання Ради колективних сільськогосподарських підприємств Коропського району міжгосподарське об'єднання будівельних матеріалів було передано на баланс Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" з орендними відносинами (а.с.25).

Згідно довідки від 24.01.2003 №32 колгосп "Комуніст" було перейменовано в Колективне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" згідно видачі державного акта на право володіння землею в колективну власність. Колективне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" було реорганізовано в Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" з орендними відносинами згідно рішення загальних зборів працівників КСП, протокол №1 від 21.01.2000 (а.с.26).

Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" (код ЄДРПОУ 30812596) 01.03.2000 зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (а.с.7-9).

На обліку застрахованих у позивача, як потерпілі на виробництві, перебувають гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується постановами від 29.03.2013 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 (а.с.18-19).

Факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтверджується наявною в матеріалах справи копіями актів про нещасний випадок на виробництві №1 від 20.07.1977 та №7 від 14.12.1989 (а.с.22-24).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь"перебуває у стані припинення за рішенням засновників (а.с.7-9).

29.12.2014 позивач звернувся до відповідача з заявом про визнання грошових вимог в сумі 320674,39 грн. (а.с.10-11), яка була отримана відповідачем 10.02.2015 (а.с.12).

Проте відповідач у добровільному порядку вимогу не виконав.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-XIV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема, своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом статей 15, 46 цього Закону №1105-XIV Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить акумулювання страхових внесків.

Згідно з положеннями статті 46 Закону №1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок), відповідно до пункту 1 якого, зокрема, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, на даний час не існує.

Відповідно до положень статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові певні документи, в тому числі, зокрема, довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

Статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника незалежно від підстави такої ліквідації.

Відповідно до статті 1205 Цивільного кодексу України, зокрема, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного кодексу України, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, зазначеними нормами законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації.

Згідно з абзацом 5 частини 7 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №31 від 30.11.2010, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 №36.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

При цьому суд, на підставі частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 26.06.2012 у справі №21-156а12.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно положень пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються, зокрема, вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Отже чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок платежів, що підлягають капіталізації, для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь", що ліквідується, перед потерпілими (ОСОБА_1 та ОСОБА_2), які отримали травму та/або професійне захворювання на цьому підприємстві. Дана сума складає 320674,39 грн. (а.с. 13).

Факт заподіяння шкоди здоров'ю громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 саме на підприємстві відповідача підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а тому обов'язок Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" щодо відшкодування капіталізованих платежів суд вважає доведеним.

Оскільки на момент звернення Фонду із вказаними вимогами капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, а підприємство відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру, то вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури. Відтак капіталізовані платежі підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях норм чинного законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" (вул. Атаханова, 1, с. Оболоння, Коропський район, Чернігівська область, 16223, код ЄДРПОУ 30812596) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області (вул. Жовтнева, 42, м. Бахмач, Чернігівська область, 16223, код ЄДРПОУ 25955734) суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 320674 (триста двадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 39 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук