ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/4072/13-а
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
представника позивача Пірога С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 р. №0000942201,-
В С Т А Н О В И В:
19 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» (далі - ТОВ «Мостобудівельний загін №73») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000942201.
В обґрунтування позову зазначено, що при проведенні перевірки відповідач протиправно встановив заниження податку на прибуток, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року адміністративний позов ТОВ «Мостобудівельний загін №73» задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000942201 від 17.05.2013 року.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову товариства відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Пірога С.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Ленінському районні м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мостобудівельний загін №73» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «УК Трансервіс», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» за ІІІ квартал 2011 року, та ТОВ «Промислова спілка Балтімор» за ІІІ квартал 2010 року.
За результатами здійснення перевірки Відповідачем складено Акт позапланової виїзної перевірки за від 26.04.2013 року №984/22-100/30126124 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат, по взаємовідносинам з ТОВ «УК Трансервіс», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» за ІІІ квартал 2011 року, та ТОВ «Промислова спілка Балтімор» за ІІІ квартал 2010 року (а.с. 16-57)
Актом перевірки встановлено наступні порушення:
- п. 198.1., п. 198.3., абз. 1. п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за ІІІ квартал 2010 року, ІІІ квартал 2011 року всього у сумі 221 112, 52 грн., а саме: за вересень 2010 року занижено на 27 516, 07 грн., за липень 2011 року занижено на 3 914, 63 грн., за вересень 2012 року занижено на 189 681, 82 грн.
- п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року, 3 квартал 2011 року всього на суму 257 030, 99 грн., а саме за 3 квартал 2010 року занижено на суму 34 395, 08 грн., 3 квартал 2011 року занижено на суму 222 635, 91 грн.
На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 17.05.2013 року №0000952201, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 276 391, 25 грн., з яких 221 113, 00 грн. - основний платіж та 55 278, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
- від 17.05.2013 року №0000942201, яким визначено суму грошового зобов'язання на загальну суму 265 629, 75 грн., з яких 257 031, 00 грн. - основний платіж, 8 598, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Предметом даного позову є скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000942201. Податковою інспекцією встановлено заниження позивачем податку на прибуток в результаті необґрунтованого віднесення до податку на прибуток вартості поставлених товарів (наданих послуг) у контрагентів позивача ТОВ «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА БАЛТИМОР», ТОВ «СПЕЦМОНТАЖ - СВ», ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС».
Господарські операції щодо придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, відображених в видатковій накладній №458 від 14.09.2010 року та податковій накладній №458 від 14.09.2010 року (копії наявні в матеріалах справи), в ТОВ «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА БАЛТИМОР» здійснені на підставі договору поставки №01/09-2010 від 01.09.2010 року (Т. 1 а.с. 94-104).
Відповідачем не заперечується той факт, що господарські операції між ТОВ «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА БАЛТИМОР» та ТОВ «Мостобудівельний загін №73» підтверджені договором поставки №01/09-2010 від 01.09.2010 року, видатковою накладною №458 від 14.09.2010 року, податковою накладною №458 від 14.09.2010 року, актом звірки взаєморозрахунків між підприємствами станом на 31.10.2010 року, що підтверджує проведення відповідних розрахунків (Т. 1 а.с .105-115).
Більш того, реальність переміщення товарно-матеріальних цінностей відповідно з видатковою накладною №458 від 14.09.2010 року від постачальника ТОВ «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА БАЛТИМОР» до ТОВ «Мостобудівельний загін №73» (реальність проведення господарських операцій) та подальше їх використання в господарській діяльності (виготовлення рам опорних та фундаментального блоку) підприємства позивача підтверджується копіями наступних документами: договір №01/09/10 від 01.09.2010 року, специфікація від 13.09.2010 року до договору, довіреність №20-13/8 від 24.09.2010 року, видаткова накладна №М0-0000162 від 29.09.2010 року, договір №1515 від 01.09.2010 року, рахунок-фактура №М0-0000095 від 30.09.2010 року, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М0-000057 від 30.09.2010 року, товарно-транспортна накладна №727342 від 27.09.2010 року, товарно-транспортна накладна №727345 від 29.09.2010 року, товарно-транспортна накладна №244320 від 02.10.2010 року, товарно-транспортна накладна №244321 від 02.10.2010 року, товарно-транспортна накладна №465539 від 05.10.2010 року, товарно-транспортна накладна №727346 від 05.10.2010 року, товарно-транспортна накладна №244322 від 08.10.2010 року, товарно-транспортна накладна №727350 від 14.10.2010 року, акт звірки станом на 31.10.2010 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладений з ТОВ «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА БАЛТИМОР» договір поставки №01/09-2010 від 01.09.2010 року не є фіктивним, мав економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
Відповідачем також не заперечується той факт, що господарські операції (реальність проведення господарських операцій) між ТОВ «СПЕЦМОНТАЖ - СВ» та ТОВ «Мостобудівельний загін №73» підтверджені наступними документами договір поставки №М3-73/190 від 06.05.2011 року, податкова накладна №2 від 12.05.2011 року, податкова накладна №6 від 20.06.2011 року, податкова накладна №1 від 01.07.2011 року, податкова накладна №20 від 11.07.2011 року, податкова накладна №7 від 21.07.2011 року, податкова накладна №12 від 28.07.2011 року, податкова накладна №6 від 18.08.2011 року, податкова накладна №7 від 22.08.2011 року, видаткова накладна №РН-0000010 від 12.05.2011 року, видаткова накладна №РН-0000027 від 01.07.2011 року, видаткова накладна №РН-0000032 від 11.07.2011 року, видаткова накладна №РН-0000192 від 22.08.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-ОООООИ від 20.06.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000021 від 21.07.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000024 від 28.07.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000027 від 18.08.2011 року, виписка по рахунку №2600110309 з 20.06.2011 року по 17.09.2013 рік, що підтверджує проведення відповідних розрахунків, рахунок-фактура №СФ-0000013 від 05.05.201 1 року, рахунок-фактура №СФ-0000014 від 17.05.2011 року, рахунок-фактура №СФ-0000022 від 07.06.2011 року, рахунок-фактура №СФ-0000024 від 08.06.2011 року, рахунок-фактура №СФ-0000561 від 19.07.2011 року, рахунок-фактура №СФ-0000587 від 26.09.2011 року, рахунок-фактура №СФ-0000575 від 18.08.2011 року, рахунок-фактура №СФ-0000576 від 18.08.2011 року (Т. 1 а. с. 72-93)
Отже, укладений з ТОВ «СПЕІДМОНТАЖ - СВ» договір поставки № М3-73/190 від року не має ознак фіктивності, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, з чим погоджується апеляційний суд.
Господарські операції щодо придбання Позивачем товарно-матеріальних цінностей, відображених в видаткових накладних (№ВН-000090101 від 01.09.2011 року, №ВН-000090204 від 02.09.2011 року, №ВІІ-000090504 від 05.09.2011 року, №ВН-000090702 від 07.09.2011 року, №ВН-000090807 від 08.09.2011 року, №ВН- 00001501 від 15.09.2011 року) та податкових накладних (№29 від 01.09.2011 року, №31 від 02.09.2011 року, №32 від 05.09.2011 року, №38 від 07.09.2011 року, №39, №53 від 15.09.2011 року) (копії наявні в матеріалах справи), в ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» здійснені між суб'єктами господарювання на виконання укладеного договору поставки, за якими ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» виконав свої зобов'язання у повному обсязі та поставив і передав у власність Позивачеві товар, а ТОВ «Мостобудівельний загін №73» прийняв цей товар.
Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Мостобудівельний загін №73» у цій частині, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів договір поставки був укладений у спрощений спосіб, а саме, шляхом підписання сторонами видаткових накладних (№ВН-000090101 від 01.09.2011 року, №ВН-000090204 від 02.09.2011 року, №ВН-000090504 від 05.09.2011 р., року, №ВН-000090702 від 07.09.2011 року, №ВН-000090807 від 08.09.2011 р., №ВН-00001501 від 15.09.2011), виставленням ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» рахунків-фактур (№СФ-000090101 від 01.09.2011 року, №СФ-000090204 від 02.09.2011 року, №СФ-000090504 від 05.09.2011 року, №СФ-000090702 від 07.09.2011 року, №СФ-000090807 від 08.09.2011 року, №СФ-00001501 від 15.09.2011 року) та оплатою ТОВ «Мостобудівельний загін №73» вищезазначених рахунків (платіжне доручення №155 від 07.02.2012 року, №184 від 09.02.2012 року.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що товар був фактично поставлено ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» та прийнято ТОВ «Мостобудівельний загін №73», що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними, рахунками-фактури та платіжними дорученнями.
Також, відповідачем не заперечується той факт, що господарські операції між ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» та ТОВ «Мостобудівельний загін №73» підтверджені наступними документами: видаткова накладна №ВН-000090101 від 01.09.2011 року; видаткова накладна №ВН-000090204 від 02.09.2011 року; видаткова накладна №ВН-000090504 від 05.09.2011 року, видаткова накладна №ВН-000090702 від 07.09.2011 року, видаткова накладна №ВН-000090807 від 08.09.2011 року, видаткова накладна №ВН-00001501 від 15.09.2011 року, податкова накладна №29 від 01.09.2011 року, податкова накладна №31 від 02.09.2011 року, податкова накладна №32 від 05.09.2011 року, податкова накладна №38 від 07.09.2011 року, податкова накладна №39 від 08.09.2011 року, податкова накладна №53 від 15.09.2011 року, рахунок-фактура №СФ-000090101 від 01.09.2011 року, рахунок-фактура №СФ-000090204 від 02.09.2011 року, рахунок-фактура №СФ-000090504 від 05.09.2011 року, рахунок-фактура №СФ-000090702 від 07.09.2011 року, рахунок-фактура №СФ-000090807 від 08.09.2011 року, рахунок-фактура №СФ-00001501 від 15.09.2011 року, платіжне доручення №155 від 07.02.2012 року, платіжне доручення №184 від 09.02.2012 року.
Більш того, реальність переміщення товарно-матеріальних цінностей відповідно з вище переліченими видатковими накладними від постачальника ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» до ТОВ «Мостобудівельний загін №73» (реальність проведення господарських операцій) та подальше їх використання в господарській діяльності (будівництво об'єкта: «Завершення реконструкції автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ км. 163+500 - км. 165+500, Миколаївська область») підприємства Позивача підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за листопад 2011 року, звітом про партії номенклатури за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року, звітом про партії номенклатури за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, довідкою списання ТМЦ №М0-0000831 від 31.10.2011 року, звітом основних матеріалів у будівництві за жовтень 2011 року, актом №2/11 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, картою рахунку №201 за 01.09.2011 - 31.10.2011 рік, а/балки, картою рахунком №201 за 01.09.2011 - 31.10.2011 рік, картою рахунком №201 за 01.09.2011 - 31.10.2011 рік, шов деформаційний, картою рахунком №201 за 01.09.2011 - 31.10.2011 рік, сваї, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №231 за 2011 рік, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 7031 за листопад 2011 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 7031 за грудень 2011 року.
Таким чином, укладений з ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» договір поставки не був фіктивним, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В акті перевірки Відповідачем не наведені докази та факти, які свідчили б про те, що договір поставки не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на порушення податкового законодавства за фінансово-господарськими результатами виконання договору.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З вищезазначених положень Податкового кодексу України вбачається, що при визначенні оподаткованого прибутку підприємства до складу витрат в обов'язковому порядку повинні включатися витрати, які підтверджені відповідними первинними документами.
Згідно ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755-ІУ (із змінами і доповненнями) з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.
Відповідно до ст. 18 цього закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесемо відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
На момент укладання договорів поставки, поставки товарів та отримання оплати за них ТОВ «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА БАЛТИМОР» (код ЄДРПОУ 37212696), ТОВ «СПЕЦМОНТАЖ - СВ» (код ЄДРПОУ 34707148) та ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37474819) були зареєстрованими, не припиненими та не виключеними з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ТОВ «Промислова спілка Балтімор», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «УК Трансервіс» мали господарську правосуб'єктність.
Можливі порушення ТОВ «Промислова спілка Балтімор», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «УК Трансервіс» або його контрагентами (постачальниками) порядку здійснення господарської діяльності не можуть впливати на результати діяльності ТОВ «Мостобудівельний загін №73» та не можуть бути підставою для притягнення підприємства до відповідальності, оскільки будь - яка юридична відповідальність особи відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер.
Податкове законодавство не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його постачальників або зобов'язували платника податків контролювати дотримання контрагентами норм законодавства, тим більше його дотримання тими суб'єктами господарської діяльності в ланцюгу поставки, з якими ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» жодним чином не мало будь - яких господарських відносин (зазначені в Акті перевірки) .
Як вірно зазначив суд першої інстанції, сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який можливо порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.
Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що платник податку позбавлений можливості здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками в ланцюгу поставки вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність будь-кого з суб'єктів господарської діяльності в ланцюгу поставки товару.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в діях позивача відсутні порушення норм ПК України та відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 3 кварталі 2010 року та 3 кварталі 2011 року.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в межах іншої адміністративної справи, а саме №814/4073/13-а, Миколаївським окружним адміністративним судом в повній мірі розглянуто та досліджено правовідносини (поставка товарів, надання послуг) між ТОВ «Мостобудівельний загін №73» та ТОВ «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА БАЛТИМОР», ТОВ «СПЕЦМОНТАЖ - СВ», ТОВ «УК ТРАНССЕРВІС» що стали підставою для складання Акту перевірки за №984/22-100/30126124 від 26.04.2013 року та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000942201, який є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 року по справі 814/4073/13-а, позов ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000952201 від 17.05.2013 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2014 року, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 року по справі №814/4073/13-а залишено в силі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позов ТОВ «Мостобудівельний загін №73».
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 р. №0000942201.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2015 |
Оприлюднено | 06.05.2015 |
Номер документу | 43823759 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Скрипченко В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні