Ухвала

від 27.04.2015 по справі 820/2278/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р.Справа № 820/2278/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015р. по справі № 820/2278/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Стелс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Стелс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №0004022201 від 21.11.2014р.

В обґрунтування позову зазначив, що господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Стелс" (далі за текстом - ТОВ "Агенство безпеки "Стелс") здійснюється відповідно до норм законодавства з реальним настанням правових наслідків. Обсяг та цільове призначення послуг, яке отримувало Товариство з обмеженою відповідальністю "Барій Стандарт" (далі за текстом - ТОВ "Барій Стандарт") від ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" було здійснено на підстав договорів. Про фактичне виконання умов договорів та про факт отримання у липні 2014 р. послуг свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до чинного законодавства України. Отже, позивач вважає, що суб'єктом владних повноважень не правильно встановлені обставини та невірно застосовано норми податкового законодавства щодо взаємовідносин між ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" та ТОВ "Барій Стандарт", а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.15 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Стелс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004022201 від 21.11.2014 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 01.10.2007 року ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, як платник податків. (а.с.9, 11).

З 01.01.2013 року позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №200097824 від 01.01.2013 року. (а.с.14).

ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" проводить свою господарську діяльність щодо надання послуг з охорони власності та громадян відповідно до ліцензії АЕ №184991 від 21.03.2013р. Міністерства Внутрішніх Справ України.(а.с.15).

04.11.2014 року на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 24.10.2014р. №2156, контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" (код ЄДРПОУ 35351625) за липень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Барій Стандарт" (код ЄДРПОУ 38858360) їх реальності та повноти відображення в обліку з урахування періоду відображення зазначених взаємовідносин у податковій звітності. (а.с. 17).

За результатами перевірки 11.11.2014р. був складений акт №4636/20-30-22-01/35351625 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Стелс" (код ЄДРПОУ 35351625). (а.с.20-30).

Згідно з висновками акту №4636/20-30-22-01/35351625 від 11.11.2014р., перевіркою були встановлені порушення позивачем пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим було завищено податковий кредит на загальну суму 25333,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 25333,00 грн., в тому числі з ПДВ 25333,34 грн. (а.с.30).

На підставі висновків акту №4636/20-30-22-01/35351625 від 11.11.2014р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0004022201 від 21.11.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 198798,00 грн., з них на основним платежем - 25333,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6333,25 грн. (а.с.18).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи.

Так, на адресу позивача надійшло рішення контролюючого органу про результати розгляду скарги від 27.11.2014р. № 42, яким скаргу директора ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0004022201 від 21.11.2014 року - без змін. (а.с.31-33).

ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" отримало рішення Державної фіскальної служби України від 18.02.2015 року №3224/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.11.2014 року №0004022201 та рішення, про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу директора ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0004022201 від 21.11.2014 року та первинну скаргу залишено без змін. (а.с.34-35).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням №0004022201 від 21.11.2014 року порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.1 та п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Водночас, згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" та ТОВ "Барій Стандарт", позивачем були надані наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" (а.с.11), довідка з ЄДРПОУ (а.с.13), договір про надання послуг щодо перевірки якості несення служби охоронниками №30/05 від 30.05.2014 року (а.с.37), завдання до договору про надання послуг щодо перевірки якості несення служби охоронниками №30/05 від 30.05.2014 року від 30.06.2014 року (а.с.38), звіт щодо наданих послуг щодо перевірки якості несення служби охоронниками №30/05 від 30.05.2014 року (а.с.39-40), акт наданих послуг №111 (а.с.41), податкова накладна від 30.05.2014 №30/05 (а.с.42), договір обслуговування охоронної сигналізації №02/06/1 від 02.06.2014 року (а.с.43), завдання щодо договору обслуговування охоронної сигналізації №02/06/1 від 02.06.2014 року (а.с.44), звіт щодо договору обслуговування охоронної сигналізації №02/06/1 від 02.06.2014 року (а.с.45), акт надання послуг № 110 (а.с.46), податкова накладна від 02.06.2014 року №02/06/1 (а.с.47), договір обслуговування пультового обладнання №02/06/2 від 02.06.2014 року (а.с.48), додаткова згода до договору обслуговування пультового обладнання №02/06/2 від 02.06.2014 року (а.с.49), акт наданих послуг №109 (а.с.50), податкова накладна від 02.06.2014 року №02/06/2 (а.с.51), платіжні доручення (а.с.52-54), статут ТОВ "Барій Стандарт" (а.с.55-60), свідоцтво пор державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Барій Стандарт"(а.с.61-65), зворотньо-сальдова відомість за рахунком №361 ТОВ "Барій Стандарт" (а.с.66-67), інвентарні картки обліку основних засобів ТОВ "Барій Стандарт" (а.с.68-70).

Як свідчать письмові докази, між ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" та ТОВ "Барій Стандарт", укладено наступні договори: договір про надання послуг щодо перевірки якості несення служби охоронниками №30/05 від 30.05.2014 року, договір обслуговування охоронної сигналізації №02/06/1 від 02.06.2014 року, договір обслуговування пультового обладнання №02/06/2 від 02.06.2014 року, згідно з якими за дорученням замовника - ТОВ "Барій Стандарт", виконавець - ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" - зобов'язується надати послуги, а замовник зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Зазначені договори було виконано у повному обсязі, що підтверджується звітами про надання послуг, актами наданих послуг, податковим накладними та платіжними дорученнями. (а.с.37-54).

Отже, усі первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту. Враховуючи, що реальність господарських операцій з надання послуг ТОВ "Барій Стандарт" позивачем повністю підтверджена належними первинними документами, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що фактичне виконання своїх зобов'язань за договором про надання послуг щодо перевірки якості несення служби охоронниками №30/05 від 30.05.2014 року, договором обслуговування охоронної сигналізації №02/06/1 від 02.06.2014 року, договором обслуговування пультового обладнання №02/06/2 від 02.06.2014 року здійснено як позивачем, так і його контрагентом, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Відповідно до ст. 72 КАС, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з приписами ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, ТОВ "Агенство безпеки "Стелс" правомірно сформовано суми з податку на прибуток, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 23.03.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015р. по справі № 820/2278/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О.