Рішення

від 29.04.2015 по справі 903/334/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2015 р. Справа № 903/334/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт"

про стягнення 55 079,52 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Мирончук О.С., дов.№28 від 10.04.2015 року

від відповідача: н/з

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть : Позивач - ТзОВ «Мустанг Транс» просить стягнути з відповідача - ТзОВ «Крафт» 55 079,52 грн. боргу.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу посилається на замовлення (заявку) на організацію поставки вантажу від 24.06.2014 року, за яким одна сторона зобов'язується доставити вантаж до пункту призначення в установлений договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Свої зобов'язання позивачем виконані повністю, що підтверджується CMR - доставив товар вантажоотримувачу - ТзОВ «Продінвест-Україна». Однак відповідач зобов'язання щодо оплати послуг перевезення не виконав. 12.03.2015 року відповідачу була направлена претензія на суму 55 079,52 грн. з рахунком-фактурою, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

При обґрунтуванні позову посилається на умови замовлення (заявки), норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідач пояснень по суті заявлених вимог суду не представив, в судове засідання не зявився, ухвали суду направлені відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві повернулись без вручення адресату з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

В п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Тому якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За даних обставин підстави відкладення розгляду справи відсутні, тому спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що між ТзОВ "Мустанг Транс" (Виконавець) та ТзОВ «Крафт» (Замовник) було підписано замовлення (заявка) на організацію доставки вантажу від 24.06.2014 року.

В замовленні сторони узгодили маршрут (Голандія-Україна), дату та місце завантаження, вид вантажу, місце та дату розвантаження, ціну перевезення.

По даному замовленню Виконавець зобов'язався доставити товар, а саме обезводнений молочний жир 99,8% за адресою: м.Київ, вул.Полярна, 14 (Оболонь, склади «Ласуня») до 01.07.2014 року.

По п.12 заявки вартість перевезення 2400 євро + оформлення ТІР..

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, доставив товар за адресою згідно заявки. Фактом отримання вантажу є печатка фірми одержувача - ТзОВ «Продінвест-Україна», на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №800199859 від 26.06.2014 року.

Згідно п.13 заявки, оплата послуг перевезення проводиться в гривнях по міжбанківському курсу на день виставлення рахунку.

12.03.2015 року відповідачу було надіслано претензію про погашення суми заборгованості за №55 від 12.03.2015 року з доданими до неї рахунком-фактурою на суму 55 079,52 грн. та інформацією про міжбанківські курси валют станом на 12.03.2015 року.

19.03.2015 року зазначені документи повернулись без вручення з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Позивачем 23.04.2015 року надано суду витяг з ЄДР Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт», копію листа запиту в управління податкової міліції №47 від 25.02.2015 року та відповідь на нього.

Згідно витягу з ЄДР ТзОВ «Крафт» знаходиться за адресою вказаною в позовній заяві. В відповіді на лист до управління податкової міліції від 25.02.2015 року вказано, що ТзОВ «Крафт» за юридичною адресою: м.Луцьк, вул.Кривий Вал, 14 не знаходиться та підприємницькою діяльністю не займається. Підприємство в травні 2014 року було перереєстровано на Троця Івана Анатолійовича.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про підставність заявлених вимог виходячи з наступного.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, що випливають з договорів перевезення у міжнародному сполученні, які регулюються нормами Цивільного та Господарського Кодексів України, транспортними кодексами.

Так, за ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За ч.1 ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що договір про переведення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного зако нодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення: місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно ст.4 ГПК України, господарський суд у випадках, передбачених законом або міжна родним договором, застосовує норми права інших держав.

За приписами статей 9 Конституції України та 19 Закону України "Про міжнародні догово ри України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верхов ною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, перед баченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який на брав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у від повідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір між народного автомобільного перевезення вантажів" - Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956р. в м.Женеві (надалі в тексті-Конвенція). Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, зна ходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

За ст.ст. 4 та 9 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної нак ладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийнят тя вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується частина 2 ст.307 ГК України.

Статтями 610,612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що заборгованість за послуги по перевезенню вантажу в сумі 55 079,52 грн. підтверджена матеріалами справи, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.610,612,908,909,916 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кривий Вал, 34, р/р 26007055501799 в КБ «ПриватБанк», МФО 303440, код ЄДРПОУ 31914287) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс» (44731, Волинська обл.. Володимир-Волинський р-н., м.Устилуг, вул.Гагаріна,14, р/р№26002500045356 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, код ЄДРПОУ 37236434, ІПН 372364303016) 55 079,52 грн. заборгованості за послуги перевезення, а також 1827 грн. судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

29.04.2015

Суддя С. В. Костюк