Рішення

від 27.04.2015 по справі 906/412/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" квітня 2015 р. Справа № 906/412/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС (м. Київ)

до Приватного підприємства "Комфорт-Авто" (смт. Попільня, Житомирської області)

про стягнення 13993,80 грн.

Позивач ПрАТ "Страхова група "ТАС" звернулася до господарського суду з позовом до ПП "Комфорт-Авто" про стягнення 13 993,80 грн. за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ5223600 від 25.08.2010 року.

В обґрунтування правових підстав позову позивач посилається на ст. ст. 993, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування".

Ухвалою від 26.03.15 р. суд порушив провадження у справі та вжив заходів щодо підготовки до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 07.04.15 р. суд відкладав розгляд справи для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду від 26.03.15 р.

У судові засідання представники сторін не з'являлись, вимог ухвали суду від 26.03.15 р. не виконали, про причини неявки не повідомили, хоча про розгляд справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать повернення до суду поштових повідомлень про вручення поштових відправлень сторонам, а тому в засіданні суду 27.04.15 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не змінювали своїх юридичних адрес, і адреси сторін, на які направлялася ухвала господарського суду, відповідають адресам, вказаним у витягах з ЄДР, які були здійснені судом.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ "Страхова група "ТАС" (Страховик) уклав з відповідачем Приватним підприємством "Комфорт-Авто" (Страхувальник) Договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ5223600 від 25.08.2010 року, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність Пугача Романа Леонідовича перед третіми особами, при використанні транспортного засобу "Мерседес" державний номер АМ 2339 АМ, власником якого є Страхувальник.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.01.11 р. у м. Житомирі за участю двох автомобілів: марки "Mersedes" державний номер АМ 2339 АМ під керуванням Пугача Р.Л., власником якої є відповідач та марки "Skoda" державний номер АА 1292 ЕВ під керуванням Наконечного Ю. (Потерпілий), власником якої є ТОВ "Перша лізиногова компанія" було завдано пошкоджень автомобілю Потерпілого, що підтверджується долученим до матеріалів справи страховим актом позивача №93371/40/2012 від 13.04.2012 року та розрахунком суми страхового відшкодування (а.с. 12)

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.03.11 р. громадянина Пугача Романа Леонідовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. у відповідності до санкції даної статті.

Відповідно до звіту №48 про оцінку автомобіля Skoda Fabia 1.4 державний номер АА 1292 ЕВ від 09.03.11 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Кузьменком Миколою Васильовичем та протоколу огляду транспортного засобу №48/1 від 07.02.11 р., складеного уповноваженим оцінювачем Курилом О.Г. , матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Skoda Fabia 1.4 державний номер АА 1292 ЕВ в результаті його пошкодження при ДТП склав 16 052,66 грн.

Судом встановлено, що на підставі даного звіту ПАТ "СК "ІНГО Україна" було складено страховий акт №56982 від 22.03.11 р., відповідно до якого були виконані роботи по ремонту пошкодженого автомобіля Потерпілого на загальну суму 14 783,02 грн., виконавець - ФОП Ярошенко О.А.

На підставі страхового акта №93371/40/2012 від 13.04.2012 року позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 13 993,80 грн. на користь страховика Потерпілого - ПАТ "СК "ІНГО Україна" платіжним дорученням №30836 від 26.04.12 р. (а.с.13).

Відповідач жодних відшкодувань на користь позивача не вчиняв, тому позивач був змушений звернутися до відповідача з вимогою №573 ТАС від 26.11.2014 про погашення регресної заборгованості у добровільному порядку, однак остання залишилась без відповіді.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку у відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позов, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 цього Закону страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п. 5 даного Закону страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Окрім того, відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

У п. 36.4 ст. 36 цього Закону зазначено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 ст. 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно пп. ґ п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як встановлено з матеріалів справи відповідач з моменту вчинення ДТП не повідомив позивача про настання страхового випадку у передбачений п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" спосіб. Натомість про обов'язок зі сплати страхового відшкодування позивач дізнався у 2012 році з вимоги ПАТ "СК "ІНГО Україна" №37978.

07 лютого 2011 року було проведено огляд транспортного засобу на предмет пошкоджень та складено протокол огляду транспортного засобу №48/1 від 07.02.11 р. за підписом уповноваженого оцінювача Курила О.Г. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ №7433 від 20.02.10 р.)

Для визначення розміру страхового відшкодування ПАТ "СК "ІНГО Україна" залучено суб'єкта оціночної діяльності фізичну особу - підприємця Кузьменка М.В., який підготував звіт №48 про оцінку автомобіля Skoda Fabia 1.4 державний номер АА 1292 ЕВ від 09.03.11 р. та ремонтну калькуляцію №0048К-11 складені ним 09.03.11 року.

На підставі цих документів ПАТ "СК "ІНГО Україна" оформило страховий акт №56982 від 22.03.11 р., згідно якого суму страхового відшкодування, яка підлягає виплаті страхувальнику визначено в розмірі - 13 993,80 грн.

Позивачу було направлено вимогу ПАТ "СК "ІНГО Україна" про страхове відшкодування у розмірі 13 993,80 грн., яка була оплачена платіжним дорученням №30836 від 26.04.12 р. на підставі складеного позивачем страхового акту №93371/40/2012 від 13.04.2012 р. та розрахунку суми страхового відшкодування.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до відповідача з вимогою №573 ТАС від 26.11.2014 про погашення регресної заборгованості у добровільному порядку, однак остання залишилась без відповіді.

Судом встановлено, що громадянин Пугач Р.Л. наказом №22 "Щодо особового складу" від 01.04.2010 року призначений відповідальним за матеріальний та технічний стан застрахованого транспортного засобу (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України також встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 4 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз'яснено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ПП "Комфорт-Авто" 13 993,80 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати щодо стягнення судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Комфорт-Авто" (13501, Житомирська область, смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, буд. 37-б, код ЄДРПОУ 34708403) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243):

- 13 993,80 грн. суму сплаченого страхового відшкодування;

- 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.04.15 року.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- 3 позивачу на юридичну адресу ( 03062,м.Київ,пр.-т Перемоги,65) та на адресу листування (01030,м.Київ, вул. Б.Хмельницького 42, оф.44) рек. з повід)

4 - відповідачу (рек. з повід)