Рішення

від 27.04.2015 по справі 908/5517/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 11/34/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015 Справа № 908/5517/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» (пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49600, код ЄДРПОУ 01073828),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс і Ко» (вул. Зелена, буд. 33, смт. Московське, м. Шахтарськ, Донецька область, 86200; тел.: (062) 554-24-87; код ЄДРПОУ 31762410),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Квач В.В. - дов. № 25 від 01.01.2015р.;

від відповідача: не з'явився;

про: стягнення 26655,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ДП «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс і Ко» 26655,00 грн., як вказано в позові, суми штрафних санкцій за неправильне зазначення у залізничній накладній відомостей про масу вантажу.

Ухвалою від 26.02.2015р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У зв'язку з неявкою повноважних представників сторін, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позові, при цьому зазначає, що спір виник внаслідок порушення відповідачем норм законодавства у сфері перевезення вантажів залізничним транспортом. Порушення полягає у невірному зазначенні в залізничній накладній відомостей про масу вантажу, про що було складено комерційний акт та застосовані санкції у відповідності до ст. 118 Статуту залізниць України в сумі 26655,00 грн. Разом із стягненням штрафних санкцій, позивач просить судові витрати, в тому числі витрати пов'язані із явкою представника в судове засідання, віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав, в судове засідання повноважного представника не направив. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» № 273/96-ВР від 04.07.1996р., законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Ст. 2 Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

В ст. 5 Статут залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (далі Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 Статут залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

У червні 2014 року по залізничній накладній № 48683502 на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці в залізничному вагоні № 68610880 надійшов вантаж товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс і Ко».

Статтею 23 Статуту залізниць України та «Правилами перевезень вантажів» затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, а саме «Правилами оформлення перевізних документів», передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з п. 2.1, 6.6, 6.7 та додатком № 3 «Правил оформлення перевізних документів», графи «Маса вантажу в кг. визначена відправником» та «Спосіб визначення маси» заповнюються відправником.

Відповідно до ст. 37 Статут залізниць України та п. 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», маса вантажу визначається відправником.

Як передбачено п. 2.3 «Правил оформлення перевізних документів», правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення» передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статут залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей. зазначених ним у накладній. А частина 2 ст. 24 Статут залізниць України передбачає, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ст. 52 Статуту залізниць України, на станції Чапліне Придніпровської залізниці, було проведено переважування вагону № 68610880. В ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній № 48683502 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» не відповідає масі при перевантажуванні. А саме: фактична маса вантажу перевищує зазначену у накладній на 3900 кг і це призвело до перевищення вантажопідйомності вагону 3900 кг.

Переважування проводилось на електронних 150-т вагонних вагах, державна повірка 16.12.2013р. В технічному та комерційному відношенні вагони справні, двері та люка закриті, завантаження у вагоні ущільнене, нижче рівня борту на 50-60 см. Маркування відсутнє.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Керуючись зазначеною нормою та п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту № 334 від 28.05.2002р., позивачем був складений комерційний акт РА № 001857/27/26 від 04.06.2014р.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт», розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Згідно з ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Виходячи із розміру провізної плати за вагон №68610880, вказаній у залізничній накладній №48683502 (5331,00 грн.), позивач нарахував та заявив до стягнення штраф в сумі 26655,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 26655,00 грн. штрафних санкцій заявлені позивачем правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні зазначеної статті відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи; витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

В якості доказів понесення витрат, пов'язаних із явкою представника в судове засідання позивачем надані копії наказу № 385 від 23.04.2015р. та посвідчення про відрядження, виписаного на Квача В.В., а також два квитка на автобус (від автостанції Синельникове до автостанції Запоріжжя).

Слід зазначити, що обидва надані квитки містять конкретне посилання на маршрут: Синельникове-Запоріжжя, тоді як наказ на відрядження, посвідчення про відрядження видані на одну особу - Квач В.В. Оскільки в судовому засіданні від позивача, також був один представник - Квач В.В., суд не знаходить підстав для покладення вартості другого квитка (35,00 грн.) на відповідача.

Сума добових витрат позивачем розрахована на підставі пп. 170.1.9 Податкового кодексу України виходячи із розміру 0,20 від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015р., що складає 243,60 грн.

Між тим, Податковий кодекс України регулює порядок ведення податкового (бухгалтерського) обліку, і не регулює порядок нарахування та механізм відшкодування добових. Крім того, суду не надано доказів того, що добові представнику виплачені у зазначеній сумі.

Таким чином, судові витрати в сумі сплаченого судового збору (1827,00 грн.) та вартості одного проїзного квитка (35,00 грн.) слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс і Ко» (вул. Зелена, буд. 33, смт. Московське, м. Шахтарськ, Донецька область, 86200; код ЄДРПОУ 31762410) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» (пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49600, код ЄДРПОУ 01073828) 26655 (двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. штрафних санкцій, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, 35 (тридцять п'ять) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних із явкою представника в судове засідання. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 27.04.2015р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 28.04.2015р.

Суддя С.А.Гончаренко