Рішення

від 24.04.2015 по справі 916/547/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2015 р.Справа № 916/547/15-г

За позовом: Першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради;

про внесення змін до договору оренди землі

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд";

до відповідача: Одеської міської ради;

про спонукання до відмови від внесення змін до договору

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

прокурор: Котюх С.А. - посвідчення №032130 від 11.02.2015р.

від Одеської міської ради: Моджук І.О. - довіреність №352/исх-гс від 19.12.2014р.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд": Марочкін В.О. - довіреність від 09.04.2015р.

від третьої особи: Польщіна Т.Л. довіреність №01-36/12 від 20.01.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд", в якій просить суд внести зміни до договору оренди землі від 09.08.2004 року (зареєстрованого у книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі за №2901 від 09.08.2004), яким Одеською міською радою передано ТОВ "Південьтехнобуд" (ідентифікаційний номер №32217244) земельну ділянку загальною площею 3367 м 2 за адресою: м. Одеса, Військовий спуск, 13, терміном на 50 років; викласти п. 2.3 договору у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3367 м 2 становить 5978781,90 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 19.01.2011 року №02/П, складеного управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області"; викласти п. 4.1 договору у наступній редакції: „Орендна плата за земельну ділянку площею 3367 м 2 , що розташована за адресою: м. Одеса, Військовий спуск, 13, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить - 179363,46 грн. на рік".

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що відповідно до укладеного 09.08.2004 року між Одеською міською радою та ТОВ "Південьтехнобуд" договору оренди земельної ділянки останньому було надано у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 3995 м 2 , що розташована за адресою: м. Одеса, Військовий спуск, 13. Вказаним договором було встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1633915,05 грн., орендна плата складає 16339,55 грн. на період будівництва за земельну ділянку 3995 м 2 та 841,75 грн. на період експлуатації за земельну ділянку 3367 м 2 (п.4.1 договору). Орендна плата розрахована відповідно до „Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні в м. Одесі", затвердженого рішенням Одеської міської ради №1709-XXIІІ від 31.10.2000 і №1061-XXIУ від 26.03.2003 року, Постанови КМУ №783 від 12.05.2000 року „Про проведення індексації грошової оцінки земель".

При цьому, у своєму позові прокурор вказує на те, що рішенням Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси", зміненим рішенням Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2011 року, з 20.09.2011 року введено в дію нову грошову оцінку земель м. Одеси для розрахунку річної орендної плати, а також вирішено провести згідно з чинним законодавством перерахування орендної пати та внести відповідні зміни до договорів оренди землі, у зв'язку з чим Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 19.11.2014 року на адресу відповідача було направлено лист з пропозицією внести зміни до договору оренди землі від 09.08.2004 року в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Однак вказаний лист залишився без відповіді, у зв'язку з чим перший заступник прокурора м. Одеси і був вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2015 року було порушено провадження у справі №916/547/15-г із призначенням її до розгляду в судовому засіданні. Одночасно, вказаною ухвалою залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

У судових засіданнях 04.03.2015 року, 23.03.2015 року, 08.04.2015 року прокурор і представник позивача підтримували позовні вимоги в повному обсязі. Внаслідок нез'явлення представника відповідача в засідання суду, неподання витребуваних судом документів, розгляд справи неодноразово відкладався.

21.04.2015 року на адресу суду надійшла заява ТОВ "Південьтехнобуд" №35 від 20.04.2015 року про застосування позовної давності до позовних вимог прокурора (а.с.84) з посиланням на те, що рішення Одеської міської ради №1268 від 20.09.2011 року, яким введено в дію нову грошову оцінку земель м. Одеси для розрахунку річної орендної плати, а також вирішено провести згідно з чинним законодавством перерахування орендної пати та внести відповідні зміни до договорів оренди землі, прийнято більше ніж три роки тому.

Крім цього, 21.04.2015 року відповідачем заявлений зустрічний позов до Одеської міської ради про спонукання до відмови від внесення змін до п.п. 2,3,4.1 договору оренди землі від 09.08.2004 року, що укладений між Одеською міською радою та ТОВ "Південьтехнобуд" (а.с.87-93). В обґрунтування своїх вимог останній посилається на необґрунтованість звернення прокурора в інтересах Одеської міської ради, недотримання належного порядку досудового врегулювання спору, а також пропуск строків позовної давності.

В подальшому, 23.04.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд" був наданий відзив на первісну позовну заяву №37 від 23.04.2015 року (а.с.113-114), згідно якого Товариство заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись, крім вже викладених у зустрічному позові обставин, також на те, що надіслана Департаментом комунальної власності Одеської міської ради пропозиція про внесення змін до договору оренди землі від 19.11.2014 року не була залишена відповідачем без відповіді, як зазначає прокурор, натомість на неї була надана відповідь від 12.01.2015 року, крім того, із змісту довідки-витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки неможливо встановити особу, яка зверталась за отриманням останньої, а, оскільки довідка була отримана 4 роки тому, вона є такою, що втратила чинність, що вказує на її недостовірність.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.04.2015 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та призначенням розгляду справи на 24.04.2015 року.

В судовому засіданні 24.04.2015 року прокурор, представник позивача та третьої особи підтримали правові позиції, викладені раніше, одночасно заперечуючи проти зустрічного позову. Представник відповідача наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви, проти первісного позову заперечував, підтримавши поданий раніше відзив.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу , надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги прокурора направлені на внесення змін до договору оренди землі в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, з огляду на затвердження Одеською міською радою технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси.

Оцінюючи заявлені прокурором позовні вимоги щодо внесення змін до умов договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 09.08.2004 року між Одеською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд" (Орендар) укладено договір оренди землі (а.с.19-26), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку загальною площею 3367 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Одеса, Військовий спуск, 13, на підставі Закону України „Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №2721-XXIV від 15.06.2004 року.

Відповідно до п. 3.1 договору від 09.08.2004 року, договір укладено терміном на 50 років (на земельну ділянку площею 3367 м 2 ), для будівництва (терміном на п'ять років) та подальшої експлуатації 10 поверхового жилого будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та підземним гаражем та терміном на 5 років (на земельну ділянку площею 628 м 2 ) на період будівництва, для благоустрою території.

Пунктом 2.3 договору від 09.08.2004 року визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1633915,05 грн.

Згідно п. 4.1 вищевказаного договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі у розмірі:

- за земельну ділянку загальною площею 3995 м 2 16339,55 грн. на рік (період будівництва);

- за земельну ділянку площею 3367 м 2 841,75 грн. на рік (на період експлуатації).

Разом з цим, пунктом 4.2 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється відповідно до „Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні в м. Одесі", затвердженого рішенням Одеської міської ради №702-ХХШ від 29.02.2000 року та рішень Одеської міської ради №1709-XXIІІ від 31.10.2000 і №1061-XXIУ від 26.03.2003 року, Постанови КМУ №783 від 12.05.2000 року „Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Проаналізувавши умови вказаного договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою відноситься до договору оренди землі.

У відповідності до положень ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Крім того, статтею 30 Закону України "Про оренду землі" також передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

При цьому, відповідно до п.12.1 договору від 09.08.2004 року зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 19.11.2014 року на адресу ТОВ "Південьтехнобуд" було направлено лист №01-13/9334 (а.с.16) з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати шляхом підписання додаткового договору в строк до 20.12.2014 року.

12.01.2015 року Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було отримано лист-відповідь №68 від 23.12.2014 року, відповідно до якого ТОВ "Південьтехнобуд" заперечує проти внесення змін до спірного договору, оскільки останній є діючим у часі та сторони дійшли згоди по всім суттєвим умовам. Разом з тим, відповідач зазначає, що пропозиція про внесення змін до договору не містить посилання на норми Закону України, згідно якої останній зобов'язаний в односторонньому порядку на вимогу іншої сторони змінити умови договору оренди, внаслідок чого є перешкодою для прийняття рішення з цього питання.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір про внесення змін до договору обґрунтовано передано на вирішення господарського суду. При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги повністю відповідають положенням п.2.18 постанови пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", згідно з якою, враховуючи, що договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов'язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Згідно до ст.20 вказаного закону за результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка, відповідно до ст.23 Закону затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до ст. 60 та ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, від імені та в інтересах яких права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Як встановлено судом, рішенням Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та ввести в дію нормативну грошову оцінку земель для розрахунку річної орендної плати за дольову участь у землекористуванні з 01.01.2012 року.

В-подальшому, рішенням Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2011 року внесено зміни до рішення №41-VI від 28.12.2010 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", згідно яких введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011 року.

Разом з цим, рішенням Одеської міської ради №1267--VI від 20.09.2011 року „Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі" затверджено фіксовані відсотки при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси.

Зазначене рішення органу місцевого самоврядування є чинним, в установленому законом порядку не скасоване і недійсним не визнавалося, а тому підлягає виконанню.

При цьому, відповідно до п. 2.19 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Разом з цим, згідно п. 4.4 договору від 09.08.2004 року, орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.

З огляду на викладене, враховуючи, що розмір орендної плати є похідним від розміру нормативної грошової оцінки (ст.289.1 Податкового кодексу України), чинним законодавством та умовами договору передбачено збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, суд вважає, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати у грошовому вигляді, встановленої умовами договору.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 27.12.2010р. №3-47гс10, яка є обов'язковою для суду згідно положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.20 та ст.23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси №02/П від 19.01.2011 року (а.с.29), яка зроблена Управлінням Держземагенства у м. Одесі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, загальною площею 3367 м 2 , що розташована за адресою: м. Одеса, Військовий спуск, 13, становить 5978781,90 грн.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог першого заступника прокурора м. Одеси щодо внесення змін до договору оренди землі шляхом визначення орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5978781,90 грн. на рік (179363,46 3%).

При цьому, суд звертає увагу, що був застосований мінімальний відсоток орендної плати.

Заперечення відповідача щодо неможливості встановлення особи, яка отримувала довідку-витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, спростовується наявними матеріалами справи, зокрема, довідкою-витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №02/П від 19.01.2011 року (а.с.29), з якої вбачається, що останню видано на підставі клопотання ТОВ "Південьтехнобуд" від 21.12.2010 року.

Крім того, суд зазначає, що Законом України „Про оцінку земель" не встановлено конкретного терміну чинності вищевказаного витягу, а доказів неправильності зазначених у витязі даних ТОВ "Південьтехнобуд" в порядку ст. 33 ГПК України не надало.

Крім того, суд вважає необґрунтованим клопотання ТОВ "Південьтехнобуд" щодо застосування позовної давності до вимог позивача, оскільки правовідносини між сторонами є триваючими, а прокурор просить внести зміни до договору не з моменту прийняття Одеською міською радою відповідного рішення, а на майбутнє, що повністю відповідає законодавчо встановленому праву позивача на періодичний перегляд умов договору.

Разом з цим, розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд" до Одеської міської ради про спонукання до відмови від внесення змін до договору, суд відмовляє у задоволенні з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ "Південьтехнобуд" посилається на відсутність доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, шляхом надсилання пропозиції щодо зміни умов спірного договору.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання стороні пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком, тому недотримання вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічну правову позицію, викладену вище, зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі №17/5005/8502/2011.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, зустрічними позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд" є спонукання до відмови від внесення змін до договору.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ці обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Під час розгляду справи, ТОВ "Південьтехнобуд" не вказав і не довів суду, які є докази того, що Одеською міською радою порушуються його права та нормативно не обґрунтував свої вимоги.

Враховуючи, що для зміни умов договору прокурор використав право на звернення до суду, а спонукання до відмови від судового захисту є неприпустимим, суд доходить до висновку про відмову у зустрічному позові у повному обсязі.

Відповідно до п. 4.6. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1 218 грн. за розгляд даної справи стягується до Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд".

Керуючись ст.ст. 44, 49,60, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Першого заступника прокурора м. Одеси, заявлений в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд", про внесення змін до договору оренди землі задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 09.08.2004 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди землі 09.08.2004 за №2901, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд",

- викласти п.2.3 договору у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3367 м 2 становить 5978781,90 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 19.01.2011 року №02/П, складеного управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області";

- викласти п.4.1 договору у наступній редакції: „Орендна плата за земельну ділянку площею 3367 м 2 , що розташована за адресою: м. Одеса, Військовий спуск, 13, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить - 179363,46 грн. на рік".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд" (68000, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, ЄДРПОУ 32217244) до Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район; Код отримувача ЄДРПОУ 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО: 828011; код класифікації: 22030001; Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 1 218 /одна тисяча двісті вісімнадцять/ грн. судового збору.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтехнобуд" до Одеської міської ради про про спонукання до відмови від внесення змін до договору відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 квітня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська