Рішення

від 22.04.2015 по справі 921/205/15-г/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2015 р.Справа № 921/205/15-г/1

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська область,49094

до Приватного підприємства "БАГРАТІОН 2010", вул. Дениса Січинського, 4, прим. 2, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46000

про cтягнення заборгованості в сумі 128 113,46 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: не з'явився

Відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 22.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "БАГРАТІОН 2010", вул. Дениса Січинського, буд. 4, прим. 2, м. Тернопіль, про стягнення заборгованості в загальній сумі 128 113 грн. 46 коп., з яких: 54 000 грн. 00 коп. - борг по кредиту, 41 231 грн. 01 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 23 162 грн. 45 коп. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 9 720 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 03.04.2015 року о 10:30 год. Розгляд справи, відповідно до ст. 77 ГПК України, було відкладено на 22 квітня 2015 року на 11 год. 30 хв., з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

Позивач участі представника в засіданні 22.04.2015р. не забезпечив, однак листом від 17.01.2015р. подав через канцелярію суду (вх. №10551 від 20.04.2015р.) витребувані документи, а також просить суд розглядати спір у відсутності його представника.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації - за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Поштове повідомлення про відправлення копії ухвали від 25.02.2015р. про призначення судового засідання по розгляду справи № 921/205/15-г/1 відповідачу, повернуто відділом поштового зв'язку по причині, зазначеній у довідці "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 01 березня 2011 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26001060503491 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно пункту 3.2.1.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг" - при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності до Закону України "Про електронний цифровий підпис" від 22.05.2003р. електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1З Закону);

Згідно ст. 3 вказаного закону - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умови) - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов)

Відповідно до пункту 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших) (п. 3.2.1.1.6. Умов)

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 54 000,00 грн.

Причиною спору є невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № б/н від 01.03.2011р. в частині повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за прострочення платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором кредиту, згідно якого, та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків і комісії не виконав, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи розмір заборгованості становить 54 000 грн. 00 коп., яка підлягає до стягнення як обґрунтовано заявлена.

Розділом 3.2.1.4. "Умов та правил надання банківських послуг", затверджений порядок розрахунків.

Так, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі- період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. (п.п. 3.2.1.4.1.2. - 3.2.1.4.1.4.).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9.)

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 41 231 грн. 01 коп. процентів за користування кредитом, які підлягають до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до пункту 3.2.1.5.1. "Умов та правил надання банківських послуг" при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 "Умов та правил надання банківських послуг" Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.2.1.4.1.3. "Умов та правил надання банківських послуг" від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до п. 3.2.1.5.4. "Умов і правил надання банківських послуг" - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Як видно з доданого до позовної заяви "Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01.03.2011 року, укладеного між ПАТ КБ "Приват Банк" та клієнтом Приватним підприємством "Багаратіон 2010" станом на 09.02.2015р." порушення зобов'язання Клієнтом відбулося 26.09.2013р. (26.09.2013р. сума заборгованості - 54 000 грн. 00 коп. перенесена з розділу "Сальдо поточне" в розділ "Сальдо прострочене"). Отже, позивач правомірно нараховував пеню в сумі 23 162 грн. 45 коп.

Відповідно до п. 3.2.1.1.17. Умов, при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на любі рахунки або пластикові картки, держателями якого є сам власник поточного рахунку або любі пов'язані з ним фізичні особи (за винятком зарахувань заробітної плати) з суми кожного із проведеного в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає Банку списувати суми такої комісійної винагороди, що належать до сплати Банку, зі свого поточного рахунку.

Таким чином, крім вищевказаних платежів, відповідачу нараховано 9 720 грн. 00 коп. комісії за користування кредитом.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

27.10.2014р. позивач направив відповідачу претензію №10221ТЕGLS013 від 23.10.2014р., з вимогою погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Кредитного договору.

Вимога позивача, що була пред'явлена відповідачу щодо виконання зобов'язання, залишена без відповіді та задоволення.

Як слідує з матеріалів справи, на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повне погашення відповідачем заборгованості по відсотках і пені суду не надано.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги позивача підлягають до задоволенню, а саме 54 000 грн. 00 коп. - борг по кредиту, 41 231 грн. 01 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 23 162 грн. 45 коп. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 9 720 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, як обґрунтовано заявлені позивачем та неоспорені відповідачем.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "БАГРАТІОН 2010", вул. Дениса Січинського, буд. 4, прим. 2, м. Тернопіль (код 37246458) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ (код 14360570) - 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. боргу по кредиту, 41 231 (сорок одну тисячу двісті тридцять одну) грн. 01 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 23 162 (двадцять три тисячі сто шістдесят дві) грн. 45 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 9 720 (дев'ять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 2 562 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн. 27 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 27 квітня 2015р.

Суддя Ю.О. Чопко