Постанова

від 28.04.2015 по справі 904/410/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 року Справа № 904/410/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Осаволюк Р.В.(дов. б/н від 12.02.15 р.0;

від відповідача : представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП» м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2015р . у справі № 904/410/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Каммон» м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП» м.Дніпропетровськ

про стягнення 42 697,19 грн. за договором поставки

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2015 р. у справі № 904/410/15, яке підписано 27.03.15 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Юзіков С.Г. ), задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Каммон» м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП» м. Дніпропетровськ про стягнення 42 697,19 грн. за договором поставки.

Вказаним рішенням стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП" м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каммон" м. Дніпропетровськ 41 705,40 грн. - боргу, 991,79 грн. - пені, 1 827,00 грн. - судового збору.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає рішення безпідставним та незаконним, виходячи з наступного.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на підписаний Договір, видаткові накладні, довіреності на одержання матеріальних цінностей, інформацією ДПІ та поясненнями позивача.

Щодо цих висновків відповідач зазначає, що підписаний Договір відповідачем під сумнів не ставився, адже на виконання умов цього Договору була виконана поставка за видатковою накладною № 174 від 03.10.14р., яка була оплачена відповідачем.

Товар по накладним № 183 від 15.10.14р., № 192 від 24.10.14р., № 196 від 28.10.14р, № 212 від 12.11.14р., № 223 від 26.11.14р. ТОВ «УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП» не отримував, жодну особу на отримання такого Товару не уповноважував. Для підтвердження факту невідповідності відтиску печатки відповідача тим відпискам печаті, що проставлені в спірних видаткових накладних було заявлено клопотання про проведення судової експертизи. Суд першої інстанції не задовольнив дане клопотання чим позбавив відповідача можливості довести неотримання даного Товару ТОВ «УКР-АГРО- ІНВЕСТ-ГРУП».

В наданих Позивачем спірних видаткових накладних з боку Відповідача існує підпис невідомої особи та печатка з назвою: «Товариство з обмеженою відповідальністю * Україна * м. Дніпропетровськ * Для документів «УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП», і.к. 39379010».

Відповідач вказує у скарзі, що при поданні позовної заяви позивач не надав жодних довіреностей на одержання матеріальних цінностей і лише на засіданні 18.03.15р. були надані невідомого для відповідача походження довіреності і то лише на деякі видаткові накладні. Відповідачем зазначалось, що жодних довіреностей на отримання Товару за спірними накладними не видавав. Відповідач не мав можливості ознайомитися з наданими довіреностями; порівняти дію довіреності з періодами поставки; ознайомитись з підписом особи, що видала довіреність та особи, що має право на отримання матеріальних цінностей; зіставити, який Товар може отримати особа по цій довіреності; від кого особа може отримати Товар та ін.

Відповідач зазначає в скарзі, що не отримував товар, тому у позивача не виникає право на стягнення 41 704, 80 грн.

Інформація надана ДПІ не вказує за яким договором та на підставі яких видаткових накладних було відображено інформацію у розділі податкового кредиту відповідача з позивачем, а тому дана інформація не може бути підтвердженням поставки Товару по накладним № 183 від 15.10.14р., № 192 від 24.10.14р., № 196 від 28.10.14р., № 212 від 12.11.14р., №223 від 26.11.14р.

Відповідач також не згоден з висновком суду, який задовольнив вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 991,79 грн. на підставі п. 7.1 Договору.

Скаржник вважає, що оскільки обов'язок оплачувати у відповідача не виник, тому у позивача не виникає право на стягнення пені, оскільки така відповідальність може застосовуватись лише за прострочення оплати Товару.

Відповідач звертає увагу суду на те що, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та стягнення її є неправомірним.

27.04.2015 р. скаржник надав клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з участю єдиного представника в іншому судовому засіданні, що призначено на цей же день і час.

Також скаржником подано клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

28.04.2015 р. представник скаржника в судове засідання не з'явився.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, а в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів не задовольняє клопотання скаржника про перенесення розгляду справи, оскільки він не надав доказів, які б підтверджували його участь в іншому судовому засіданні та вважає, що неявка скаржника не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами і може бути розглянута в цьому судовому засіданні.

28.04.2015 р., на підставі клопотання скаржника б/н від 27.04.2015 р., відповідно до вимог ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні здійснювався запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між ТОВ "КАММОН" (Постачальник) та ТОВ "УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП" (Покупець) укладено договір поставки № 03/10/14 від 03.10.14р.

Згідно п. 1.1 договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця Товар у кількості, асортименті і за цінами, згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язався приймати Товар, оплачувати його вартість, а також здійснювати реалізацію Товару на умовах і в порядку, визначеному даним Договором.

П.2.5 договору датою постачання товару вважається дата передачі товару покупцеві.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленого Товару впродовж 21 календарного дня з моменту його передачі Покупцеві.

Умовами п. 7.1 Договору передбачено, що за прострочення оплати Товару, у разі якщо таке прострочення перевищує 5 календарних днів, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від суми неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору, в період з 03.10.14р. по 26.11.14р. позивач поставив відповідачеві харчових добавок та сумішей на загальну суму 60 680, 40 грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними № 174 від 03.10.14р.; № 183 від 15.10.14р.; № 192 від 24.10.14р.; № 196 від 28.10.14р.; № 212 від 12.11.14р.; №223 від 26.11.14р.(а.с. 11-16)

Повний розрахунок за одержаний товар, з урахуванням дати поставки останньої партії товару, відповідач мав здійснити не пізніше 17.12.14 р. Проте, в порушення зазначених умов Договору, відповідач за поставлений товар сплатив лише 18 975,00 грн. (накладними № 174 від 03.10.14р.). У зв'язку з цим у нього виник борг за одержаний товар у сумі 41 705,40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач не ставить під сумнів укладання вищевказаного договору і отримання ним матеріальних цінностей за видатковою накладною № 174 від 03.10.2014 р. Щодо поставки по вище вказаним накладним скаржник стверджує, що не отримував товар на суму 41 705 грн. 40 коп. і не уповноважував жодну особу на отримання товару.

Згідно п. 7.1. Договору, на прострочений борг відповідача позивач нарахував пеню - 991, 79 грн. за період прострочення з 18.12.14р. по 17.01.15р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

18.03.15 р. відповідач при розгляді справи у суді першої інстанції заявляв письмове клопотання про призначення експертизи друкарських форм, проведення якої доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставив питання:

1. Яким засобом нанесений відтиск печатки?

2. Чи відтиск печатки ТОВ «Укр-Агро-Інвест-груп» в накладних № 183 від 15.10.2014 р. , № 92 від 24.10.2014 р., № 196 від 28.10.2014 р., № 212 від 12.11.2014 р., № 223 від 26.11.14 р. відповідає вільним зразкам натиску печатки ТОВ «Укр-Агро-Інвест-груп» ?

У клопотанні скаржник зазначив, що вільні зразки натиску печатки ТОВ «Укр-Агро-Інвест-груп» додатково будуть надані для порівняльного дослідження експертній установі.

В матеріалах справи (а.с. 55-56) є письмові пояснення директора ТОВ «Каммон»Кучугури Володимира Євгеновича, в яких він вказав, що поставка товару за договором № 03/10/14 відповідачу здійснювалась водієм позивача в його присутності, що товар за видатковими накладними № 196 від 28.10.2014 р. та № 223 від 26.11.2014 р. приймався безпосередньо директором ТОВ «Укр-Агро-Інвест-груп», про що останній розписувався у відповідних накладних та скріплював підпис печаткою підприємства.

Товар за видатковою накладною № 192 від 24.10.2014 р. приймався працівником відповідача Липкою В.В., про що останній та директор відповідача розписалися в накладній.

Товар за видатковими накладними № 174 від 03.10.2014 р., № 183 від 15.10.2014 р., № 212 від 12.11.2014 р. приймався на території відповідача технологом відповідача Ковальковим О.І.

Після приймання товару по вказаним накладним, в бухгалтерії відповідача його підпис в видаткових накладних скріплявся печаткою відповідача та один з примірників надавався позивачу.

До матеріалів справи надана письмова заява Ковалькова Олександра Івановича, яка посвідчена приватним нотаріусом Гусенко О.О. і зареєстрована в реєстрі за № 1165 (а.с.57).

В заяві Ковальков О.І. вказує, що він в період з 01.10.2014 р. до 31.12.2014 р. займав посаду технолога ТОВ «Укр-Агро-Інвест-груп» і що до переліку його функціональних обов'язків на зазначеній посаді входило, в тому числі приймання на склад ТОВ «Укр-Агро-Інвест-груп» товарно-матеріальних цінностей від постачальників позивача.

Ковальков О.І. в своїй заяві підтвердив, що ним були отримані товарно-матеріальні цінносте по вищевказаним видатковим накладним та оприходовані на складі відповідача і його підпис на накладних скріплявся в бухгалтерії печаткою відповідача.

В матеріалах справи є довіреності № 13 від 24.10.2014 р. та № 24 від 12.11.2014 р., які видані відповідачем Лапко В.В. та Ковалькову А.І. на отримання товару від ТОВ «Каммон».

Відповідачем у справі жодним чином не доведено, що вказані в позовній заяві товарно-матеріальні цінності не були отримані та не оприбутковувалися у бухгалтерському чи податковому звіті.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд витребував у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість та Додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП" (код 393 790 10) з жовтня 2014р. по грудень 2014р. та просив надати інформацію чи відображалася у розділі податкового кредиту Додаток № 5 до податкової декларації ТОВ "УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП" операції з ТОВ "Каммон" у зазначений період у розділі II Податковий кредит, якщо відображались, вказати перелік операцій та їх загальну суму по контрагенту - ТОВ "Каммон". Представник Позивача Осаволюк Р.В. погодився отримати у ДПІ витребувану судом інформацію.

На ухвалу суду надійшла інформація ДПІ, що ТОВ "УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП" відобразив поставки товару Позивача, що мали місце у жовтні 2014р. у жовтні 2014р., що мали місце у листопаді 2014р., в у складі податкового кредиту з ПДВ у грудні 2014р. При цьому, представника Позивача повідомив, що господарські відносини між сторонами відбувались лише на підставі спірного Договору.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем до матеріалів справи додано копії Договору, видаткових накладних, довіреностей на одержання матеріальних цінностей представникам відповідача. Крім того, поставка Товару відповідачеві підтверджується інформацією ДПІ та поясненням представника позивача про те, що господарські відносини між сторонами відбувались лише на підставі Договору.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу.

Заперечення відповідача, вказані в апеляційній скарзі, судом не приймаються, оскільки позивачем до матеріалів справи додано копії Договору, видаткових накладних, довіреностей на одержання матеріальних цінностей представникам відповідача, оригінали зазначених документів оглянуто у судових засіданнях. Крім того, поставка Товару відповідачеві підтверджується інформацією ДПІ та поясненням представника позивача про те, що господарські відносини між сторонами відбувались лише на підставі Договору.

Посилання скаржника на п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. суд не приймає до уваги, оскільки на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 30.09.2014 р. № 987 вказана Інструкція втратила чинність.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Зважаючи на вище викладене, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО-ІНВЕСТ-ГРУП» м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2015 р. у справі № 904/410/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 29.04.2015 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: О.С.Євстигнеєв

І.М. Кощеєв