Ухвала

від 28.04.2015 по справі 927/54/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" квітня 2015 р. Справа №927/54/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від ГУДержавної фіскальної служби у м. Києві: представник на зявився,

Ліквідатор: Борода А.В. - діє на підстві протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Буд - Ритейл 3" №8 від 29.09.2014р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги головного управління Державної

фіскальної служби у м. Києві

на постанову господарського суду Чернігівської області від 03.02.2015р.

у справі №927/54/15 (суддя Тимченко М.Г.)

за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Буд -

Ритейл 3"

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Буд - Ритейл 3"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Чернігівської області від 03.02.2015р. у справі №927/54/15 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Буд - Ритейл 3" (14000, м. Чернігів, пр. Миру, 54, код ЄДРПОУ 35756620), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Бороду А.В., зобов'язано ліквідатора виконати певні дії, вирішено інші процесуальні питання.

Не погодившись з вказаною постановою, головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 03.02.2015р. у справі №927/54/15, провадження у справі припинити.

Апеляційна скарга головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України.

Ліквідатор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти задоволення апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві та просив залишити постанову господарського суду без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити постанову суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Стаття 91 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, що мають право апеляційного оскарження, такими особами є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитора (представник комітету кредиторів), які також є учасниками у справі, разом із забезпеченими кредиторами, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), власником майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника, державним органом з питань банкрутства, Фондом державного майна України, представником органу місцевого самоврядування, представником працівників боржника, уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, іншими особами, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) підтверджених у встановленому порядку грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог. Кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

Правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і ст. 210 Господарського кодексу України, якою не передбачено автоматичне визнання цих органів кредиторами в усіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Хоча, виконуючи вимоги ст. 60 ЦК України та ст. 95Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник, приймаючи рішення про ліквідаціюнаправив форму 8-ОП до належної податкової інспекції, отже орган справляння податків, зборів (обовязкових платежів) був повідомлений належним чинном згідно законодавства України, разом з тим останній не надіслав своїх грошових вимог до боржника.

В матеріалах справи відсутні докази звернення головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з заявою з грошовими вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Буд - Ритейл 3" в установленому законом порядку. В апеляційній скарзі заявник не посилається на заборгованість боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), будь-які майнові (грошові) вимоги (претензій) тощо. В судове засіданні представник головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві не з'явився, чим унеможливив отримання додаткових пояснень з цього приводу, будь-яких інших доказів суду не надано, так само як і доказів порушення прав податкової інспекції щодо проведення позапланової перевірки боржника, згідно ст.78 Податкового кодексу України, також не надано.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві не є стороною у справі № 927/54/15 та не є учасником у справі про банкрутство, оскільки відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, судова колегія констатує, що ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві , не є особою, яка у визначений чинним законодавством спосіб, може звернутись до суду з оскарженням судового документа, а отже, позбавлена права на апеляційне оскарження.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві статусу кредитора у справі не набула, доказів підтвердження того, що оскаржена постанова стосується її прав та обов'язків або порушує права, не надала та у цьому зв'язку позбавлені можливості апеляційного оскарження постанови господарського суду Черніговської області від 03.02.2015р. у справі №927/54/15 відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, апеляційне провадження має бути припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101-103 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Черніговської області від 03.02.2015р. у справі №927/54/15 .

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.В. Шипко

О.М. Остапенко

Згідно з оригіналом,

пом. судді Табідзе К. О.