Постанова

від 21.04.2015 по справі 921/1110/14-г/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 921/1110/14-г/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Карпенко В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілам ЛТД", м. Збараж Тернопільської області вх. № 01-05/1352/15 від 24.03.2015 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 01.12.2014 року

у справі № 921/1110/14-г/13

за позовом: Збаразької міської ради, м. Збараж Тернопільської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілам ЛТД", м. Збараж Тернопільської області

про: стягнення 14 318 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача : Присяжнюк О.А.-представник на підставі довіреності № б/н від 24.06.2014 року;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.12.2014 року у справі № 921/1110/14-г/13 (суддя Стопник С.Г. ) позов Збаразької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілам ЛТД", про стягнення 14 318 грн. заборгованості задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілам ЛТД" на користь Збаразької міської ради - 14 318 грн. 00 коп. заборгованості по платі за землю та 1 827 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.12.2014 року у справі № 921/1110/14-г/13, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лілам ЛТД" - подав апеляційну скаргу.

Зокрема у свій апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що між ним (орендарем) та позивачем (орендодавцем) існують правовідносини на підставі договору оренди. В п.33 даного договору оренди землі від 26.08.2011 року зазначено обов'язок орендаря сплатити 14318,04 грн. плату за землю за період 01.01.2008 року по 26.08.2011 року. Однак, як зазначає скаржник у договорі відсутній будь-який розрахунок плати, не визначено площу та розмір плати, яка відповідно до пп.288.5.1 та пп.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПКУ встановлюється у договорі оренди, а отже суму 14318,04 грн. трактувати як плату за договором оренди, на думку скаржника, не можливо. Також апелянт зазначає про недоведеність, що сума в розмірі 14 318 грн. є саме платою за землю, внаслідок чого не доведено обставин, що мають значення для справи та прийняття правильного рішення.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 01.12.2014 року у справі №921/1110/14-г/13, повністю та прийняти нове рішення яким в позові Збаразької міської ради відмовити повністю.

Довідкою про автоматичний розподіл справ між суддями від 24.03.2015 року, справу № 921/1110/14-г/13 призначено судді-доповідачу: Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії: суддям Желіку М.Б. та Марку Р.І..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.15 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, у склад колегії для розгляду справи №921/1110/14-г/13 господарського суду Тернопільської області внесено зміни сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя-Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Кордюк Г.Т..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.15 р. поновлено строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 21.04.15 р..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.15 року, у зв'язку із зайнятістю судді Кордюк Г.Т. у складі іншої судової колегії, у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи господарського суду Тернопільської області введено замість судді Кордюк Г.Т.- суддю Желіка М.Б..

Представнику роз'яснено його права та обов'язки згідно зі ст. 22 ГПК України.

В судове засідання 21.04.2015 року представник позивача з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Окрім того, надав усні пояснення по суті спору.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не довів, хоч був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Окрім того, суд зазначає про те, що згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 26.08.2011 року між Збаразькою міською радою (за договором-Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лілам ЛТД" (за договором-Орендар) укладено договір оренди землі.

Зазначений договір підписаний представниками сторін та зареєстрований у Тернопільській філії ДЗК в м.Збаражі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2011 року за № 612240004001710.

Відповідно до п.п.1, 2 Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, для промислового використання, яка знаходиться в м. Збаражі по вул. Грушевського, 145, загальною площею 1,0566 га, в тому числі 0,2726 га під будівлею ремонтної майстерні (№1 згідно кадастрового плану).

Згідно п.10 вищезазначеного договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі (154157,94), що складає 18498,95 грн. в рік. Договір укладено на 49 років. (п.9 договору)

Окрім того, п.33 вищезазначеного договору передбачено обов'язок орендаря щодо внесення до 30.09.2011 року плати за землю в сумі 14318,04 грн. за період з 01.01.2008 року по 26.08.2011 р.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Акту № 17-22/50 від 20.02.2012 року складеного державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області при проведенні ревізії Збаразького міського бюджету за період з 01.03.2010 року по 31.12.2011 року та ревізії дотримання вимог чинного законодавства при відчуженні об'єктів комунальної власності за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 року, скаржник не сплатив у встановлений договором термін 14318 грн. плати за землю за період з 01.01.2008 року по 26.08.2011 року.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що в укладеному між сторонами договорі оренди відсутній будь-який розрахунок плати, не визначено площу та розмір плати, а отже суму 14 318,04 грн. трактувати як плату за договором оренди не можливо.

Однак, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів не погоджується із наведеними твердженнями апелянта з огляду на наступне:

договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (ст. 14 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 4 ст. 181 Господарського кодексу України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що договір між сторонами підписаний без заперечень, посилання скаржника на помилковість трактування оскарженої суми як плату за договором оренди не заслуговує на увагу оскільки не знаходить підтвердження в матеріалах справи. Окрім того, скаржник не надав альтернативного пояснення щодо природи походження оспорюваної суми.

Суд першої інстанції підставно виходив з того, що у відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, ухвалою суду від 25.03.2015 року задоволено клопотання скаржника про відстрочку сплати судового збору та зобов'язано здійснити сплату останнього у розмірі 913,50 грн. та надати суду докази такої сплати та зарахування до спеціального фонду Держбюджету в строк до 21.04.2015 року .

Проте, станом на момент винесення постанови Львівським апеляційним господарським судом, доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі суду надано не було.

Згідно п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 ,,Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України'' , якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Тернопільської області від 01.12.2014 р. у справі № 921/1110/14-г/3 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілам ЛТД", м. Збараж Тернопільської області - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 01.12.2014 р. у справі № 921/1110/14-г/13 - без змін.

2 .Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілам ЛТД" (вул.Грушевського 145, м.Збараж, Тернопільлська область, 47302, код ЄДРПОУ 22599991 ) в дохід Держбюджету- 913,50 грн.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 27.04.2015 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.