Постанова

від 20.04.2015 по справі 804/1746/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 р. Справа № 804/1746/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Гусарова В.О.,

представника відповідача Баранник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінг Технолоджі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бігліон», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач», в якому позивач просить:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0000062202 від 16.01.2015 року.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39533006) щодо коригування (зменшення) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) на підставі Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 та податкового повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015р. в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39533006) відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) в електронних базах даних податкових органів, в тому числі в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, які були відкориговані (зменшені) на підставі Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 та податкового повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки щодо нереальності господарських операцій позивача з контаргентами, викладені в акті перевірки позивача, є хибними, такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах, прийняте на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення, - є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії щодо коригування показників податкової звітності на підставі таких протиправних висновків акту перевірки - визнанню протиправними.

Ухвалою суду від 27.01.2015 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінг Технолоджі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бігліон».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях від 16.02.2015 року, зазначаючи, що посадові особи контролюючого органу під час проведення перевірки, винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та здійснення коригування (зменшення) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) на підставі Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством Украйни.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено , що на підставі повідомлення від 25.12.2014р. № 272 та наказу на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки №1175 від 25.12.2014р., виданих державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Промзалізпостач" щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Консалтінг Технолоджі" за період липень 2014 року та ТОВ «БІГЛІОН» за період вересень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт від 26.12.2014 року № 3761/04-65-22- 06/38360611 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Консалтінг Технолоджі» (п.н. 39035549) за період липень 2014 року та ТОВ «Бігліон» (п.н. 37165657) за період вересень 2014 року» (далі - Акт перевірки), копія якого додається.

У висновках Акту перевірки Відповідач зазначає, що документальною позаплановою виїзною перевіркою:

1. Встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Промзалізпостач», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Промзалазпостач» операцій по ланцюгу: ТОВ «Консалтінг Технолоджі» (п.н. 39035549) за липень 2014 на суму ПДВ 59 768 грн, ТОВ «Бігліон» (37165657) за період вересень 2014 року на суму ПДВ 23 727 грн.

2. Встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Промзалізпостач», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Промзалізпостач» операцій по ланцюгу: ТОВ «Консалтінг Технолоджі», ТОВ «Біглін» - ТОВ "Промзалізпостач" - покупці Дарницький ВРЗ, ДП "Луганськвугілля", КП "Дніпропетровський Метрополітен", ПАТ 'Гліпроважмаш", ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", ПАТ "ЗОЖК", ПАТ «ММК ім. Ілліча», ПРАТ «ГЗВКТ "Комінмет", ТОВ "Арго Ком", ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", ТОВ "Екопластік", ТОВ «Завод Океан", ТОВ "ПППЗТ "Сигнал", ТОВ ВКП "Вантаж").

3. Порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2014 року на загальну суму 11 693,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач або ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) на підставі висновків акту перевірки від 26.12.2014 року № 3761/04-65-22-06/38360611 винесено податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (далі - позивач або ТОВ «Промзалізпостач») збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 14660,25 гривень, в тому числі за основним платежем в розмірі 11693 гривні, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2923,25 гривні.

Крім того, у судовому засіданні представником відповідача зазначено та довідкою коригування по підприємству позивача підтверджено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відкориговано (зменшено) показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах по взаємовідносинам позивача з контрагентом ТОВ «Консалтінг Технолоджі» у липні 2014 року на суму 60536,78 гривень.

Водночас, сума податкового кредиту, яка відображена підприємством позивача в додатку 5 до декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року по контрагенту ТОВ «Консалтінг Технолоджі», складає 59768,39 гривень.

Правомірність дій податкового органу при формуванні висновків акту перевірки, правомірність податкового повідомлення-рішення та дій щодо коригування (зменшення) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Промзалізпостач» є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Промзалазпостач» операцій по ланцюгу: ТОВ «Консалтінг Технолоджі» (п.н. 39035549) за липень 2014 на суму ПДВ 59 768 грн, ТОВ «Бігліон» (37165657) за період вересень 2014 року на суму ПДВ 23 727 грн.

У судовому засіданні представником відповідача надано пояснення, що податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015 року, яким ТОВ «Промзалізпостач» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 14660,25 гривень, в тому числі за основним платежем в розмірі 11693 гривні, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2923,25 гривні, винесено на підставі висновків акту перевірки по правовідносинам з ТОВ «Консалтінг Технолоджі». На підставі висновків акту перевірки по правовідносинам з ТОВ «Бігліон» (37165657) за період вересень 2014 року на суму ПДВ 23 727 грн. податкове повідомлення-рішення не виносилось.

Задекларовані суми податкового кредиту підприємства позивача та відкориговані контролюючим органом показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Промзалізпостач» також не співпадають.

З цього приводу представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що невідповідність висновків акту перевірки діям, вчиненим податковим органом за результатами такої перевірки, сталась через помилкові дії суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015 року, коригування (зменшення) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Промзалізпостач» в податкових електронних базах даних податкових органів здійснені на підставі Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611, проте висновкам такого акту перевірки не відповідають, а, отже, є необґрунтованими, прийнятими (вчиненими) з порушенням норм законодавства України.

Аналізуючи висновки, викладені в акті перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення та відкориговано показники податкової звітності підприємства позивача суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Промзалізпостач» з ТОВ «Консалтінг Технолоджі».

Так, ТОВ «Консалтинг Технолоджі» (продавець) та ТОВ «Промзалізпостач» (покупець) уклали договір поставки и №1006-1 від 10.06.2014р. Відповідно до умов вищевказаних договору, суб'єктом господарювання виписано (оформлено) видаткові та податкові накладні. Транспортування здійснювалось згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних за участю перевізників. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, згідно банківських виписок.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаного договору, укладеного позивачем з вищезазначеним контрагентом. Факт укладення такого договору і його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договору.

Проте, як зазначено в акті перевірки, згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних та заявок на перевезення вантажовідправник - ТОВ "Промзалізпостач", вантажоодержувач - ТОВ "Промзалізпостач", пункт навантаження - смт. Баришівка, Київська обл, вул Чапаева, склад Ж. У видаткових накладних, оформлених в адресу ТОВ "Промзалізпостач" зазначена адреса постачальника ТОВ «Консалтінг Технолоджі» - вул. Миколи Грінченка,4 м.Київ. Відомості стосовно використання ТОВ «Консалтінг Технолоджі» в господарській діяльності складських приміщень відсутні. Таким чином, вищевикладене унеможливлює підтвердження факту перевезення товару від постачальника ТОВ «Консалтінг Технолоджі» до покупця ТОВ "Промзалізпостач", з урахуванням факту розбіжностей адрес та відсутності в товарно-транспортних накладних фактичного вантажовідправника. Також відсутні дорожні листи вантажного автомобіля.

Суд критично ставиться до таких доводів контролюючого органу, оскільки контролюючий орган не звернув уваги на той факт, що за умовами договору фрахту з ФОП ОСОБА_3 №122 від 30.04.2014 року, товар перевозився на умовах фрахту - користування необхідною частиною корисної площі вантажного автомобіля, а не на умовах транспортної експедиції. Тобто, ТОВ «Промзалізпостач» взагалі не уповноважувало перевізника або водія перевізника здійснювати приймання товару ТОВ «Промзалізпостач» від третіх осіб вантажовідправників та подальше його здавання третім особам - вантажоодержувачам. Більш того, ТОВ «Промзалізпостач» за умовами довору №122 від 30.04.2014 року та заявок на фрахт самостійно здійснювало функцію здавання-приймання товару перевізнику/від перевізника в пункті навантаження та розвантаження, відповідно довіреність на здійснення представницьких функцій від імені ТОВ «Промзалізпостач» на водія транспортного засобу не виписувалася.

Суд вважає, що оскільки товар в пункті навантаження здавався водію особисто директором ТОВ «Промзалізпостач» ОСОБА_4, а також приймався від водія в пункті розвантаження також директором ТОВ «Промза.тізпостач» ОСОБА_4 - ТОВ «Промзалізпостач» правомірно значиться в усіх оформлених ТТН як «Вантажовідправник» і «Вантажоодержувач».

Щодо виявлених ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська розбіжностей у адресах пунктів навантаження юридичних адресах постачальників слід зазначити, що вказані в Акті перевірки адреси завантаження товару були погоджені з постачальниками ТОВ «Консалтінг Технолоджі» у наданих до податкової перевірки невід'ємних Додатках та Специфікаціях Договору поставки №1006-1 від 10.06.2014р.

Чинне законодавство України не позбавляє права ТОВ «Консалтінг Технолоджі» здійснювати власну господарську діяльність у будь-якому місці на території України, в тому числі відвантажувати готову продукцію за адресами, що не співпадають з юридичними адресами цих підприємств. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

З цих же підстав суд не погоджується з доводами посадових осіб відповідача про оформлення податкових накладних, виписаних ТОВ «Консалтінг Технолоджі» на адресу ТОВ «Промзалізпостач» за невідповідним місцезнаходженням, відмінним від місцезнаходження, вказаного у свідоцтві про державну реєстрацію.

Також в акті перевірки зафіксовано необхідність документального підтвердження доходу і витрат та права на податковий кредит документами про якість товару.

Проте, суд звертає увагу, що сертифікати якості товару - документи, які за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів ТОВ «Промзалізпостач», оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Оцінюючи дані факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що отримані від зазначеного контрагенту товари були реально обліковані підприємством.

З наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача та долучених на їх підтвердження документів, а саме: матеріалів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 07 квітня 2015 року, оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари па складі» за період грудень 2014 року придбані у ТОВ «Консалтінг Технолоджі» товарно-матеріальні цінності - шпали залізничні дерев'яні просочені у кількості 360 штук - знаходяться на орендованому підприємством позивача складі за адресою м. Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 55. Зазначені обставини також підтверджуються наявними в матеріалах справи матеріалами фотофіксації.

Таким чином, доводи відповідача в акті перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Консалтінг Технолоджі», не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Також актом перевірки встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Промзалізпостач» з ТОВ «Бігліон».

Так, ТОВ «Бігліон» (продавець) та ТОВ «Промзалізпостач» (покупець) уклали договір поставки №15/0814 від 25.08.2014р. Відповідно до умов вищевказаних договору, суб'єктом господарювання виписано (оформлено) видаткові та податкові накладні. Транспортування здійснювалось згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних за участю перевізників. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, згідно банківських виписок.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаного договору, укладеного позивачем з вищезазначеним контрагентом. Факт укладення такого договору і його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договору.

Суд критично ставиться до тверджень посадових осіб податкового органу щодо дефектності оформлення товарно-транспортних накладних, як обґрунтовано судом вище. Інших недоліків оформлення первинної документації підприємством позивача при здійсненні господарських відносин з ТОВ «Бігліон» в акті перевірки не зазначено.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що аналізом інформаційно-аналітичних баз даних Міндоходів встановлено, що основним постачальником ТОВ «Бігліон» у вересні 2014 року є ТОВ "СЕНЗА ТРЕЙД", проте, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Бігліон» та ТОВ "СЕНЗА ТРЕЙД" наявні розбіжності.

Але суд вважає безпідставним оцінювати правовідносини між позивачем та контрагентом на підставі допущеного контрагентом позивача порушення податкового законодавства, оскільки платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах.

Такі висновки відповідача прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права. Зокрема, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Відповідність змісту первинних документів по операціях між ТОВ «Промзалізпостач» та ТОВ «Бігліон» вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідачем в Акті перевірки не заперечується.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Таким чином, всі надані первинні документи по господарським взаємовідносинам підприємства позивача з ТОВ «Бігліон» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо); як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи Міністерства доходів і зборів) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, не довів факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ «Промзалізпостач». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку про невідповідність висновків акту перевірки 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 фактичним обставинам, а відтак прийняте на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015 року, яким ТОВ «Промзалізпостач» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 14660,25 гривень, в тому числі за основним платежем в розмірі 11693 гривні, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2923,25 гривні, - не відповідає вимогам законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «Промзалізпостач» підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо коригування (зменшення) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) на підставі Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 та податкового повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015р. в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, в постанові від 09.12.2014 року по справі № 21-511а14, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлено, протиправність висновків перевірки, зафіксованих в акті від 26.12.2014 року № 3761/04-65-22-06/38360611, суд вважає протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39533006) щодо коригування (зменшення) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) на підставі такого Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 та податкового повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015р. в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах.

Зазначене має наслідком зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39533006) відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) в електронних базах даних податкових органів, в тому числі в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, які були відкориговані (зменшені) на підставі Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 та податкового повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015р.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 255,78 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінг Технолоджі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бігліон», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0000062202 від 16.01.2015 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39533006) щодо коригування (зменшення) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) на підставі Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 та податкового повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015р. в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39533006) відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) в електронних базах даних податкових органів, в тому числі в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, які були відкориговані (зменшені) на підставі Акта перевірки від 26.12.2014 року №3761/04-65-22-06/38360611 та податкового повідомлення-рішення №0000062202 від 16.01.2015р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзалізпостач» (код ЄДРПОУ 38360611) суму сплаченого судового збору у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 78 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2015 року

Суддя Д.О. Власенко