Постанова

від 06.04.2015 по справі 804/3291/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р. Справа № 804/3291/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011461701 від 13.10.2014р.,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року № 0011461701 про нарахування грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 7896,95 грн. та штрафних санкцій в сумі 3948,48 грн.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за липень 2014 року, за результатами якої, складено акт №3002/1701/НОМЕР_2 від 17.10.2014 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014р. № 0011461701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 7896,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3948,48 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач надав заперечення, в яких зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за липень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 7896,95 грн. внаслідок порушення п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт №3002/1701/НОМЕР_2 від 17.10.2014 року на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014р. №0011461701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 7896,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3948,48 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними ІС «Податковий блок» за липень 2014 року рахуються розбіжності з контрагентами - постачальниками на загальну суму ПДВ 7 896,95 грн., у тому числі:

- ТОВ «Бел Оіл» (код ЄДРПОУ 37361279, іпн. 373612710163) на загальну суму ПДВ 4044,09 грн.;

- ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, іпн. 001353926654) на загальну суму ПДВ 3770,04 грн.;

- ТОВ АЦ «Камаз» (код ЄДРПОУ 19355303, іпн. 193553004663) на загальну суму ПДВ 82,82 грн.

Відповідно до розділу II реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 року (поданий засобами телекомунікаційного зв'язку 19.08.2014р. № 9048227106) до складу податкового кредиту були включені касові чеки (вид документу в реєстрі отриманих податкових накладних - «ЧК») від постачальників ТОВ «Бел Оіл» (код ЄДРПОУ 37361279, іпн. 373612710163) на загальну суму ПДВ 4 044,09 грн., ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, іпн. 001353926654) на загальну суму ПДВ 3 770,04 грн. та ТОВ АЦ «Камаз» (код ЄДРПОУ 19355303, іпн. 193553004663) на загальну суму ПДВ 82,82 грн. Але, при цьому, загальна сума отриманих товарів/послуг від ТОВ «Бел Оіл», ПАТ «Укрнафта» та ТОВ АЦ «Камаз» перевищує 200 гривень за день (без урахування податку) по кожному з касових чеків.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у липні 2014 року до складу податкового кредиту внаслідок перевищення обмеження, встановленого п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, віднесено суму ПДВ в розмірі 7 896,95 грн.

Обмеження щодо суми розрахунків у 200 грн. (загальна сума з ПДВ - 240 грн.) стосується всіх проведених розрахунків протягом дня. Тому, за відсутності податкової накладної підприємство матиме право на відображення лише 40 грн. податку на додану вартість за цей день за всіма готівковими розрахунками.

Для відображення повної суми ПДВ за всіма касовими чеками, слід звернутись до постачальників з проханням надати податкову накладну. Після надання постачальником податкової накладної у покупця буде повноцінне право на податковий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також, є:

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому, з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Згідно абз. 5 п. 2 розділу IV Порядку, ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 року № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.12.2013 року за № 2118/24650, до граф 3,4 переносяться відповідні реквізити податкової накладної чи іншого документа, указаного в абзаці другому цього пункту, зокрема, касового чеку. При цьому, у разі, якщо загальна сума отриманих товарів/послуг за касовим чеком перевищує 200 гривень, платник податку не має права віднести до складу податкового кредиту ані всю суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ані її частину. У цьому разі, платник податку у графі 5 проставляє позначення "ЧК" - касовий чек та заповнює графи 13 та 14 Реєстру.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області діяла на підставі та у межах податкового законодавства України, а тому, вимога позивача є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, понесені позивачем судові витрати у розмірі 182, 70 грн., не повертаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 69, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011461701 від 13.10.2014р. - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 06.04.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді І.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В. Рагімов