Постанова

від 28.04.2015 по справі 820/3396/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 квітня 2015 р. №820/3396/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОЖАНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд накласти арешт на кошти у розмірі 351798,69 грн. та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська виробнича компанія" (ЄДРПОУ 35970607), що знаходяться у банківських установах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОЖАНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" станом на 13.03.2015 року рахується заборгованість перед бюджетом України у розмірі 351798,69 грн. Відповідачем жодних дій щодо погашення у нього існуючої заборгованості не вчинено.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанська виробнича компанія" зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), перебуває на обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 10.06.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛОБОЖАНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ", має податковий борг перед бюджетом України у сумі 351798,69 грн., з яких:

- по податку на додану вартість: основний платіж - 234 862,42 грн., штрафна санкція - 107 025,25 грн., пеня - 9 911,02 грн.

Так, податковий борг нарахований по основному платежу за податковим повідомленням-рішенням №0002521520 від 30.10.2014 року в сумі 41645,42 грн. та за податковим повідомленням-рішенням № 0002981510 від 12.11.2014 року в сумі 193 217,00 грн., станом на 31.01.2014 наявна переплата в сумі 21,58 грн.

Податковий борг по штрафній санкції нарахований за податковим повідомленням-рішенням №0002521520 від 30.10.2014 року в сумі 10 416,75 грн. та за податковим повідомленням - рішенням № 0002981510 від 12.11.2014 року в сумі 96 608,50 грн.

Також, за несвоєчасну сплату нарахована пеня в сумі 9911,02 грн.

Станом на момент звернення до суду податковий борг перед бюджетом відповідачем не погашений.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, було направлено податкову вимогу від 25.12.2014 року № 3959-25, в якій зазначено згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України суму податкового боргу, та обов'язок забезпечити її податковою заставою.

Відповідачем не було надано до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області перелік майна, балансова вартість якого відповідала б сумі боргу, та яке б могло бути використаним, як джерело погашення податкового боргу.

Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, з метою виконання вимог п. 91.3 ст. 91 ПКУ щодо виявлення майна для складання опису було направлено листи до установ, що адмініструють право власності на майно.

Згідно пошуку в системі АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України транспортних засобів за ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" (ЄДРПОУ 35970607) не зареєстровано.

Витягами від 20.01.2015 р. за № 32430395 та від 19.02.2015 року № 33880816 щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно за результатом розгляду запиту реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області повідомлено Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомостей про наявність нерухомого майна, прав власності на нерухоме майно.

Листом від 22.01.2015 р. № 05.01-26/182 Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, на запит ДПІ повідомлено про відсутність зареєстрованої за ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" сільськогосподарської техніки, самохідних машин та механізмів.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" є відкриті розрахункові рахунки в установах банку: р/р 2605588167 (українська гривня), відкрито у КРД АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", м.Київ , МФО 322904; р/р 26006453756 (українська гривня), відкрито у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м.Києві, МФО 380805.

Відповідно до п.п. 19 - 1.1.21 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру к примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Зазначеної позиції підтримується Вищий адміністративний суд України, яку було викладено в інформаційному листі від 24.10.2013 року за №1484/12/13-13.

За приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право податкового органу звертатися до суду з вимогою накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, який має податковий борг, за наявності наступних підстав: відсутність майна; балансова вартість майна менша суми податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОЖАНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" про накладення арешту - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти у розмірі 351798,69 грн. та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська виробнича компанія" (ЄДРПОУ 35970607), що знаходяться у банківських установах.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тітов О.М.