Постанова

від 27.04.2015 по справі 826/2825/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 квітня 2015 року           08:01           №826/2825/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінальна мережа"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінальна мережа» (надалі – позивач/ТОВ «Термінальна мережа») до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – відповідач/ДПІ у Святошинському р-н ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Святошинському районі ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Термінальна мережа» з податку на додану вартість за грудень 2014 р., яке викладене у листі №545/10/26-57-18-02-10 від 19.01.2015 р. «Про відмову у прийнятті податкової звітності» (надалі – Рішення №545).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2015 р. провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, що оскаржуване Рішення №545 є протиправним та таким, що прийнято відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України (надалі – ПК України), внаслідок чого має бути скасованим.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, водночас через канцелярію суду подав клопотання про перенесення розгляду справи.

Зважаючи на неявку в судове засідання відповідача, а також приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Термінальна мережа» (код ЄДРПОУ 38881929) зареєстроване 12.08.2013 р. ВДРЮОФОП Святошинського р-н РС ГУЮ у м. Києві за №10721050001029187. Взято на податковий облік у ДПІ у Святошинському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.08.2013 р. за №38760467.

Згідно з реєстраційними даними, видами господарської діяльності ТОВ «Термінальна мережа» визначено: консультування з питань інформатизації; діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2015 р. ТОВ «Термінальна мережа» було подано до ДПІ у Святошинському р-н ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 р. з додатками, що підтверджується відміткою податкового органу про її отримання.

Однак, 19.01.2015 р. відповідачем було прийнято оскаржуване Рішення №545, в якому зазначено про порушення позивачем положень ст.48 ПК України, внаслідок чого, податкову звітність ТОВ «Термінальна мережа» було визнаного такою, що не подана.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем оскаржуваним Рішенням №545, вважаючи його протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Водночас, ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Водночас, згідно п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Так, відповідно п.48.2 ст.48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

При цьому, п.48.3 ст.48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Разом з тим, відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Водночас, п.49.13 ст.49 ПК України визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, 19.01.2015 р. ДПІ у Святошинському р-н ГУ ДФС у м. Києві було прийнято оскаржуване Рішення №545, яким було відмовлено ТОВ «Термінальна мережа» у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р., у зв'язку з тим, що така податкова декларація складена з порушенням норм ст.48 ПК України, а саме невірно зазначено обов'язкові реквізити (невірно зазначено місцезнаходження підприємства).

Так, суд критично ставиться до дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного Рішення №545 про відмову у прийнятті податкової декларації, виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту поданої до ДПІ у Святошинському р-н ГУ ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р., податковою адресою ТОВ «Термінальна мережа» зазначено: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67.

Відповідно до положень п.45.2 ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того, в ч.1 ст.93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Водночас, ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (надалі – Закон №755) визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Так, ч.1 ст.16 Закону №755 визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №755 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи Витягу з ЄДРПОУ, станом на дату подання позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р., юридичною адресою ТОВ «Термінальна мережа» було зазначено: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження свого місцезнаходження за зазначеною вище адресою позивачем було надано до суду договори оренди нежитлових приміщень №От-1184 від 31.01.2014 р. та №От-1710 від 15.01.2015 р. укладених між ТОВ «Віском» (Орендодавець) та ТОВ «Термінальна мережа» (Орендар), відповідно до умов яких Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення для використання під офіс, що розташоване за адресою: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67.

Так, суд вважає за необхідне звернути увагу, що належних доказів на підтвердження того, що юридична адреса зазначена ТОВ «Термінальна мережа» в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р., яка була подана останнім до ДПІ у Святошинському р-н ГУ ДФС у м. Києві не відповідає дійсності, відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд погоджується з доводами позивача на рахунок того, що відповідач помилково дійшов висновку, що юридична адреса позивача зафіксована в декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р. не відповідає місцезнаходженню ТОВ «Термінальна мережа», яке вказане в ЄДРПОУ.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване Рішення №545 про відмову у прийнятті податкової декларації, прийняте ДПІ у Святошинському р-н ГУ ДФС у м. Києві є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, внаслідок чого, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі. Відповідно до положень ст. 94 КАС України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінальна мережа» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві – задовольнити.

2.           Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінальна мережа» з податку на додану вартість за грудень 2014 р., яке викладене у листі №545/10/26-57-18-02-10 від 19.01.2015 р. «Про відмову у прийнятті податкової звітності».

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінальна мережа» витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. із Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя                                                                                           Б.В. Санін