Ухвала

від 29.04.2015 по справі 810/237/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/237/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артель» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.10.2014 року № 0001152204.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 23 лютого 2015 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного висновку суду.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заяви, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено щодо позивача податкову перевірку, за наслідками якої - складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Артель» код за ЄДРПОУ 30554583, з питання дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року» (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків посадових осіб відповідача про нікчемність правочину між позивачем та його контрагентом та за умов застосування норм 138 та 139 Податкового кодексу України, відповідачем було винесено оскаржуване рішення, яким позивачу як платнику податку на прибуток приватних підприємств було донараховано 53 812, 50 грн. зазначеного податку та штрафу.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

З огляду на норму ст. 111 Податкового кодексу України, яка передбачає види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкова відповідальність), - оскаржуване рішення відповідача передбачає саме фінансову відповідальність (санкцію) за порушення позивачем податкового законодавства у вигляді донарахування податку та нарахування штрафу.

Загальні положення притягнення до податкової відповідальності визначені нормами глави 11 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 109 Податкового кодексу України, - податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Аналіз даної норми передбачає, що обов'язковою умовою податкової відповідальності, є вчинення діянь безпосередньо платником податків, яким у спорі в даній справі є позивач. Окрім того, для застосування податкової відповідальності необхідною умовою є встановлення контролюючим органом і протиправності зазначених діянь платника податку, тобто невідповідності податковому законодавству.

Так, суд звертає увагу на те, що висновок відповідача базувався винятково на відомостях викладених в акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 07.10.2013 року № 1173/22-07/37855002 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37855002) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за податкові періоди з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року».

На підставі вищезазначених відомостей щодо ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД» відповідач в Акті перевірки констатував нікчемність правочину, а саме - нікчемність договору поставки товару, № 160703 від 16.07.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД».

На підставі висновку про нікчемність вищезазначеного правочину відповідач дійшов висновку про порушення позивачем і статей 138 та 139 Податкового кодексу України.

В той же час, ні в письмових запереченнях ні в тексті Акта перевірки не міститься будь-яка вказівка на дії безпосередньо позивача у податкових правовідносинах, що могли б свідчити про порушення позивачем норм податкового законодавства. Також - ні письмові заперечення, ні Акт перевірки відповідача не містять вказівки на неподання позивачем до перевірки всіх запитуваних відповідачем документів чи на невідповідність фінансово-господарських документів (договорів, податкових накладних тощо) позивача вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків посадових осіб відповідача про нікчемність правочину між позивачем та його контрагентом та за умов застосування норм 138 та 139 Податкового кодексу України, відповідачем було винесено оскаржуване рішення, яким позивачу як платнику податку на прибуток приватних підприємств було донараховано 53 812, 50 грн. зазначеного податку та штрафу.

Жодних доказів притягнення позивача до податкової відповідальності, відповідач суду не надав, що свідчить про безпідставність та про протиправність оскаржуваного рішення.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання правових наслідків нікчемності правочинів, рівно як і питання застосування таких наслідків регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Таке регулювання базується на принципах приватного, а не публічного права, та не передбачає участь у таких відносинах відповідача з наділеними йому управлінськими функціями.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 170, 195, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.