Постанова

від 16.07.2009 по справі 2а-3120/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16

липня 2009 року                                                                              

справа № 2а-3120/09/2370

12 год. 35 хв.                                     м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний

суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді  Холода Р.В.,

при секретарі - Музиченко В.І.

за участю: представника позивача

ОСОБА_1. за довіреністю та представників відповідача ОСОБА_2. та ОСОБА_3 за

довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси

адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду

соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Рекламне агентство

«Ринок-Черкаси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду

соціального захисту інвалідів просить суд стягнути з відповідача на користь

позивача адміністративно-господарські санкції в сумі 11906,67 грн. за незайняті

робочі місця інвалідами у 2008 році та 199,92 грн. пені за несвоєчасну сплату

зазначених санкцій.

Представник позивача у судовому

засіданні позов підтримав та просив задовольнити його повністю, стверджуючи, що

відповідач не виконав норматив, не створив одне робоче місце для

працевлаштування інвалідів, а тому повинен сплатити

адміністративно-господарські санкції та пеню.

Представники відповідача у судовому

засіданні проти позову заперечували.

Вивчивши матеріали справи, суд

вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

    Дієздатність

відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб

та фізичних осіб-підприємців №407026, згідно якого приватне підприємство

«РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «РИНОК-ЧЕРКАСИ» має ідентифікаційний код 33684020, дата

державної реєстрації 11.08.2005 року,свідоцтво про державну реєстрацію серії

А00 №153166.

Судом встановлено, що відповідно до

списку працюючих інвалідів за 2008 рік, на підприємстві працював один інвалід

ОСОБА_4, ІІ групи інвалідності, термін інвалідності у якого встановлений до

01.03.2008 року, тобто на підприємстві інвалід працював січень, лютий місяці

2008 року.

Представники відповідача суду

пояснили, що після закінчення 1 березня 2008 року терміну інвалідності у

ОСОБА_4. підприємство не інформувало місцевий центр зайнятості про наявну у

відповідача вакансію робочого місця для інваліда. Вказаний факт представники

відповідача пояснили тим, що сам інвалід не знав про строковий термін його

інвалідності, а тому і не поінформував про це підприємство.

Як пояснили суду представники

відповідача, підприємству стало відомо про строковий термін інвалідності у

ОСОБА_4. у квітні місяці 2008 року, а тому відповідач почав шукати на вакантну

посаду іншого інваліда, на підтвердження даного факту представники відповідача

посилались на копії оголошень у газеті «РИНОК» за квітень №14 (538), 15(539),

травень №17 (541), №19 (543), №20 (544), червень №21 (545). Як вбачається із

тексту оголошень відповідач здійснював пошук працівника на посаду

дизайнера-конструктора, а не інваліда, тому оцінюючі дані письмові докази, суд

відноситься до них критично.

З аналізу матеріалів справи можна

зробити висновок, що відповідач знав про строковий термін інвалідності ОСОБА_4

вже 18 лютого 2009 року, склавши список працюючих інвалідів станом на 2008 рік,

згідно Додатку 1 до пункту 2 Порядку видачі довідки про чисельність інвалідів,

зазначивши у стовбці «5» термін, на який встановлена інвалідність ОСОБА_4. -

01.03.08 року, а не в квітні місяці 2008 року, як пояснили суду представники

відповідача.

Також не беруться до уваги надані

суду представниками відповідача письмові докази (копія трудової книжки, наказ

НОМЕР_1 від 30.01.2009р., наказ НОМЕР_2 від 16.01.2009 р., довідка серії

НОМЕР_3, посвідчення НОМЕР_4)  які

свідчать про працевлаштування інваліда ОСОБА_5 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 приватного

підприємства «РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «РИНОК-ЧЕРКАСИ», тому що вказана особа була

прийнята на роботу тільки 01.02.2009 року. Вказані письмові докази, на думку

суду, не мають ніякого відношення до спірних правовідносин, які є предметом

даного судового розгляду.

Стаття 18 Закону УРСР, від

21.03.1991, № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні" встановлює обов'язок підприємств виділяти та створювати робочі

місця для працевлаштування інвалідів.

Крім вищевказаного обов'язку

положення Постанови КМ України № 70 від 31.01.2007 року «Про реалізацію статей

19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

та п.4 ст.20 Закону УРСР від 01.03.1991, № 803-XII "Про зайнятість

населення" вимагають від підприємств щомісяця подавати інформацію до

місцевих центрів зайнятості за своїм місцезнаходженням адміністративні дані про

наявність вільних робочих місць (вакансій) призначених для працевлаштування

інвалідів.

Тобто, аналіз вищевказаних норм законодавства, на думку

суду, вимагає від підприємств не тільки виділяти та створювати робочі місця для

інвалідів, а і відповідних дій, які направлені на інформування в установленому

порядку центрів зайнятості про наявність вакантних створених підприємством

робочих місць для інвалідів. Саме такий комплекс заходів у своїй сукупності

здатний забезпечити право інваліда на працевлаштування шляхом зайняття на

відповідному підприємстві створеного для нього робочому місці.

Тому саме бездіяльність відповідача,

яка проявилась саме у не поданні інформації до місцевих центрів зайнятості за

своїм місцезнаходженням адміністративних даних про наявність вільних робочих

місць (вакансій) призначених для працевлаштування інвалідів призвела до

створення перешкод для працевлаштування на підприємство інваліда.

Як вбачається із звіту форми №10-ПІ про зайнятість та

працевлаштування інвалідів за 2008 рік, який наданий відповідачем до

Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від

18.02.2009 р., середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу

становить 15 осіб (рядок «01»), кількість інвалідів, які повинні працювати,

становить одна особа (рядок «03»). Середньомісячна заробітна плата штатного

працівника становить 11906 грн. 67 коп. (рядок «05»). Розрахунок адміністративно

- господарських санкцій у сумі 5953 грн. 30 коп., яка вказана відповідачем

у  рядку «06», суд вважає неправильним з

наступних підстав.   

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів»  п

ідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації

громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману

працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж

установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують

відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів

адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі

середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі,

організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій

інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче

місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

 Для підприємств,

установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських

організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15  осіб, розмір адміністративно-господарських

санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте

інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на

відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві,

організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка

використовує найману працю.

Так, як на підприємстві працювало 15 осіб, то розмір

адміністративно - господарських санкцій за робоче місце призначене для

працевлаштування інваліда і не зайняте ним, визначається розміром

середньорічної заробітної плати, тобто - 11906 грн. 67 коп.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про

основи соціальної захищеності інвалідів» встановлено, що порушення термінів

сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки

Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну

суму недоїмки за весь її строк. Відповідно до розрахунку відповідача розмір

пені становить 199 грн. 92 коп.

Керуючись Законом України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів» від 21.03.1991 р. № 875-XII  , ст.ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163

КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Черкаського

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного

підприємства «Рекламного агентства «Ринок-Черкаси» про стягнення

адміністративно-господарських санкцій - задовольнити повністю.

    Стягнути з

приватного підприємства «Рекламного агентства «Ринок-Черкаси», адреса: 18022,

м. Черкаси, вул. П. Комуни, 37 (код ЄДРПОУ 33684020, р/р 26009102223 в ВАТ АБ

«Укргазбанк» у м. Києві, МФО 320478) на користь Черкаського обласного

відділення Фонду соціального захисту інвалідів, адреса: м. Черкаси, проспект

Хіміків, 50 (код ЄДРПОУ 21368023, р/р 31217230700002 ГУДКУ в Черкаській

області, МФО 854018) - 11906 грн. 67 коп. адміністративно-господарських санкцій

та 199 грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, а всього на

загальну суму 12106 грн. 59 коп. (дванадцять тисяч сто шість грн. 59 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського

апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний

суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна

скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.

Суддя                                            

Р.В. Холод

Повний

текст постанови виготовлений 20 липня 2009 року