Ухвала

від 01.04.2015 по справі 2а-6045/10/1770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/800/35352/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року

у справі № 2а-6045/10/1770

за позовом Спільного підприємства «Рівненське заготівельно-виробниче підприємство»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Спільне підприємство «Рівненське заготівельно-виробниче підприємство» (далі - СП «РЗВП») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2010 року №0002342342/0, від 3 серпня 2010 року №0002342342/1, від 28 вересня 2010 року №0002342342/2, від 16 червня 2010 року №0001892342/0, від 16 липня 2010 року №0001892342/1, від 28 вересня 2010 року №0001892342/2, від 17 червня 2010 року №0001001742/0/17-123, від 14 липня 2010 року №0001001742/1/17-123, від 27 вересня 2010 року №0001001742/2/17-123, від 10 грудня 2010 року №0001001742/3/17-123.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 16 липня 2010 року №0002342342/0, від 3 серпня 2010 року №0002342342/1, від 28 вересня 2010 року №0002342342/2 повністю, від 16 червня 2010 року №0001892342/0, від 16 липня 2010 року №0001892342/1, від 28 вересня 2010 року №0001892342/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20 694,00грн., від 17 червня 2010 року №0001001742/0/17-123, від 14 липня 2010 року №0001001742/1/17-123, від 27 вересня 2010 року №0001001742/2/17-123 та від 10 грудня 2010 року №0001001742/3/17-123 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 785,25грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається відповідно до статті 222 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 9 червня 2010 року відповідачем складено акт № 799/23-100/01785517 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, згідно з яким позивачем порушено вимоги:

- пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) у звітних деклараціях з податку на додану вартість за січень-березень, липень-жовтень 2009 року було завищено р.26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 81 614,00 грн., що призвело до заниження сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) у р.27 «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» в сумі 81 764,00 грн., в тому числі: лютий 2009 року - 67 898,00 грн., березень 2009 року - 71,00 грн., липень 2009 року - 5 705,00 грн., жовтень 2009 року - 3 361,00 грн., листопад 2009 року - 4 729,00 грн.;

- абз.5 пп.1.22.1, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (далі - Закон № 283/97-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 3 912,00 грн. (в тому числі: за І квартал 2010 року - на суму 3 912,00 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 172 196,00 грн.;

- пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп. «д» пп.4.2.9, пп.4.2.10 п.4.2 ст.4, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп. «а» п.19.2 ст.19, пп. «а» п.20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-IV (далі - Закон №889-IV), п.3, п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. №2035 - не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2009 році в сумі 515,27 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ винесені податкові повідомлення-рішення зокрема, оспорювані податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2010 року №0002342342/0, від 3 серпня 2010 року №0002342342/1, від 28 вересня 2010 року №0002342342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3031,00 грн. (2755,00 грн. - за основним платежем, 276,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 16 червня 2010 року №0001892342/0, від 16 липня 2010 року №0001892342/1, від 28 вересня 2010 року №0001892342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122647,00 грн. (81764,00 грн. - за основним платежем, 40884,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 17 червня 2010 року №0001001742/0/17-123, від 14 липня 2010 року №0001001742/1/17-123, від 27 вересня 2010 року №0001001742/2/17-123, від 10 грудня 2010 року №0001001742/3/17-123 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1545,81 грн. (515,27грн. - за основним платежем, 1030,54 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Щодо податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2010 року №0002342342/0, від 3 серпня 2010 року №0002342342/1, від 28 вересня 2010 року №0002342342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3031,00 грн. (2755,00 грн. - за основним платежем, 276,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) слід зазначити наступне.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акта перевірки від 9 червня 2010 року №799/23-100/01785517 та рішення ДПІ у м. Рівне від 14 липня 2010 року №31122/25-09 про результати розгляду первинної скарги.

Вказаним рішенням відповідача 14 липня 2010 року №31122/25-09 збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток, визначені податковим повідомленням-рішенням від 16 червня 2010 року №00018823342/0, на 2755,00 грн. основного платежу та на 276,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Судами встановлено, що у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2а-3864/10/1770 за позовом СП «РЗВП» до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 червня 2010 року №0001882342/0 та від 16 липня 2010 року №00018823342/1.

Постановою суду від 14 вересня 2010 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року, позов СП «РЗВП» задоволено повністю: визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 червня 2010 року №0001882342/0 та від 16 липня 2010 року №00018823342/1.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2013 року у справі №К/800/54829/13 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року.

Таким чином, правомірність формування позивачем валових витрат за 2009 рік в сумі 36679,00 грн. та за І квартал 2010 року в сумі 15743,00 грн. шляхом віднесення до їх складу відсотків за кредитними договорами підтверджена у судовому порядку та не потребує доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2010 року №0002342342/0, від 3 серпня 2010 року №0002342342/1, від 28 вересня 2010 року №0002342342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3031,00 грн. (2755,00 грн. - за основним платежем, 276,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) є протиправними та підлягають скасуванню.

Також судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у звітах з переробного виробництва за період жовтень 2008 року - квітень 2009 року було допущено помилки - завищено ПДВ всього на суму 13 795,00 грн.

У зв'язку з допущеними помилками, позивачем у липні 2009 року подано відповідачу розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (вх.№96339 від 20 серпня 2009 року), згідно з яким позивачем відкориговано (зменшено) податкові зобов'язання на загальну суму 13 795,00 грн. за податковими накладними, а також надіслано контрагентам розрахунки відкоригованого значення ПДВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що податкові повідомлення-рішення від 16 червня 2010 року №0001892342/0, від 16 липня 2010 року №0001892342/1, від 28 вересня 2010 року №0001892342/2 в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 20 694,00 грн. (13 795,00 грн. - за основним платежем, 6 899,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2010 року №0001001742/0/17-123, від 14 липня 2010 року №0001001742/1/17-123, від 27 вересня 2010 року №0001001742/2/17-123, від 10 грудня 2010 року №0001001742/3/17-123 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 545,81 грн. (515,27 грн. - за основним платежем, 1 030,54 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) слід зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом СП «РЗВП» від 23 грудня 2008 року № 178 «Про привітання з нагоди 50-річчя з Дня народження» завідуюча підсобним господарством ОСОБА_3 нагороджена цінним подарунком у розмірі місячного посадового окладу.

Місячний посадовий оклад ОСОБА_3 становить 1 645,00 грн. Кошти у вказаному розмірі були виплачені даному працівнику з каси підприємства у січні 2009 року згідно з видатковим касовим ордером від 23 січня 2009 року №12.

Нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 246,75грн. було здійснено позивачем у грудні 2008 року, що підтверджується відповідними відомістю нарахування заробітної плати по підсобному господарству за грудень 2008 року, розрахунково-платіжною відомістю №НЗП-000117 за грудень 2008 року, звідним для відрахування у фонди за грудень 2008 року, випискою з банківського рахунку СП «РЗВП» станом на 22 січня 2009 року.

Крім того, наказом СП «РЗВП» від 30 грудня 2008 року №181 «Про привітання з нагоди 50-річчя з Дня народження» вантажника ОСОБА_4 нагороджено цінним подарунком у розмірі 100,00 грн.

Кошти у вказаному розмірі були виплачені даному працівнику у січні 2009 року згідно з видатковим касовим ордером від 22 січня 2009 року №9.

Нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 15,00 грн. було здійснено позивачем у грудні 2008 року, що підтверджується відповідними відомістю нарахування заробітної плати по холодильнику за грудень 2008 року, розрахунково-платіжною відомістю №НЗП-000116 за грудень 2008 року, звідним для відрахування у фонди за грудень 2008 року, випискою з банківського рахунку СП «РЗВП» станом на 22 січня 2009 року.

Отже, позивачем як податковим агентом виконано вимоги Закону №889-IV щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб до виплати фінансової допомоги працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2010 року №0001001742/0/17-123, від 14 липня 2010 року №0001001742/1/17-123, від 27 вересня 2010 року №0001001742/2/17-123 та від 10 грудня 2010 року №0001001742/3/17-123 є протиправними та підлягають скасуванню в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 785,25 грн. (261,75 грн. - за основним платежем, 523,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній

М.П. Зайцев