Ухвала
від 08.04.2015 по справі 820/5796/14
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/35571/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

секретар судового засідання Луцак А.В.,

за участю: представника відповідача Піскун О.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року

у справі №820/5796/14

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ). в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати дії ДПІ щодо проведення 14 березня 2014 року позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року незаконними;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2014 року № 0004161702.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 24 березня 2014 року № 0004161702 про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 351 729, 50 грн., в тому числі 901 153, 00 грн. за основним платежем та 450 576, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ подало касаційну скаргу, в якій просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

У письмовому запереченні позивач просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2005 році позивачем було засноване ПП «Валмер» (код ЄДРПОУ 33899837), розмір статутного капіталу якого становив 100,0 грн., 100 % корпоративних прав зазначеного підприємства належали ОСОБА_4

Протягом 2010 року позивач збільшив статутний капітал підприємства до 5 301 000, 00 грн.

Дані обставини підтверджуються копіями рішень про внесення грошових коштів до Статутного фонду ПП «Валмер», а фактичне внесення в касу грошових коштів, підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів із вказанням призначення платежу «Внесок до Статутного капіталу згідно Рішення власника від …».

Згідно статті 8 копії нової редакції Статуту ПП «Валмер», затвердженого рішенням № 1 від 7 лютого 2011 року його власника ОСОБА_4, статутний капітал підприємства складає 5 301 000, 00 грн. і вноситься власником на поточний рахунок, або в касу підприємства. Частка ОСОБА_4 - 100% Статутного капіталу.

Судами також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному фонді (капіталі) підприємства № 1/0211/51 від 22 лютого 2011 року, укладеного між ТОВ «Астарта-Київ» (покупець) та ОСОБА_4 (продавець), предметом якого є частка в Статутному фонді (капіталі) ПП «Валмер», яка складає 100% статутного фонду (капіталу) підприємства вартістю 100, 0 грн., продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору ціна продажу складає 5 331 725, 0 грн.

Згідно копій платіжного доручення № 832 від 24 лютого 2011 року та картки розрахунків: 37.7.7, яка сформована 5 листопада 2012 року, зазначена сума була перерахована ТОВ «Астарта-Київ» через АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Полтава на р/р № 26206167191300 ОСОБА_4

У подальшому ОСОБА_4 придбала протягом 2011 року прості бездокументарні акції ЗАТ «Оптіма плюс» в кількості 20 919 230 шт. на загальну суму 5 335 000,0 грн., що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу цінних паперів.

25 вересня 2013 року ОСОБА_4 було подано до ДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік із додатком №3 до рядка 01.04 вказаної декларації - розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами.

У зазначеній податковій декларації позивачем задекларовано по ЗАТ «Оптіма Плюс» (цінні папери, деривативи, що не перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів) суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - « 0» та суму витрат на придбання інвестиційного активу - 5 335 000, 00. Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами: «- 5 335 000, 00».

По ПП «Валмер» сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу задекларована у розмірі 5 331 725, 00 грн. та сума витрат на придбання інвестиційного активу зазначена у сумі 5 301 000, 00. Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами «+ 30 725, 00».

За вказаною декларацією сума інвестиційних прибутків та інвестиційних збитків поточного звітного року становить «-5 304 275, 00». Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами: «- 5 304 275, 00».

25 жовтня 2013 року ДПІ була проведена камеральна перевірка позивача, за результатами якої складений акт № 700/1710/НОМЕР_2 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платника податків - фізичної особи ОСОБА_4 за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року».

Вказаним актом камеральної перевірки встановлено порушення з боку позивача пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку з загального річного доходу за 2011 рік у розмірі 5052, 05 грн.

ДПІ на адресу позивача було направлено запит № 928/Ш/20-34-17-02 від 17 лютого 2014 року «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо витрат на придбання інвестиційного активу, а саме: статутного фонду ПП «Валмер».

Листом вх. ДП1 від 25 лютого 2014 року ОСОБА_4 на зазначений письмовий запит надала письмову відповідь, але документів, які зазначені в запиті не надала.

14 березня 2014 року ДПІ була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача за результатами якої був складений акт № 485/20-34-17-02/НОМЕР_2 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку фізичної особи ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року».

На підставі вищевказаного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2014 року № 0004161702 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_4по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 351 729, 50 грн., в тому числі 901 153, 00 грн. за основним платежем та 450 576, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з обґрунтованості вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2014 року № 0004161702 як такого, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства України. При цьому зазначили, що дані, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 1 січня 2012 року не можуть бути доказом не внесення грошових коштів позивачем до статутного фонду ПП «Валмер», оскільки ОСОБА_4 на цю дату не була вже засновником підприємства.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими при неповному з'ясуванні судами обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів як, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Ч. 4 ст. 57 Господарського кодексу України визначено, що статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Разом з тим, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» регулює правовідносини у сфері реєстрації всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зміни до установчих документів юридичної особи, підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що для проведення реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати відповідні документи.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що будь-яка юридична особа незалежно від форми власності, змінюючи установчі документи (зокрема, змінюючи статутний фонд (капітал)) повинна зареєструвати такі зміни у встановленому чинним законодавством України порядку.

Вказані обставини відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) входять до предмета доказування при розгляді судом даної категорії адміністративних спорів.

Так, згідно цієї норми предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Обставини, що підтверджують або спростовують факт реєстрації змін до установчих документів юридичної особи шляхом внесення змін до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не можуть вважатися встановленими з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена без дотримання вимог ст. 86 КАС України.

Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суди попередніх інстанцій зазначені вимоги процесуального закону порушили, оскільки не з'ясували повно і всебічно обставин справи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно рішення власника підприємства про зміну (збільшення) розміру статутного капіталу.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст. 7, ч. 4, 5 ст. 11 КАС України.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ч. 1 ст. 220 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставною для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд.

Згідно зі ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог ст. 86 КАС України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній

М.П. Зайцев

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення08.04.2015
Оприлюднено30.04.2015
Номер документу43855596
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/5796/14

Ухвала від 25.11.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Бершов Г.Є.

Ухвала від 06.11.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Бершов Г.Є.

Постанова від 29.09.2015

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Мар'єнко Л.М.

Ухвала від 31.03.2014

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бадюков Ю.В.

Ухвала від 31.03.2014

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бадюков Ю.В.

Ухвала від 09.06.2015

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Мар'єнко Л.М.

Ухвала від 15.05.2015

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Мар'єнко Л.М.

Ухвала від 08.04.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 19.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 07.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні