Рішення

від 21.04.2015 по справі 756/2399/15-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

21.04.2015 Справа № 756/2399/15-ц

Унікальний №756/2399/15-ц

Провадження№2/756/2327/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«21» квітня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Белоконної І.В.

за участі секретаря Клімковської Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Бауер» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди і просить розірвати угоду купівлі-продажу від 30.11.2014 укладеною між позивачем та відповідачем та стягнути з останнього сплачені кошти у розмірі 7 265,70 грн, та моральну шкоду у розмірі 7 000,00 грн. 21 квітня 2015 позивач звернулася до суду з уточненими позовними вимогами і просила ще стягнути з відповідача на свою користь додатково інфляційну складову у розмірі 902,00 грн.

У обґрунтуванні позовних вимог зазначила, що 30.11.2014 між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу жіночого меринос халату, розмір М вартістю 2 115,00 грн, що еквівалент 141,00 долар США, жилет легкий без вороту «Каро», розмір М вартістю 1 545,00 грн, що еквівалентно 102,00 долари США (комерційний курс долара США на дату укладення договору становив 15,00 грн). При доставці обумовленого договором товару позивач помітила, що він не відповідає тому, відносно якого укладався договір купівлі-продажу, а саме: інший колір, якість. У зв'язку з цим позивач 08.12.2014 звернулася до відповідача з вимогою повернення сплачених за товар коштів, проте останнім не було задоволено її вимогу. До того ж на момент подачі позовної заяви до суду комерційний курс долару США становив 29,90 грн, тому позивач бажає стягнути з відповідача з урахуванням курсу долара США саме 7 265,70 грн.

У судове засідання позивач не з'явилася, про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином, її представник подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.224 та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

30 листопада 2014 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №140528, предметом якого були жіночий меринос халат, розмір М вартістю 2 115,00 грн, жилет легкий без вороту «Каро», розмір М вартістю 1 545,00 грн (а.с.5).

При укладенні вищезазначеного договору позивачем було сплачено на користь відповідача завдаток у розмірі 550,00 грн, при доставці товару позивачем додатково було сплачено 3 095,00 грн (а.с.5).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте після доставки передбаченого вищезазначеним договором товару позивачем було виявлено його невідповідність тому, що вона бачила на виставці і відносно якого укладала з відповідачем договір купівлі-продажу №140528 від 30.11.2014, а саме відрізнявся колір та якість.

Статтею 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

У зв'язку з цим 14.12.2014 позивач звернулася з письмовою заявою до відповідача про повернення коштів сплачених за товар, який не відповідає умовам договору, проте останнім у задоволенні заявлених вимог було відмовлено (а.с.8-10).

Відповідно до ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

На підставі ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначено, що споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Частиною 2 статті 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Судом встановлено, що позивач сплатила за товар неналежної якості грошові кошти у загальному розмірі 3 645,00 грн.

Частиною 3 статті 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

З урахуванням вищенаведеного, а саме того, що відповідач порушив права позивача передбачені законодавством України, доставив товар неналежної якості, та того, що позивач сплатила за цей товар грошові кошти у загальному розмірі 3 645,00 грн, суд вважає необхідним договір купівлі-продажу №140528 від 30.11.2014 розірвати, сторони повернути в положення, яке існувало до укладення договору, зобов'язати позивача повернути придбаний товар у відповідача, стягнути з відповідача на користь позивача сплачені за товар грошові кошти у розмірі 3 645,00 грн. Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат суд вбачає необхідним відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог, оскільки правова природа розірвання договору передбачає повернути сторін в положення, яке існувало до моменту укладення договору.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 7 000,00 грн необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ураховуючи те, що суду доказів, якими підтверджується факт заподіяння позивачам моральних страждань або втрат немайнового характеру не надано, а також не обґрунтовано розмір моральної шкоди, який просить стягнути позивач (7 000,00 грн), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 7 000,00 грн. На думку суду, моральна шкода, яка заподіяна позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача, може бути оцінена в розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 243 грн 60 коп.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 673, 675, 678, 1167 ЦК України; ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів»; ППВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Бауер» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди - задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу №140528 від 30 листопада 2014 року, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Бауер».

Сторони повернути в положення, яке існувало до укладення договору.

Зобов'язати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) повернути придбаний товар у Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Бауер».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Бауер» (код ЄДРПОУ 23306196) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 3 645 (три тисячі шістсот сорок п'ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Бауер» (код ЄДРПОУ 23306196) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Бауер» (код ЄДРПОУ 23306196) на користь держави судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, у разі якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: І.В. Белоконна