Ухвала

від 28.04.2015 по справі 1416/8517/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1416/8517/12 28.04.2015 28.04.2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах :

Головуючої ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2014 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області,

- виправданий за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця ст. Лазо Калінінського району Приморського краю, проживаючий в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

- виправданий за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що відповідно до наказу про призначення Міністерства промислової політики України № 92-Д від 30.04.1998 року, виконував обов`язки директора Державного Південного виробничо-технічного підприємства (далі ДПВТП). Підприємство взято на податковий облік в 19.10.1993 року за № 00201011, перебувало на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва. У періоди, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.11.2005 № 19619465, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, індивідуальний податковий номер - 143107914028, підприємство було зареєстровано платником ПДВ з 01.07.2008 по 31.12.2009 та розташовувалось відповідно свідоцтва про державну реєстрацію за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 240-А. Відповідальним за фінансово - господарську діяльність ДПВТП за перевіряємий період часу значився директор ОСОБА_7 та головний бухгалтер підприємства - ОСОБА_8

ОСОБА_7 , будучи директором ДПВТП і виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції, відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999 року, та розділу 5 реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, відповідав за організацію ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та за організацію забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій у первинних документах, як особа, що здійснює керівництво підприємством у відповідності з законодавством та установчими документами. Також ОСОБА_7 , являючись керівником підприємства, повинен був забезпечити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку та дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, ніс відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, подачу податкової звітності в орган податкової служби за місцем реєстрації, своєчасне та повне нарахування і перерахування податків в бюджет держави.

Згідно обвинуваченню, своїми умисними протиправними діями, спрямованими на ухилення від сплати податків, ОСОБА_7 , являючись директором ДПВТП, будучи відповідальним за організацію ведення бухгалтерського та податкового обліку та звітності підприємства, достовірно знаючи про дійсні розміри об`єктів оподаткування, володіючи повною інформацією про фінансово - господарську діяльність ДПВТП, а також про суми податків, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет держави, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), завіряючи своїм електронним підписом завідомо неправдиві документи - податкову звітність підприємства та видаючи складені завідомо неправдиві документи, шляхом передачі їх головному бухгалтеру підприємства, який виконуючи свої функціональні обов`язки, подавав їх до контролюючого органу, чим умисно завищив податковий кредит з ПДВ за звітні періоди травень - грудень 2009 року, шляхом завірення податкової звітності ДПВТП своїм електронним підписом, достовірно знаючи про те що в податкової звітності відображені реквізити підприємств та завідомо неправдивих данні про суми витрат по взаємовідносинам із суб`єктами господарювання ТОВ «Миора-Люкс», ТОВ «Фортуна Люкс», ТОВ «Амулєт-77» , ТОВ «Колене», ТОВ «Комплас», ТОВ «Гента Люкс» із зазначенням сум, що підтверджують неіснуючі поставки та достовірно знаючи про відсутність фінансово - господарських взаємовідносин з даними підприємствами і про те, що в дійсності товари (роботи, послуги) від ТОВ «Миора-Люкс», ТОВ «Фортуна Люкс», ТОВ «Амулєт-77», ТОВ «Колене», ТОВ «Комплас», ТОВ «Гента Люкс» в травні - грудні 2009 року на адресу ДПВТП не поставлялися, умисно не задекларував і не сплатив до бюджету держави податку на прибуток за звітні періоди І півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік в сумі 2914819 грн, а також ПДВ за звітні періоди травень - грудень 2009 року в сумі 2331855 грн, які входять в систему оподаткування, введені в установленому законом порядку, в результаті чого до бюджету держави не надійшли податки в особливо великих розмірах на загальну суму 5246674 грн.

Крім того, ОСОБА_7 , в період з травня по грудень 2009 року, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, достовірно знаючи про відсутність фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Миора-Люкс», ТОВ «Фортуна Люкс», ТОВ «Амулєт-77», ТОВ «Колене», ТОВ «Комплас», ТОВ «Гента Люкс» перераховував кошти на поточні рахунки даних підприємств і отримав у невстановлених в ході досудового слідства осіб завідомо підроблені бухгалтерські та податкові документи ТОВ «Миора-Люкс», ТОВ «Фортуна Люкс», ТОВ «Амулєт-77», ТОВ «Колене», ТОВ «Комплас», ТОВ «Гента Люкс», що підтверджують неіснуючі поставки товарів (робіт, послуг) на адресу ДПВТП, які в подальшому використав шляхом передачі бухгалтеру підприємства, яка будучи не обізнаною про їх незаконне походження, використала недостовірні відомості, зазначені в підроблених бухгалтерських і податкових документах, а також надані директором реквізити підприємства із зазначеними сумами для відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у відповідних звітних податкових періодах, а також до заниження бази оподатковування, а в остаточному підсумку, до заниження сум податків, які підлягають до сплати в бюджет держави, а саме: податкову накладну № 61701 від 17.06.2009 року на суму 103 104 грн., (в т.ч. ПДВ 17 184 грн.); податкову накладну № 61702 від року на суму 105 120 грн., (в т.ч. ПДВ 17 520 грн.); податкову накладну № 61703 від 17.06.2009 року на суму 105 720 грн., (в т.ч. ПДВ 620 грн.); податкову накладну № 60503 від 05.06.2009 року на суму 97 920 грн., (в т.ч. ПДВ 16 320 грн.); податкову накладну № 60502 від року на суму 145 440 грн., (в т.ч. ПДВ 17 184 грн.); податкову накладну № 150 від 04.06.2009 року на суму 112 000 грн., (в т.ч. ПДВ 667 грн.); податкову накладну № 193 від 22.06.2009 року на суму 451 560 грн., (в т.ч. ПДВ 75 260 грн.); податкову накладну № 196 від 23.06.2009 року на суму 456 120 грн., (в т.ч. ПДВ 76 020 грн.); податкову накладну № 200 від 24.06.2009 року на суму 344 760 грн., (в т.ч. ПДВ 57 460 грн.); податкову накладну № 507 від 17.09.2009 року на суму 241 002 грн., (в т.ч. ПДВ 40 167 грн.); податкову накладну № 821 від 10.12.2009 року на суму 410 660 грн., (в т.ч. ПДВ 68 433 грн.); договір № 41/09 від 13.08.09; договір № 31/09 від 22.07.09; договір № 6/7-Г від 06.07.09; податкову накладну № 10-07 від 10.07.2009 року на суму 1 417 704 грн., (в т.ч. ПДВ 236 284 грн.); податкову накладну № 1418/779 від 17.06.2009 року на суму 384 162 грн., (в т.ч. ПДВ 64 027 грн.); податкову накладну № 1418/778 від 16.06.2009 року на суму 896 377 грн., (в т.ч. ПДВ 149 396 грн.); договір № 1418/778 від 16.06.09; податкову накладну № 1418/776 від 20.05.2009 року на суму 345 933 грн., (в т.ч. ПДВ 57 656 грн.); податкову накладну № 1418/777 від 22.05.2009 року на суму 148 257 грн., (в т.ч. ПДВ 24 709,50 грн.); договір № 1418/776 від 15.05.2009; договір № 1418/777 від 16.06.2009; договір № 1418/776 від 15.05.2009; договір № 1418/777 від 16.06.2009;договір № 7/20 від 20.07.2009; податкову накладну № 27/3-4 від 23.07.2009 року на суму 1 002 300 грн., (в т.ч. ПДВ 167 050 грн.); договір № 8/6 від 06.08.2009; податкову накладну № 108/2 від 10.08.2009 року на суму 1 116 174 грн., (в т.ч. ПДВ 186 029 грн.); договір № 1506-Т від 25.05.2009; податкову накладну № 358-Т від 04.06.2009 року на суму 469 862 грн., (в т.ч. ПДВ 78 310 грн.); податкову накладну № 359-Т на суму 201370 грн., (в т.ч. ПДВ 33562 грн.); -договір № 11/Д29-5.2/6 від 06.03.2008р; договір №10/Д29-5.2/6 від 06.03.2008р;-договір № 7/Д29-5.2/6 від 14.02.2008;договір №6/Д29-5.2/6 від 12.02.2008р; договір № 5/Д29-5.2/6 від 11.02.2008р; договір№ 4/Д29-5.2/6 від 29.01.2008р; -договір № 2/Д29-5.2/6 від 29.01.2008; договір № 1506-Т від 25.05.2009; договір № 1505-Т від 15.05.2009; податкову накладну № 359-Т від 09.06.2009 року на суму 201 370 грн., (в т.ч. ПДВ 33 562 грн.); податкову накладну № 354-Т на суму 575 278 грн., (в т.ч. ПДВ 95 880 грн.); податкову накладну № 355-Т від 22.05.2009 року на суму 246 548 грн., (в т.ч. ПДВ 41 091 грн.);

В результаті, умисними протиправними діями, направленими на ухилення від сплати податків, ОСОБА_7 , являючись директором ДПВТП, будучи відповідальним за організацію ведення бухгалтерського та податкового обліку та звітності підприємства, достовірно знаючи про дійсні розміри об`єктів оподаткування, володіючи повною інформацією про фінансово - господарську діяльність ДПВТП, а також про суми податків, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет держави, використовуючи завідомо підроблені первинні бухгалтерські документи та договори, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у відповідних звітних податкових періодах, безпідставно не нарахував і не сплатив в бюджет держави ПДВ за звітні періоди з травня по грудень 2009 в сумі 2331855 грн.

В апеляції прокурор просить вирок стосовно ОСОБА_7 скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 212 КК України у виді штрафу у сумі 255000 грн. з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, на підставі ст. 77 КК України без конфіскації майна,

-за ч. 3 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн.,

- за ч. 2 ст. 366 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, та у виді штрафу у сумі 255000,00 грн., який виконувати самостійно.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, покласти обов`язки, передбачені п. п. 2-4 ст. 76 КК України.

Оскільки в апеляції прокурора ставиться питання про погіршення становища ОСОБА_7 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 358 КПК України 1960 року, кримінальна справа повинна бути розглянута за його обов`язковою участю.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть, яке видано 05.01.2015 року, а/з № НОМЕР_1 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.16, а.с. 115).

В зв`язку зі смертю особи, щодо якої подана апеляційна скарга прокурор при апеляційному розгляді справи відмовився від апеляційних вимог відносно ОСОБА_7 .

Заслухавши думку захисника, який заперечував проти закриття апеляційного провадження у зв`язку із необхідністю в реабілітації померлого, пояснення ОСОБА_8 , апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.

Згідно положень ст. 376 КПК України 1960 року, апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7- 1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

В даному випадку судом першої інстанції постановлений виправдувальний вирок і потреба в реабілітації померлого, про яку могли просити його родичі, про що висловився захисник, відсутня.

У зв`язку із смертю особи, щодо якої постановлений виправдувальний вирок і ставиться питання про погіршення його становища, взагалі відсутня процесуальна можливість розгляду справи за апеляцією прокурора.

Зазначена обставина виключає провадження за апеляцією прокурора відносно ОСОБА_7 , який виправданий, та на момент розгляду апеляції помер.

В зв`язку з неможливістю виконати вимоги ч. 2 ст. 358 КПК України щодо обов`язкової участі виправданого під час апеляційного розгляду через смерть виправданого ОСОБА_7 , що є беззаперечною вимогою діючого кримінально - процесуального закону, апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 358, 364, п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, колегія суддів

у х в а л и л а:

Закрити апеляційне провадження у справі за апеляцією прокурора на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2014 року відносно ОСОБА_7 , - в зв`язку із смертю виправданого.

Продовжити апеляційне провадження за апеляцією прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2014 року у відношенні ОСОБА_8 .

Судді: