Рішення
від 24.04.2015 по справі 522/10828/14-ц
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/2902/15

Справа № 522/10828//14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Шенцевої О. П.,

при секретарі - Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, про усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у подальшому уточнивши позовні вимоги, просила усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0177 га по вулиці Преображенській, 9-А у м. та нежитлових приміщень першого поверху, розташованими по вулиці Преображенській, 9-А у м. Одеса, демонтувати самочинно встановлений металевий гараж встановлений ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначила, щоє власницею нежитлових приміщень першого поверху, розташованих за адресою: місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 9-А, у згаданому приміщенні здійснює приватну нотаріальну діяльність, є землекористувачем земельної ділянки за адресою: місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 9-А відповідно до договору договір оренди укладеному з Одеським міським Управлінням земельних ресурсів ОМР. Поряд нотаріальної контори, що розташоване всередині подвір'я, на відстані 0,70- 0,85 см, встановлений розбірно-збірний металевий гараж, яким користується відповідач. Споруда, не має фундаменту, а її огороджуючи конструкції не утворюють наземного замкненого об'єму і може бути переміщена без заподіяння їй шкоди, Розміщення металевого гаражу на прибудинковій території порушує її права, як власника нежитлового приміщення та користувача прибудинкової території, а тому змушена звернутися до суду для захисту своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись при цьому на їх безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені що ОСОБА_1, належить на праві власності нежитлові приміщення першого поверху, розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 9-А, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 16.06.2011 року за реєстровим № 3525. Право власності зареєстроване КП «Одеська МБТІ та РОН», номер витягу 30344075 від 20.06.2011р.

31.01.2013 року між позивачем та Одеським міським Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради укладено договір оренди землі, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 11.12.2013 року за реєстровим №5515. Позивач є орендарем об'єкту нерухомості за адресою: місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 9-А: капітальна забудова площею 113 кв.м. та тимчасової забудови площею 64 кв.м., земельної ділянки, площею 177 кв.м. Договір оренди внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом індексний номер 14444706 від 11.12.2013 р., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 163579251101, кадастровий номер: 5110137500:12:007:0002. Строк дії договору оренди до 11.12.2038 р.

Згідно до п. 5 договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування нежилої будівлі (приміщення нотаріальної контори) та благоустрою прилеглої території. Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об'єкта оренди: забезпечення належного санітарного, противопожежного, екологічного стану земельної ділянки, будівель і споруд, що розташовані на ній та охорони зелених насаджень. У відповідності з 8 пунктом цього договору відсутні сервітути щодо розміщення гаражів та тимчасових споруд.

Судом встановлено, що вищевказане приміщення використовується ОСОБА_1 за цільовим призначенням під розміщення офісу та є робочим місцем позивача, яка здійснює приватну нотаріальну діяльність на підставі Свідоцтва право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7932, видане Міністерством юстиції України 30 листопада 2009 року.

Розпорядженням № 145 Центральної районної адміністрації Виконкому Одеської міської ради народних депутатів 20.11.1996 року ОСОБА_2 була надана тимчасова згода на монтаж гаражу, за умови суворого дотримання будівельних, санітарних та протипожежних норм.

Відповідно до Акту з виходом на місце 16.11.2012 року в складі комісії представників Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - головного спеціаліста житлового-комунального відділу, головного спеціаліста юридичного відділу, головного інженера і інженера житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92, інженера ПТО КП «ЖКС «Порто-Франківський», передбачає, гараж ОСОБА_5 встановлений з порушенням норм санітарної та пожарної безпеки на відстані 0,85 м від фундаменту сусіднього будинку.

З листа Головного управління Держтехногенбезпеки в Одеській області за вх. № Б-30/01-23/1, металевий гараж встановлений з порушенням протипожежного розриву до адміністративної будівлі.

Судом встановлено, що у відповідача, відсутній документ, який би посвідчував право власності, право користування чи право оренди земельної ділянки на якій він розташував гараж, що підтверджується довідками Департаменту комунальної власності Одеської міської ради № 01-26/Б-37-785/3 від 28.05.20014 року та № 01-26/Б-37-785/2 від 03.06.2014 року, згідно яких рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення гаража ОСОБА_2 за адресою м. Одеса, вулиця Преображенська, 9 А не приймалися, договір про резервування (використання) місця розташування об'єкту не укладався.

Приморська РА ОМР, 08.06.2012 р. винесено розпорядження за № 328 «Про демонтаж двох металевих гаражів, які розташовані на території двору житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 9а», відповідача було забов'язано до 15.06.2012 року демонтувати металевий гараж, розташований на території двору будинку за вказаною адресою.

ОСОБА_2 був вручений припис про демонтаж зазначеного гаражу власними силами. Проте, ані припис, ані вказане розпорядження ним виконані не були.

Відповідно до висновків експертних досліджень б/н від 15.02.2015 року та біля нотаріальної контори, що розташоване всередині подвір'я, на відстані 0,70- 0,85 см, встановлений розбірно-збірний металевий гараж, та земельній ділянці наданій в оренду ОСОБА_6

Тому суд приходить до висновку, що у відповідача не має законних підстав для зайняття земельної ділянки для розміщення гаражу. Окрім того цільове призначення вищевказаної земельної ділянки не призначено для розташування гаражу, а призначено для обслуговування нежилої будівлі (приміщення нотаріальної контори) та благоустрою прилеглої, що визначено в витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 14444706 від 11.12.2014 року.

Відповідно до ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст.319 ЦК України, власник розпоряджається, користується та володіє своїм майном на власний розсуд. Через протиправні дії відповідача позивач обмежена у праві власності, позбавлена можливості вільного користування приміщеннями та не може виконувати обов'язків по утриманню належного на праві власності нежитлового приміщення, оскільки не має доступу до зовнішніх стін та вікон, що створює перешкоди в проведенні поточного ремонту фасаду приміщення, ремонту криши та заміні вікон.

Відповідно до ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 125 ЗК України та роз'яснень, що містяться в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справВ» від 16.04.2004 р. №7 право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 50 КУ «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди».

Згідно зі ст. 298 ЦК України, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля належить до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Натомість, це означає, що особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою, тому вона не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, як особисте немайнове право, належить кожній фізичній особі і ним вона володіє довіку. Гараж встановлений із порушенням будівельних, санітарних, протипожежних норм та правил, діючих на час монтажу споруди, а саме: п. 2.8 ДБН 79-92, затверджених наказом Держбуду України 24.03.1992 року № 37, визначає відстань від входів та інших отворів гаражів до вікон сусідніх будинків має бути не менше 10 м; п. 5.28 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» передбачає додаток N 10 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 р. N 173; п. 4.1.16 Наказу «Про ведення в дію Правил пожежної безпеки в Україні» № 400 від 22.06.95, зареєстрованого Міністерством юстиції України 14 липня 1996 р. за №219/755 зазначено, що: «Тимчасові споруди, кіоски, ларки тощо повинні розміщатися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли, згідно з будівельними нормами, потрібний більший протипожежний розрив, або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін».

Відповідно до п. 7.50 Державних будівельних норм України ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», розроблених за дозволом Держбуду України (лист від 19.03.2002 р. № 1/52-170, додатку 3.1 протипожежні вимоги (обов'язковий) цього ж ДБН визначає, що відстань від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків повинна бути не менше 10 м;

Державні будівельні норми України ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», передбачають заборону довільно зменшувати нормативну ширину доріг та проїздів. До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати будівництвом та встановленням тимчасових будинків і споруд, у тому числі індивідуальних гаражів тощо.

Тому суд приходить до висновку, що гараж, встановлений ОСОБА_2 тривалий час експлуатується без належних дозвільних документів з порушенням «Правил пожежної безпеки України», ЗУ «Основ містобудівельної діяльності» та ДБН.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності на нерухоме майно та у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно зведеного гаражу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу у випадку його порушення, невизнання або оспорювання з вимогою про застосування судом передбачених законом способів захисту.

Вирішуючи питання стосовно вимог позивача, щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд керується положеннями законодавства, що діяло на момент звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст. 298 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 27, 34, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України, Державних будівельних норм України ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», Державних будівельних норм України ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень»,ст. ст. 4, 6, 8, 10-11, 15, 58, 60, 79, 88, 109, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 (65044, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) перешкоди у здійсненні права власності на нерухоме майно та у користуванні земельною ділянкою площею 0,0177 га по вулиці Преображенській, 9-А у м. Одеса з кадастровим номером 5110137500:12:007:0002 та нежитлових приміщень першого поверху, розташованими по вулиці Преображенській, 9-А у м. Одеса.

Демонтувати самочинно встановлений металевий гараж встановлений ОСОБА_2 (65082, АДРЕСА_2.)

Стягнути з ОСОБА_2 (65082, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (65044, АДРЕСА_1, РНОКПП2692301607) 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

24.04.2015

СудПриморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення24.04.2015
Оприлюднено07.05.2015
Номер документу43874575
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —522/10828/14-ц

Ухвала від 24.04.2015

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Шенцева О. П.

Ухвала від 24.04.2015

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Шенцева О. П.

Ухвала від 20.10.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 09.06.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Троїцька Л. Л.

Ухвала від 20.10.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 20.10.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 20.10.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 08.06.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Троїцька Л. Л.

Рішення від 24.04.2015

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Шенцева О. П.

Ухвала від 16.06.2014

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Шенцева О. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні