Рішення

від 28.04.2015 по справі 904/988/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.15р. Справа № 904/988/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахар Груп", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8", м. Дніпропетровськ

про стягнення 10 300,00 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Тесля А.М., довіреність № б/н від 03.03.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахар Груп" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" заборгованості у сумі 11 138,39 грн., з яких: 10 300,00 грн. - основний борг, 529,39 грн. - пеня, 309,00 грн. - інфляційні втрати. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за отриманий товар на підставі договору поставки № 300714/1.

Разом із цим позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти, що належать відповідачу у межах розміру суми позову на час розгляду справи у суді.

14.04.2015 року представник позивача подав до суду заяву про зміну підстав позову в якій просив стягнути з відповідача лише заборгованість у сумі 10 300,00 грн. та судові витрати.

При цьому позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за отриманий товар за видатковими накладними № РН-76 від 26.11.2014 року на суму 7 800,00 грн. та № РН-60 від 20.11.2014 року на суму 19 500,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.02.2015 року (а.с. 28 - 30 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Доказом належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (судових ухвал) (а.с.31, 40, 57 том 1).

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

02.03.2015 року представник відповідача подав до суду клопотання у якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю надати витребувані судом документи.

Розгляд справи призначався на 04.03.2015 року, 25.03.2015 року, 14.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 року за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 29.04.2015 року включно та призначено розгляд справи на 24.04.2015 року.

У судовому засіданні 24.04.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахар Груп" у період з 31.07.2014 року по 26.11.2014 року був поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" товар (цукор) на загальну суму 525 300,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-85 від 31.07.2014 року на суму 23 750,00 грн.; № РН-15 від 06.08.2014 року на суму 9 700,00 грн.; № РН-46 від 08.08.2014 року на суму 19 400,00 грн.; № РН-33 від 12.08.2014 року на суму 9 700,00 грн.; № РН-51 від 15.08.2014 року на суму 19 400,00 грн.; № РН-60 від 20.08.2014 року на суму 12 375,00 грн.; № РН-67 від 22.08.2014 року на суму 22 275,00 грн.; № РН-82 від 27.08.2014 року на суму 19 700,00 грн.; № РН-83 від 29.08.2014 року на суму 9 850,00 грн.; № РН-21 від 02.09.2014 року на суму 29 550,00 грн.; № РН-26 від 09.09.2014 року на суму 9 750,00 грн.; № РН-33 від 11.09.2014 року на суму 4 850,00 грн.; № РН-42 від 12.09.2014 року на суму 19 400,00 грн.; № РН-44 від 15.09.2014 року на суму 4 800,00 грн.; № РН-51 від 16.09.2014 року на суму 4 800,00 грн.; № РН-52 від 17.09.2014 року на суму 9 550,00 грн.; № РН-61 від 19.09.2014 року на суму 19 100,00 грн.; № РН-64 від 22.09.2014 року на суму 4 750,00 грн.; № РН-70 від 23.09.2014 року на суму 14 250,00 грн.; № РН-78 від 25.09.2014 року на суму 4 650,00 грн.; № РН-79 від 26.09.2014 року на суму 18 600,00 грн.; № РН-83 від 30.09.2014 року на суму 4 550,00 грн.; № РН-9 від 03.10.2014 року на суму 18 000,00 грн.; № РН-16 від 07.10.2014 року на суму 8 800,00 грн.; № РН-35 від 09.10.2014 року на суму 17 200,00 грн.; № РН-38 від 13.10.2014 року на суму 8 200,00 грн.; № РН-46 від 15.10.2014 року на суму 20 000,00 грн.; № РН-68 від 20.10.2014 року на суму 2 000,00 грн.; № РН-71 від 21.10.2014 року на суму 6 000,00 грн.; № РН-72 від 22.10.2014 року на суму 4 100,00 грн.; № РН-73 від 23.10.2014 року на суму 20 500,00 грн.; № РН-80 від 28.10.2014 року на суму 16 400,00 грн.; № РН-93 від 31.10.2014 року на суму 16 000,00 грн.; № РН-6/1 від 04.11.2014 року на суму 15 300,00 грн.; № РН-16 від 07.11.2014 року на суму 15 300,00 грн.; № РН-26 від 11.11.2014 року на суму 15 600,00 грн.; № РН-36 від 14.11.2014 року на суму 12 000,00 грн.; № РН-53 від 18.11.2014 року на суму 7 850,00 грн.; № РН-60 від 20.11.2014 року на суму 19 500,00 грн.; № РН-76 від 26.11.2014 року на суму 7 800,00 грн. (а.с. 69 - 127 том 1).

На час звернення позивача до суду отриманий відповідачем товар оплачений частково у сумі 515 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи (а.с. 167 - 190 том 1).

Залишок несплаченої суми складає 10 300,00 грн. (525300,00 - 515000,00 = 10300,00) з яких: 2 500,00 грн. - за видатковою накладною № РН-60 від 20.11.2014 року на суму 19500,00 грн.; 7 800,00 грн. за видатковою накладною № РН-76 від 26.11.2014 року на суму 7 800,00 грн.

Причиною виникнення спору є несплачені відповідачем 10 300,00 грн. за товар, отриманий за вказаними видатковими накладними.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частинами першою, другою статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом статей 641, 642 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За таких обставин дії позивача з передачі товару за видатковими накладними та дії відповідача щодо прийняття товару, вказаного в накладних, свідчать про те, що у відповідача виникло зобов'язання з оплати отриманого у позивача товару.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України (абз. 1 підпункту 1.7. пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

За таких обставин повна оплата товару за видатковою накладною № РН-60 від 20.11.2014 року мала бути здійснена відповідачем не пізніше 21.11.2014 року, а за видатковою накладною № РН-76 від 26.11.2014 року - не пізніше 27.11.2014 року.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, яка за змістом узгоджується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Доказів погашення залишку грошових коштів у сумі 2 500,00 грн. за видатковою накладною № РН-60 від 20.11.2014 року та повної оплати товару за видатковою накладною № РН-76 від 26.11.2014 року на суму 7 800,00 грн. відповідач на час вирішення спору суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Отже, заявлена до стягнення позивачем сума 10 300,00 грн. є заборгованістю відповідача і підлягає стягненню на користь позивача у повному обсязі.

Подана представником позивача 14.04.2015 року заява про зміну підстав позову з вимогою про стягнення з відповідача 10 300,00 грн. за своєю правовою природою свідчить також про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 529,39 грн. та інфляційних втрат у сумі 309,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до приписів статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

За частиною шостою статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За обставинами справи суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення пені у сумі у сумі 529,39 грн. та інфляційних втрат у сумі 309,00 грн.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За частиною другою статті 80 цього Кодексу у разі припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи викладене, вбачаються підстави для припинення провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" пені у сумі 529,39 грн. та інфляційних втрат у сумі 309,00 грн.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 10 300,00 грн.

Заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, у межах розміру суми позову на час розгляду справи у суді задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначає стаття 66 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За вимогами статті 66 цього Кодексу обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано питання про забезпечення позову. При поданні заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати причини звернення до суду із такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття засобів забезпечення та довести адекватність засобів забезпечення позову. При цьому, тягар доказування викладених у заяві обставин покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Подана позивачем заява про вжиття заходів до забезпечення позову є необгрунтованою, жодних доказів, на підтвердження можливості виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення позивач суду не надав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 689,48 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Залишок судового збору у сумі 137,48 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, буд. 18, ідентифікаційний код 39158369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахар Груп" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Запасна, буд. 5, кв. 24, ідентифікаційний код № 35396509) заборгованість у сумі 10300,00 грн., судовий збір у сумі 1 689,48 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" пені у сумі 529,39 грн., інфляційних втрат у сумі 309,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У забезпеченні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.04.2015 року.

Суддя І.І. Колісник