Рішення

від 29.04.2015 по справі 904/1607/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.15р. Справа № 904/1607/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Победит", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 144 670 грн. 31 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Кощеєв В.М., дов. № б/н від 22.02.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Победит" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод " заборгованість в розмір 144 670 грн. 31 коп., з яких: 106 483 грн. 04 коп. - сума основного боргу, 31 231 грн. 08 коп. інфляційні втрати, 6 956 грн. 19 коп. - 3% річних, відповідно до умов Договору поставки № 38/13 від 17.01.13р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов підтвердив укладення між сторонами договору № 38/13 від 17.01.13р. та здійснення позивачем поставки товару за видатковими накладними, доданими до позовної заяви на загальну суму 223 211 грн. 04 коп. Однак, на думку відповідача, виниклі між сторонами правовідносини з поставки товару за вказаними накладними не відносяться до сфери регулювання договору № 38/13 від 17.01.13р., оскільки спірні накладні не містять посилання на зазначений договір. Крім того, найменування та характеристика товару, поставленого позивачем за вказаними накладними, відрізняються від найменування, характеристики та кількості товару, вказаного в додаткових угодах до договору поставки № 38/13. У зв'язку із чим, вважає, що право позивача на оплату поставленого товару відповідачем не порушено, оскільки ПАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" не відмовляється від його сплати. Просив в позові відмовити.

В судове засідання 24.04.15р. відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений у судовому засіданні 23.04.15р., про що свідчить підпис представника відповідача у розписці від 23.04.15р.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.04.2015р. по 24.04.2015р.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

17.01.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Победит" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (покупцем) укладено договір поставки № 38/13 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, на умовах, викладених в розділах цього Договору, постачальник зобов'язався здійснити поставку інструмента імпортного виробництва (надалі-товар), а покупець прийняти і оплатити товар. Асортимент, кількість та ціна товару вказується в Специфікації оформленої у вигляді Додатку №1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною.

В процесі виконання даного Договору за взаємною згодою сторін асортимент, кількість, ціна, строки та умови поставки товару можуть бути змінені. Будь-яка така зміна оформлюється у вигляді додатку до даного Договору, підписується уповноваженими представниками сторін та стає невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

За умовами п. 11.1 Договору, даний Договір вступає в силу від дати підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.13р. У разі невиконання сторонами всіх своїх зобов'язань по даному Договору у повному обсязі у вказаний строк, дія Договору продовжується до повного виконання зобов'язань.

Відповідно п. 4.1. Договору ціна товару, що поставляється за цим Договором, визначається в гривнах України, не включаючи ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України, зазначеного в Специфікації.

Ціна визначається з урахуванням базисних умов поставки «СРТ, склад Покупця, м. Новомосковська» в відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010р. (п. 4.2. Договору).

Згідно із п.3.2 Договору строк поставки - протягом 2 (двох) календарних днів від дати подачі покупцем заявки

За умовами п. 5.1 Договору покупець здійснює розрахунок за товар, поставлений за даним договором, шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Валюта платежу - українська гривня.

Відповідно до п. 5.2 Договору строк оплати - протягом 75 (сімдесяти п'яти) днів від дати поставки відповідної партії товару відповідно до рахунку, пред'явленого постачальником до оплати.

В порядку п. 1.2 Договору сторони уклади додаткову угоду від 29.05.13р. (Додаток № 2), якою визначили перелік товару, належний до поставки покупцю, а також наступні умови його поставки: строк поставки -протягом 10 (десяти) календарного дня з дати подачі покупцем заявки на поставку товару; датою поставки вважається дата, яка вказана в товарно-транспортній накладній; розрахунок за поставлений по даній Додатковій угоді товар, покупцю здійснюється протягом 75 (сімдесяти п'яти) календарних днів від дати поставки

На виконання умов Договору та додаткової угоди у період з 24.01.13р. по 18.10.13р. позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 223 211 грн. 07 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 2 від 25.01.13р. на суму 8 025 грн. 60 коп.;

- № 3 від 24.01.13р. на суму 386 грн. 88 коп.;

- № 5 від 29.01.13р. на суму 23 713 грн. 92 коп.;

- № 6 від 31.01.13р. на суму 23 907 грн. 24 коп.;

- № 7 від 04.02.13р. на суму 106 728 грн. 00 коп.;

- № 9 від 13.02.13р. на суму 19 976 грн. 40 коп.;

- № 18 від 24.05.13р. на суму 23 475 грн. 00 коп.;

- № 41 від 18.10.13р. на суму 16 998 грн. 00 коп.

Товар прийнятий повноважним представником відповідача Савчук А.І. на підставі довіреностей, якій наявні в матеріалах справи, про що свідчить підпис представника у вказаних вище видаткових накладних.

На виконання п. 5.2 Договору, позивачем виписані до сплати відповідачу наступні рахунки-фактури: № 002 від 24.01.13р., № 003 від 24.01.13р., № 005 від 29.01.13р., № 006 від 31.01.13р., № 007 від 04.02.13р., № 009 від 13.02.13р., № 018 від 24.05.15р., № 041 від 18.10.13р., які вручені під розпис представнику відповідача під час поставки товару

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково в сумі 116 728 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 22.04.15р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 106 483 грн. 04 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6 956 грн. 190 коп. за загальний період з 09.04.13р. по 10.02.15р. по кожній видатковій накладній окремо та інфляційні втрати в розмірі 31 231 грн. 08 коп. за вказаний період.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями видаткових накладних, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Згідно із п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

За приписами п. 1.12 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, виконаного позивачем, судом встановлено, що останнім не враховано норми ч. 1 ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України та невірно визначено початок періоду нарахування 3% річних за прострочення сплати вартості товару відповідачем за поставками від 29.01.13р., 04.03.13р та 18.10.13р., тому, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом до стягання з відповідача підлягають 3% у розмірі 6 924 грн. 56 коп.

Крім того, під час перевірки розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем не враховані вищенаведені приписи чинного законодавства щодо порядку нарахування інфляційних втрат, у зв'язку із чим, за перерахунком суду до стягнення з відповідача підлягають інфляційні в сумі 30 718 грн. 74 коп.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені Договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 106 483 грн. 04 коп. основного боргу, 6 924 грн. 56 коп. 3% річних та 30 718 грн. 74 коп. інфляційних втрат. В решті позовних вимог слід відмовити.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи. Зокрема, згідно банківської виписки від 22.04.15р., наданої позивачем до матеріалів справи, відповідач, сплачуючи вартість товару, отриманого за накладними № 5 від 29.01.13р., № 7 від 04.02.13р., самостійно визначив призначення платежу: „оплата за ТМЦ по договору № 38/13 від 17.01.13р."

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при зверненні до суду із даним позовом зайво сплачені 90 грн. 00 коп. судового збору, вказана сума підлягає поверненню позивачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" шляхом винесення судом відповідної ухвали.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства " Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, б. 115, код ЄДРПОУ 05393139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Победит" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Донського, б. 4, к. 28, код ЄДРПОУ 25019348) 106 483 грн. 04 коп. (сто шість тисяч чотириста вісімдесят три грн. 04 коп.) основного боргу, 6 924 грн. 56 коп. (шість тисяч дев'ятсот двадцять чотири грн. 56 коп.) 3%, 30 718 грн. 74 коп. (тридцять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 74 коп.) індексу інфляції, 2 882 грн. 53 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві грн. 53 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Победит" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Донського, б. 4, к. 28, код ЄДРПОУ 25019348) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 90 грн. 00 коп. (дев'яносто грн. 00 коп.), перерахованого згідно квитанції № 32 від 20.02.15р., яка знаходиться в матеріалах справи № 904/1607/15.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -29.04.15р.