Рішення

від 23.04.2015 по справі 908/1312/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 35/24/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 Справа № 908/1312/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - Нємна Т.І., дов. № 32/20-19 від 05.01.2015р.

Від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша юридична компанія", м. Запоріжжя

про стягнення 9 390, 30 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.03.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулвся Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша юридична компанія" про стягнення 9390,30 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що між ним та ТОВ "Перша юридична компанія" укладено договір № 202628 "Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді".

Згідно п.1.1 договору позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами договору та додатками до нього.

Позивач в період з грудня 2013р. по листопад 2014р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 8138,76 грн. Проте, відповідач в порушення умов договору здійснив часткову оплату за спожиту теплову енергію в розмірі 501,42 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 7637,34 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 7637,34 грн., пеню в сумі 603,85 грн.; 3% річних в сумі 146,94 грн.; інфляційні втрати - 1002,17 грн. та судовий збір.

02.03.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 04.03.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/1312/15-г та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/24/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 07.04.2015р.

У судовому засіданні 07.04.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.03.2015р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неможливості з'явитись в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 07.04.2015р., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 23.04.2015р.

В судовому засіданні 23.04.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 7637,34 грн., пеню в сумі 603,85 грн.; 3% річних в сумі 146,94 грн.; інфляційні втрати - 1002,17 грн. та 1827 грн. судового збору.

Відповідач відзив та витребувані ухвалами суду документи не надав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, двічі повноваженого представника в судове засідання не направив. Причини неявки суду невідомі.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала про порушення провадження у справі № 908/1312/15-г від 04.03.2015р. та ухвала суду від 07.04.2015р. про відкладення розгляду справи були відправлені відповідачеві за наступними адресами: 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 16 - юридична адреса; 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49 - як зазначено, в позовній заяві - фактична адреса та 69035 м. Запоріжжя вул. Рекордна, буд 34 а - адреса для листування.

Ухвала про порушення провадження у справі, яка була направлена за адресою 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 16 повернулася з поміткою поштового відділення « організація вибула»

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи, які були направлені за адресою 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, були повернуті на адресу суду з поміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи, які були направлені за адресою 69035 м. Запоріжжя вул. Рекордна, буд 34 а - на день розгляду справи на адресу суду не поверталися.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1312/15-г відповідач повідомлявся належним чином, тобто судом були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами. Справа розглянута за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 23.04.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша юридична компанія" (надалі - споживач) та Концерном "Міські теплові мережі" в особі директора філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (надалі - теплопостачальна організація) укладено договір № 202628 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - за наявної можливості

- кондиціювання - по замовленню споживача

- інші технологічні потреби - по замовленню споживача.

Розділом 6 договору встановлений порядок здійснення розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунку тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.).

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.3, п. 6.4).

При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди (п. 6.6.).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ)(п. 6.7)

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним -дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.7.1.).

У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді (п. 6.7.2.).

Розділом 10 договору встановлений термін дії договору:

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 01 січня 2008р. (п.10.1)

Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору. (п. 10.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та виходячи з усних пояснень представника позивача, договір № 202628 на день розгляду справи є дійсним.

Позивач, на виконання умов договору, в період з грудня 2013р. по листопад 2014р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 8138,76 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками.

Споживачем акти за вказаний період підписані не були, також відсутні будь - які заперечення або зауваження щодо нарахувань, зазначених в актах, а тому, відповідно до 6.7.2 договору не підписані акти були підписані теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем.

Як вже зазначалося вище, оформлені таким чином акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період.

Відповідно до п. 3.2.6 Договору Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Разом з цим, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем отримана теплова енергія була сплачено лише за грудень 2013р. в розмірі 501,42 грн. Залишок несплаченої заборгованості складає 7637,34 грн.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-1V (надалі - Закон). ..Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 7637,34 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За порушення строків оплати послуг позивачем нарахована пеня на підставі п. 7.2.8 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 20.01.2014 р. по 10.01.2015 р., з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, в сумі 603,85 грн. Пунктом 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно починає нараховувати штрафні санкції з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом перевірено розрахунок пені, зроблений позивачем, та встановлено, що він зроблений вірно, а тому заявлені вимоги щодо стягнення пені в розмірі 603,85 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Нараховані сума 3 % річних складає 146,94 грн.

Інфляційні витрати складають 1002,17 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що позивачем розрахунки зроблені вірно, а тому підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання щодо оплати за теплову електроенергію за договором № 202628 від 01.05.2007р., то вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 7637,34 грн., пеню в сумі 603,85 грн.; 3% річних в сумі 146,94 грн.; інфляційні втрати - 1002,17 грн. суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша юридична компанія" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 16 код ЄДРПОУ 31449331) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) основний борг у сумі 7637(сім тисяч шістсот тридцять сім) грн. 34 коп. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша юридична компанія" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 16 код ЄДРПОУ 31449331) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) пеню в сумі 603 (шістсот три) грн. 85 коп.; 3% річних в сумі 146 (сто сорок шість) грн. 94 коп.; інфляційні втрати - 1002 (одна тисяча дві) грн. 17 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.04.2015р.

Суддя О.А. Топчій