Рішення

від 29.04.2015 по справі 908/1933/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 24/80/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2015 Справа № 908/1933/15-г

за позовом: прокурор Веселівського району (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Леніна, буд. 131) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Український державний фонд підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8 кімн. 58-А, 59, ідентифікаційний код 20029342) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 37-В, ідентифікаційний код 25490940

до відповідача : фермерське господарство "Дніпро" (72202, Запорізька область, Веселівський район, с. Новоукраїнка, вул. Пушкіна, буд. 3-В, ідентифікаційний код 13628705)

про стягнення 93 272, 95 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: Заставська О.М., довіреність від 24.03.2015р. № 77

від відповідача: Голота Ю.В., довіреність від 14.04.2015р.

від прокурора: Тронь Г.М., посвідчення від 03.12.2012р. № 013451

СУТЬ СПОРУ:

24.03.2015р. до господарського суду Запорізької області звернувся прокурор Веселівського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - позивач: Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з позовною заявою до фермерського господарства "Дніпро" про стягнення з відповідача 93 272,95 грн., з яких: 86 525,75 грн. проіндексована сума основного боргу, 6 249,35 грн. пеня та 497,85 грн. 3% річних.

Ухвалою від 24.03.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/1933/15-г, присвоєно провадженню номер 24/80/15, справу призначено до розгляду на 29.04.2015р. У сторін, прокурора витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 29.04.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Прокурор, позивач підтримали вимоги, викладені у позовній заяві та пояснили, що 25.03.2009р. між Запорізьким відділенням Укрдержфонду та відповідачем укладений договір № 3 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству на суму 99 700,00 грн., на виконання умов якого позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача фінансову підтримку у розмірі 99 700,00грн. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів виконав частково в суму 20 000,00 грн. Отже сума основного боргу становить 79 700,00 грн. За несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань, згідно п. 5.2. Договору, відповідачу нараховано 6 249,35 грн. пені за загальний період з 01.01.2015р. по 17.03.2015р., інфляції в сумі 6 825,75 грн. та 3% річних в сумі 497,85 грн. У зв'язку з чим, просять суд на підставі ст. ст. 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі, однак пояснив, що на даний час не має фінансової можливості погасити борг. Відповідач надав суду заяву від 28.04.2015р.№ 17 про розстрочку виконання рішення суду з 01.07.2015р. терміном на шість місяців.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2009р. між Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та фермерським господарством «Дніпро» (відповідач), укладений договір № 3 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого (розд. 1) Запорізьке відділення зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству «Дніпро» в сумі 99 700,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 3.2.1. договору, Запорізьке відділення зобов'язане надати, по ходу надходжень коштів з державного бюджету, у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі. Перший транш на суму 34 500,00 грн. перерахувати до 31.03.2009р. Другий транш в сумі 65 500,00 грн. перерахувати до 30.06.2009р.

Пунктом 3.4.2. договору сторонами узгоджено, що фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню згідно з встановленим графіком: до 31 грудня 2010 року в сумі 5000,00 грн.; до 31 грудня 2011 року в сумі 15 000,00 грн.; до 31 грудня 2014р. в сумі 79 700,00 грн.

Згідно розділу 4 договору, фінансова підтримка (допомога) надасться фермерському господарству «Дніпро» терміном до 31 грудня 2014 року. Фінансова підтримка (допомога) повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача фінансову підтримку у розмірі 99 700,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3 від 25.03.2009р. на суму 34 500,00 грн., № 7 від 19.05.2009р. на суму 42 000,00 грн. та № 13 від 30.06.2009р. на суму 23 200,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, перерахував відповідачу фінансову допомогу в сумі 99 700,00 грн.

Однак, в порушення умов договорів, відповідач в установлений строк повернення коштів у повному обсязі не здійснив. 29.11.2011р. відповідач повернув позивачу 15 000,00 грн. та 25.11.2010р. - 5 000,00 грн. Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 79 700,00 грн., що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

На час розгляду справи в суді відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування заборгованості за договорами в сумі 79 700,00 грн. суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 79 700,00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 249,35 грн. пені за загальний період з 01.01.2015р. по 17.03.2015р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.2. договору, який передбачає, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Запорізькому відділенню пеню, яка обчислюється від суми прстроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

За невиконання грошових зобов'язання за договором позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 6 249,35 грн. грн. за загальний період з період з 01.01.2015р. по 17.03.2015р., з урахуванням частково здійснених відповідачем оплат.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 6 249,35 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Запорізькому відділенню Укрдержфонду фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 6 825,75 грн. інфляції за період з 01.01.2015р. по 17.03.2015р. та 497,85 грн. 3 % річних за період з 01.01.2015р. по 17.03.2015р.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 6 825,75 грн. інфляції та 497,85 грн. 3% річних заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом в заявленій сумі.

Пункт 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач надав суду заяву від 28.04.2015р.№ 17 про розстрочку виконання рішення суду з 01.07.2015р. терміном на шість місяців у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку господарства, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації. Судом заява залишена без задоволення як нормативно необґрунтована та документально не підтверджена.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 865,46 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Дніпро» (72202, Запорізька область, Веселівський район, с. Новоукраїнка, вул. Пушкіна, 3-В, код ЄДРПОУ 13628705) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Артема, 37-В, р/р 37116089016544 у ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25490940) проіндексовану суму основного боргу - 86 525 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 75 коп., пеню в розмірі 6 249 (шість тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 35 коп. та 3% річних - 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 85 коп.

Видати наказ.

Стягнути з фермерського господарства «Дніпро» (72202, Запорізька область, Веселівський район, с. Новоукраїнка, вул. Пушкіна, 3-В, код ЄДРПОУ 13628705) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р № 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001) - 1 865 (одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять) грн. 46 коп. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 30.04.2015р.