Рішення

від 29.04.2015 по справі 909/371/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 р. Справа № 909/371/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи безпеки і розвитку", вул. Драгомирова, 10/10, оф.1, м. Київ, 01103

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 259848,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Павловська Н.В. - представник, довіреність № 87-КС від 10.01.15,

від відповідача: Непіп Х.І. - представник, довіреність від 11.02.15,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи безпеки і розвитку" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з "Імперово фудз" заборгованості в сумі 259848,41 грн., в тому числі 180098 грн. основного боргу, 36873,22 грн. пені, 38199,58 грн. інфляційних та 4677,61 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.15 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.04.15. Ухвалою суду від 21.04.15 розгляд справи відкладено.

Представник позивача позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору про комплексне забезпечення безпеки та надання послуг охорони №78-КС від 01.10.2010.

Представник відповідача подав заперечення на позов за вх.№6869/15 від 29.04.15, в якому посилається на постанову окружного адміністративного суду від 09.07.14, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.14 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07.11.14 по справі №826/8599/14. та зазначає наступне.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 20.09.2013 року №1245/26-55-22-08/30575645 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Комплексні системи безпеки і розвитку» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2011 року по 30.04.2013 року. У висновку контролюючого органу, зазначеного в акті №19804/10/26-55-22-08-10 вказано, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період діяльності з 01.09.2011 року по 30.04.2013 року на загальну суму 1810482 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період діяльності з 01.09.2011 року по 30.04.2013 року на загальну суму 1579934 грн.

Тобто, відповідач посилаючись на рішення адміністративних судів, укладений договір по даній справі вважає недійсним, а акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ -0000062 від 28.02.14 та №ОУ-0000089 від 31.03.14 юридично дефектними, а тому відповідно до ст.34 ГПК України є неналежними та недопустимими доказами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

01.10.10 року між сторонами по справі укладено договір про комплексне забезпечення безпеки та надання послуг охорони №78-КС, відповідно п. 1.1 Договору, Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) зобов'язується за плату надавати послуги з охорони території Замовника, а також іншого майна, що належить Замовнику, знаходиться на даній території та належним чином здано під охорону Виконавцю у вигляді чотирьох добових (з 8.00-до 8.00 годин) вартістю 17 грн./год. та дев"яти денних постів (з 8.00-до 22.00 годин) вартістю 17 грн./год. щоденно.

Територія Замовника, що охороняється за даним Договором, розташована адресою: вул. Щорса,7/9, м. Київ (п. 1.2 Договору).

Порядок приймання - передачі об'єкту Виконавцем сторони погодили розділом 2 Договору.

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

На виконання умов Договору позивачем за лютий-березень 2014 року були надані відповідачу послуги охорони на загальну суму 180098 грн.

Факт виконання позивачем умов Договору підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами здачі - прийняття робіт (надання послуг): №ОУ -0000062 від 28.02.14 на суму 91715 та №ОУ-0000089 від 31.03.14 на суму 88383 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи) без жодних зауважень, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань.

Вартість послуг охорони становить 115107 грн. в т.ч. ПДВ - 19184,5 грн. на місяць і вноситься Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця щомісяця не пізніше 5-го числа наступного місяця (п. 8.1 Договору).

У п.8.2 Договору сторони зазначили, що роботи у звітному місяці вважаються виконаними у повному обсязі після підписання сторонами відповідного Акту виконання робіт за поточний місяць, який надається Замовнику не пізніше 30 числа поточного місяця.

Однак, взятих на себе зобов'язань за договором відповідач належним чином не виконав, вартість наданих послуг не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 180098 грн.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що оплата здійснюється не пізніше 21 днів з дати поставки товару.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 180098 грн. заборгованості за надані послуги обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Посилання відповідача на рішення адміністративних судів є безпідставним, оскільки вони не мають відношення до даної справи, у якій предметом спору є стягнення коштів за надані послуги охорони. Факт надання послуг підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000062 від 28.02.14 на суму 91715 та №ОУ - 0000089 від 31.03.14 на суму 88383 грн., які без жодних зауважень підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань, а тому вказані послуги мають бути оплачені.

Обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення 38199,58 грн. інфляційних та 4677,61 грн. - 3% річних, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правильність нарахування інфляційних та 3% річних судом перевірено.

Щодо стягнення 36873,22 грн. пені, нарахованої за період прострочки з 31.03.14 по 09.02.15, суд зазначає наступне.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 10% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, згідно розділу 8 цього договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені в сумі 36873,22 грн. за період прострочки з 31.03.14 по 09.02.15, що суперечить ч.6 ст. 232 ГК України, відповідно до приписів якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, суд самостійно перерахував пеню по кожному акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) окремо за шість місяців, з вразуванням п.8.1. договору, обгрунтований розмір якої становитиме 18627,46 грн. (розрахунки пені в ІПС "Законодавство" містяться в матеріалах справи). В решті стягнення пені належить відмовити.

Таким чином, до стягнення підлягають 180098 грн. основного боргу, 18627,46 грн. пені, 38199,58 грн. інфляційних та 4677,61 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 4832,04 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 218, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625,902 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи безпеки і розвитку" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз" про стягнення заборгованості в сумі 259848,41 грн. - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз" (вул. Промислова,29, м. Івано-Франківськ, 76000, код 34845075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи безпеки і розвитку" (вул.Драгомирова, 10/10, оф.1, м.Київ, 01103, код 30575645) - 180098 (сто вісімдесят тисяч дев"яносто вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 18627 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 46 коп. пені, 38199 (тридцять вісім тисяч сто дев"яносто дев"ять) грн. 58 коп. інфляційних, 4677 (чотири тисячі шістсот сімдесят) грн. 61 коп. - 3% річних та 4832 (чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 04 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 30.04.15

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"