Рішення

від 23.04.2015 по справі 910/7106/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015Справа №910/7106/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«Газ-Ойл Карпати»

До Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

Про стягнення 800 000,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Інкін В.І. - по дов. № б/н від 12.12.2012

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення 800 000,00 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору банківського вкладу «Класичний плюс» № 103 від 28.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7106/15-г та призначено справу до розгляду на 16.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7106/15-г від 16.04.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.03.2015, розгляд справи був відкладений на 23.04.2015.

Позивач в судовому засіданні 23.04.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 23.04.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.03.2015 та ухвали від 16.04.2015, розгляд справи був відкладений на 23.04.2015.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Артема, 60, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.04.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» (клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) було укладено договір банківського вкладу «Класичний плюс» № 103 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт надає банку суму грошових коштів, надалі - вклад, у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору по закінченню строку розміщення вкладного траншу грошові кошти в розмірі 800 000,00 грн. позивачу не повернув.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п. 1.2. договору вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною, надалі - додатки.

Відповідно до п. 1.3. договору цей договір діє до 02.06.2015. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього договору.

Згідно з п. 1.4. договору для обліку вкладу банк відкриває клієнту вкладений рахунок № 2652726069001 у АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Згідно з п. 5.2. договору клієнт має право на дострокове повернення кожного вкладного траншу. Дата, після якої можливе дострокове повернення вкладного траншу вказується у відповідному додатку до цього договору. При цьому, дострокове повернення кожного вкладного траншу здійснюється повністю, часткове повернення вкладного траншу не допускається. Клієнт зобов'язаний надати банку письмову вимогу щодо дострокового повернення вкладного траншу не пізніше, ніж за 1 (один) банківський день до дати дострокового повернення.

Додатком № 103-1 від 28.05.2014 сторони дійшли згоди, що дострокове повернення за ініціативою клієнта суми вкладного траншу, відповідно до п. 5.2. договору можливе не раніше 28.08.2014.

Додатковою угодою № 103-1/2 від 08.09.2014 до додатку № 103-1 від 28.05.2014 за згодою сторін клієнту здійснюється 08.09.2014 дострокове повернення частини вкладу в сумі 200 000,00 грн. Після повернення вказаного вкладу, сума грошових коштів (сума вкладу) на вкладному рахунку банку становить 800 000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 06.01.2015 до додатку № 103-3 сторони дійшли згоди, що дострокове повернення за ініціативою клієнта суми вкладного траншу, відповідно до п. 5.2. договору, можливе не раніше 06.02.2015.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з вимогою № 629 від 04.02.2015 повернути вкладений транш в розмірі 800 000,00 грн., яка отримана відповідачем 04.02.2015, що підтверджується відміткою банку на цій вимозі. Проте, дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Позивач вдруге звернувся до відповідача з вимогою повернути вкладний транш в розмірі 800 000,00 грн. (на поточний рахунок позивача № 26502026069001) з листом-претензією № 631 від 11.02.2015.

Відповідач у відповідь вказаний лист позивача надав відповідь за № 11-021500/2617 від 25.02.2015, в якій запропонував, з метою вирішення порушеного клієнтом питання, звернутись до персонального менеджера та підтвердив готовність банку надалі виконувати свої зобов'язання.

Залишок коштів позивача на рахунку № 2652726069001 в банку в розмірі 800 000,00 грн. станом на 20.04.2015 підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» № 1356/04 від 20.04.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Частиною 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За умовами п. 3.1. договору при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього договору.

Проте, відповідачем не було здійснено перерахування коштів позивача у встановлений строк.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, зокрема повернення вкладного траншу шляхом перерахування на поточний рахунок не здійснив.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 800 000,00 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Бориславська, 29, код ЄДРПОУ 34622960) 800 000 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп. боргу, 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 28.04.2015.

СуддяВ.В.Сівакова