Ухвала

від 22.04.2015 по справі 910/17133/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.04.2015Справа № 910/17133/14

За заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" До Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" (код ЄДРПОУ 31812576) Пробанкрутство

Суддя А.М. Івченко За участю представників:

Від боржника не з'явився Розпорядник майнане з'явився Від осіб з грошовими вимогами до боржника: 1. Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - не з'явився; 2. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - не з'явився; 3. Управління Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва - Годованець Л.Ю. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2014 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулося до суду з заявою про визнання банкрутом Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2014 р. № 910/17133/14 заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 08.09.2014 р., визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Гончарова А.О. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою від 08.09.2014 р. судом порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг", визнано грошові вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" в розмірі 454 379,09 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг", призначено розпорядником майна Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича, визначено дату проведення попереднього судового засідання на 12.11.2014 р.

06.10.2014 р. до суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києва про визнання кредитором боржника.

09.10.2014 р. судом отримано заяву Управління Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання кредиторських вимог до боржника.

20.10.2014 р. загального відділу Господарського суду міста Києва надійшла заява від Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" про визнання кредитором боржника на суму 15 198 955,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. прийнято заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" про визнання кредитором боржника на суму 15 198 955,90 грн., розгляд вищезазначеної заяви призначено на 12.11.2014 р., зобов'язано заявника надати суду обґрунтований розрахунок суми кредиторських вимог окремо по кожному договору. При цьому, у розрахунку необхідно вказати суму заборгованості, період її нарахування, часткові оплати боржника тощо.

03.11.2014 р. від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшло клопотання про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 № 04-23/1039, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Мандичева Д.В.

12.11.2014 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням справи на повторному автоматичному розподілі справ.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ справу № 910/17133/14 передано на розгляд судді Івченка А.М.

Ухвалою від 21.01.2015 р. справу № 910/17133/14 прийнято до свого провадження суддею Івченком А.М., розгляд справи призначено на 21.01.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 09.02.2015 р., зобов'язано розпорядника майна боржника виконати вимоги ухвал суду від 08.09.2014 р., від 22.10.2014 р.

09.02.2015 р. судом відкладено розгляд справи на 23.03.2015 р., частково задоволено клопотання розпорядника майна від 11.11.2014 р. № 277/02-06, витребувано у керівних органів боржника документи необхідні для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та аналізу щодо доведення до банкрутства чи прихованого банкрутства, зобов'язано Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" надати додаткові докази на підтвердження вимог.

20.03.2015 р. Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" подало до суду заяву про уточнення кредиторських вимог.

23.03.2015 р. судом відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 22.04.2015 р.

22.04.2015 р. в судове засідання з'явився представник Управління Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва, який обґрунтував вимоги заяви про визнання кредиторських вимог до боржника.

Розпорядник майна та представники решти осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, в засідання суду не з'явилися, незважаючи на обізнаність про його час та дату, тому суд вважає за можливе провести попереднє засідання за їх відсутності, з огляду на наявність у справі усіх необхідних для цього доказів та обмеженість процесуальних строків.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

У ч. 1 ст. 23 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з поданих до суду доказів, відповідне оголошення було здійснено 17.09.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 23 Закону, до суду з грошовими вимогами до боржника звернулися Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києва, Управління Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва, Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг".

Виходячи зі змісту ст. 25 Закону за результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені ч. 2 ст. 22 цього Закону.

У ст. 45 Закону встановлено черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута.

06.10.2014 р. Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до суду із заявою № 7368/9/26-55-10-02 від 01.10.2014 р. про визнання кредитором боржника на суму 253,00 грн., які являють собою штраф за порушення Дочірнім підприємством "Укртехнолізинг" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підтвердження заявлених вимог кредитором подано до суду акт № 38/2655-15-07 від 11.04.2014 р. про результати перевірки своєчасності сплати податків до бюджету та корінець податкового повідомлення-рішення № 000381507 від 11.04.2014 р.

Вказані вимоги визнані розпорядником майна та включені до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Отже, дослідивши докази, подані на підтвердження заявлених вимог, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підлягає визнанню конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" на суму 253,00 грн., які підлягають включенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

09.10.2014 р. Управління Пенсійного фонду у Печерському районі м. Києва подало до суду заяву № 15785/07 від 29.09.2014 р. про визнання кредиторських вимог до боржника.

Згідно з поданою заявою, боржник не сплатив до фонду страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нараховані на заробітну плату, у розмірі 2 067,11 грн., як доказ чого кредитором подано картки особового рахунку страхувальника юридичної чи фізичної особи та розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 4 місяць 2008 року.

Виходячи з поданих заперечень, розпорядник майна відмовив Управлінню Пенсійного фонду у Печерському районі м. Києва у визнанні вимог, оскільки заява підписана особою, повноваження якої неможливо встановити із додатків до заяви та у зв'язку зі спливом трьохрічного строку позовної давності.

Проте, вказані твердження розпорядника майна не видаються суду обґрунтованими, оскільки заява Управління Пенсійного фонду у Печерському районі м. Києва відповідає вимогам ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо змісту та форми заяви кредитора, а також вказаний арбітражним керуючим строк позовної давності не поширюється на адміністративні правовідносин, що складаються між пенсійним фондом та платником соціальних внесків.

Таким чином, зважаючи на обґрунтованість та доведеність заявлених вимог та безпідставність заперечень розпорядника майна, Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва підлягає визнанню кредитором Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" на суму 2 067,11 грн., що підлягатимуть задоволенню у другу чергу.

16.10.2014 р. Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" надіслало до суду заяву про визнання кредиторських вимог на суму 15 198 955,90 грн., реалізувавши своє право на заявлення додаткових грошових вимог до боржника.

21.01.2015 р. та 06.02.2015 р. кредитором подано до суду додаткові документи на підтвердження заявлених вимог, а 20.03.2015 р. - заяву про уточнення кредиторських вимог.

За твердженнями кредитора, за даними його бухгалтерського обліку заборгованість Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" перед ним становить 15 198 955,90 грн., з яких:

1) 125 000,00 грн. - за договором № 02-12д від 14.03.2002 р.;

2) 528,01 грн. - за договором оренди автотранспорту № 20-30д від 15.04.2002 р.;

3) 27 375,44 грн. - за договором б/н від 25.02.2004 р.;

4) 13 736,45 грн. - за договором оренди автотранспорту № 02-56д від 15.10.2002 р.;

5) 922 369,33 грн. - за договором купівлі-продажу № 02-17д від 14.03.2002 р.;

6) 14 109 946,47 грн. - за договором про передачу права власності на майно № 1 від 25.03.2002 р.

Виходячи з поданих заперечень, розпорядник майна відмовив Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" у визнанні вимог у повному обсязі, оскільки заява не містить частини із указаних договорів та у зв'язку зі спливом трьохрічного строку позовної давності.

Ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює для конкурсних кредиторів за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, обов'язок подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують .

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як слідує з поданих кредитором документів, посилаючись на наявність у боржника заборгованості за господарськими договорами № 02-12д від 14.03.2002 р. та б/н від 25.02.2004 р., кредитор не подав до суду ані копій указаних договорів, ані первинних бухгалтерських документів, які фіксують здійснення господарських операцій, ані розрахункових документів тощо, на підставі яких суд уповноважений оцінювати фактичні обставини наявності у боржника зобов'язань грошового характеру перед кредитором, тому грошові вимоги кредитора до боржника у сукупному розмірі 152 375,44 грн. за обома договорами суд не визнає як такі, що не підтверджені належними та достатніми доказами.

На підтвердження заборгованості за договором оренди автотранспорту № 20-30д від 15.04.2002 р. в розмірі 528,01 грн. кредитором подано копію договору з додатком (розрахунок орендної плати на автомобіль ВАЗ 21065), актів про передачу автомобіля в оренду від 15.04.2002 р. та повернення автомобіля від 15.10.2002 р.

На підтвердження заборгованості за договором оренди автотранспорту № 02-56д від 15.10.2002 р. в розмірі 13 736,45 грн. кредитором подано копію договору з додатком (розрахунок орендної плати на автомобіль ВАЗ 21065), акта про передачу автомобіля в оренду від 15.10.2002 р.

Згідно з п. 3.2 указаних договорів оренди автотранспорту орендна плата нараховується та сплачується 10 числа наступного місяця за звітним кварталом, згідно рахунків-фактур.

Неподання кредитором суду таких рахунків-фактур, а також розрахунку заборгованості, не дають можливості суду визначити періоди та розміри прострочення внесення боржником плати за володіння та користування автомобілем, а самі господарські договори та акти приймання-передачі не свідчать про порушення боржником своїх зобов'язань, у зв'язку з чим заявлена заборгованість за договорами оренди автотранспорту на суму 14 264,46 грн. не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів як необґрунтована.

Як вказано вище, кредитором також заявлено грошові вимоги до боржника в сумі 922 369,33 грн. за договором купівлі-продажу № 02-17д від 14.03.2002 р., за умовами якого продавець (НАК "Украгролізинг") продає, а покупець (ДП "Укртехнолізинг") купує цукор в мішках за ціною не вище 2 402,00 за 1 тону з ПДВ в тому числі.

На підтвердження заявлених вимог до суду надано копію указаного договору, накладну № 125 від 21.03.2002 р. на суму 216 180,36 грн. та накладну № 126 від 21.03.2002 р. на суму 1 160 167,93 грн., а також довіреність на отримання матеріальних цінностей.

При з'ясуванні обставин заборгованості боржника за указаним договором судом було виявлено, що у рішенні Господарського суду міста Києва № 910/14290/13 від 10.12.2013 р. судом було встановлено факт часткового виконання Дочірнім підприємством "Укртехнолізинг" своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого товару згідно з накладною № 126 від 21.03.2002 р. на суму 706 189,17 грн., у зв'язку з чим позов задоволено на суму 453 978,76 грн. відповідно, які визнані судом безспірними вимогами за ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство № 910/17133/14 від 08.09.2014 р.

Оскільки заборгованість на суму 1 160 167,93 грн. за накладною № 126 від 21.03.2002 р. вже була предметом судового розгляду, частина з якої визнана як безспірні грошові вимоги у справі про банкрутство боржника, у суду відсутні правові підстави для визнання повторно заявлених грошових вимог на суму 1 160 167,93 грн.

Що стосується грошових вимог до боржника на суму 216 180,36 грн., що являють собою вартість поставленого боржнику та неоплаченого ним товару за накладною № 126 від 21.03.2002 р., суд зазначає наступне.

У п. 3.1 договору купівлі-продажу № 02-17д від 14.03.2002 р. сторони погодили, що покупець перераховує 100% плату за цукор на розрахунковий рахунок продавця протягом 6 (шести) місяців з дати підписання цього договору.

Виходячи з указаних умов, строк оплати вартості поставленого товару у Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" перед контрагентом настав ще 14.09.2002 р.

Із заперечень розпорядника майна слідує, що ним фактично заявлено про застосування строку позовної давності до вимог кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

У ст. 261 Цивільного кодексу України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження (п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.10.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор звернувся до суду із грошовими вимогами до боржника у 2014 році, тобто, з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку. Доказів поважності причин пропуску строку позовної давності кредитор не надав.

З урахуванням того, що Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" звернулося до суду після спливу строку позовної давності, а також того, що у суду відсутні підстави вважати причини пропуску строку позовної давності поважними, суд дійшов висновку, що грошові вимоги в сумі 216 180,36 грн. за договором купівлі-продажу № 02-17д від 14.03.2002 р. не підлягають визнанню.

Поряд з викладеним вище, кредитор також вказує на наявність заборгованості за договором про передачу права власності на майно № 1 від 25.03.2002 р. у розмірі 14 109 946,47 грн.

За умовами вказаного договору компанія (Національна акціонерна компанія "Украгролізинг") передає підприємству (Дочірнє підприємство "Укртехнолізинг") право власності на майно (як довгострокову дебіторську заборгованість), придбане компанією за рахунок бюджетних коштів і надане у платне користування суб'єктам господарської діяльності (надалі лізингоодержувачам) на умовах договорів фінансового лізингу у відповідності з Порядком використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на фінансування державного лізингового фонду для технічного переоснащення агропромислового комплексу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. та право вимоги зобов'язань до лізингоодержувачів за вказаними договорами (п. 1.1 договору).

Підприємство зобов'язується повернути до спеціального фонду державною бюджету кошти в розмірі первинної вартості майна, право власності на яке передасться йому компанією за мінусом платежів, сплачених лізингоодержувачами компанії в частині відшкодування вартості майна на дату передачі права власності на майно (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору розмір коштів, які підприємство зобов'язується повернути до державного бюджету та строки їх повернення визначаються графіком платежів.

Зобов'язання сторін визначені у розділі 3 договору.

На підтвердження заборгованості кредитором подано до суду копію договору про передачу права власності на майно № 1 від 25.03.2002 р., акт № 1 про передачу права власності та права вимоги боргових зобов'язань від 05.04.2002 р., реєстри довгострокової дебіторської заборгованості, додаткові угоди № 2 від 01.04.2002 р., аналіз субконто та картки рахунку.

Детально вивчивши подані докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням, суд не вбачає правових підстав для визнання Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" кредитором боржника на суму 14 109 946,47 грн., оскільки:

- кредитором не подано до суду усього обсягу доказів належного виконання своїх зобов'язань, визначених розділом 3 договору;

- на неодноразові вимоги суду кредитором не подано графіку повернення коштів (п. 2.2 договору) та розрахунку заборгованості, що позбавляє можливості визначити періоди та суми прострочення боржника у випадку їх допущення;

- надані кредитором аналіз субконто та картки рахунку не приймаються як належні докази, оскільки є внутрішніми документами підприємства-кредитора та не фіксують здійснення господарських операцій.

Підсумовуючи викладене вище стосовно додатково заявлених вимог Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг", суд вважає за необхідне відмовити указаній особі у визнанні його кредитором боржника на суму 15 198 955,90 грн., оскільки ним не доведено належними та достатніми доказами обставини наявності перед ним грошових зобов'язань у боржника на указану суму.

Відмовляючи указаній особі, суд також бере до уваги наведені у запиті Державної фінансової інспекції України від 28.11.2013 р. формулювання, з яких слідує, що заборгованість Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" у сумі 15 652 934,66 грн. було списано кредитором.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, вивчивши всі фактичні дані, які стосуються грошових вимог ініціюючого кредитора, суд вважає за належне включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" на загальну суму 460 469,09 грн., з яких 6 090,00 грн. - вимоги першої черги (судовий збір, сплачений за подання заяви про порушення справи про банкрутство), 454 379,09 грн. - вимоги четвертої черги (основний борг та судовий збір у справі № 910/14290/13).

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 23 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Відомостей та доказів щодо наявності у боржника заборгованості з виплат, вказаних у абз. 3 ч. 8 ст. 23 Закону, суду подано не було.

В абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону вказується, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відомостей та даних щодо наявності у боржника рухомого та нерухомого майна, що перебуває в заставі, станом на 22.04.2015 р. до суду не подано.

Слід зазначити, що у строк, встановлений в ч. 1 ст. 23 Закону, до суду не надходило письмових звернень від осіб, чиї вимоги до боржника забезпечені заставою його рухомого чи нерухомого майна.

Станом на 22.04.2015 р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів боржника, закінчити попереднє засідання з наступним зобов'язанням нового розпорядника майна подати уточнений реєстр вимог кредиторів, складений з урахуванням ухвали попереднього засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати конкурсними кредиторами Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг":

1.1 Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на суму 253,00 грн. (шоста черга);

1.2 Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва на суму 2 067,11 грн. (друга черга);

1.3 Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на суму 460 469,09 грн. (6 090,00 грн. - перша черга, 454 379,09 грн. -четверта черга).

2. Відмовити Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерної компанії "Украгролізинг" у визнанні кредитором Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" на суму 15 198 955,90 грн.

3. Зобов'язати розпорядника майна Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. у семиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, провести у десятиденний строк збори кредиторів боржника, повідомивши про дату, місце і час проведення зборів визнаних судом кредиторів, уповноважену особу працівників та засновників (учасників, акціонерів) боржника не пізніше, ніж за три робочих дні до вказаної дати (докази чого надати суду).

4. Зобов'язати розпорядника майна Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. провести у строк до 20.05.2015 збори комітету кредиторів (докази чого надати суду).

5. Визначити дату підсумкового засідання суду на 08.06.2015 о 12:30 год., що відбуватиметься у приміщенні Господарського суду міста Києва у залі судових засідань № 16.

6. Зобов'язати розпорядника майна Дочірнього підприємства "Укртехнолізинг" арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. у строк до 03.06.2015 надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів, а також протокол зборів комітету кредиторів про прийняття одного з рішень, передбачених ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя А.М. Івченко