cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2015Справа №910/5862/15-г
За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД-УКРАЇНА";
до : товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДАКЦІЯ "СОНЯШНИК";
про : стягнення 26.095,31 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Гвоздецький А.М. - за довіреністю від 20.11.2014 № б/н;
відповідача: не з'явилися.
С У Т Ь С П О Р У :
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД-УКРАЇНА" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДАКЦІЯ "СОНЯШНИК" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 26.095,31 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором від 12.06.2012 № 17/1774, оскільки не виконав в повному обсязі замовлені та оплачені позивачем послуги. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 26.095,31 грн.
Таким чином, на підставі викладеного вище, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26.095,31 грн, з яких: основна заборгованість складає 19.060,80 грн, - 3 % річних в сумі 1.508,68 грн та інфляційні втрати в сумі 5.525,83 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2015 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД-УКРАЇНА" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5862/15-г.
Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу від відповідача до суду не подано.
Також, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 ГПК справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 27.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
В С Т А Н О В И В :
Між товариством з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД-УКРАЇНА" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕДАКЦІЯ "СОНЯШНИК" (далі - відповідач) укладено договір від 12.06.2012 № 17/1774 про співробітництво та рекламні послуги (далі - Договір).
Як вбачається з предмету Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання за замовленням позивача виконати роботу з розміщення рекламних матеріалів на сторінках журналу "ПРОРАБ" (далі - послуги), а позивач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору - вартість послуг встановлюється окремо для кожного конкретного замовлення позивача на момент прийняття заявки відповідно до редакційних тарифних розцінок, вказаних в прайс-листі відповідача.
Обсяги та ціни кожного окремого замовлення фіксуються в рахунку-фактурі, яка є невід'ємним додатком до Договору (п. 5.5 Договору).
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата послуг із розміщення рекламних матеріалів здійснюється позивачем протягом трьох банківських днів з дати вказаної в рахунку-фактурі. Розрахунки здійснюються позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
У відповідності до п. 5.2 Договору, акти виконаних робіт підписуються сторонами протягом двох робочих днів після надання відповідачем послуг.
Положеннями п. 4.1 Договору встановлено, що у разі невиходу рекламної інформації позивача з вини відповідача, останній зобов'язується опублікувати її в найближчому номері видання за свій рахунок і як компенсацію надати позивачу рекламну площу в цьому виданні, яка дорівнює 100% розміру рекламної інформації, що не вийшла з вини відповідача.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором на підставі рахунку-фактури від 12.06.2014 № С-17/1774 здійснив оплату послуг із розміщення реклами в розмірі 12.038,40 грн. Наведена фактична обставина підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2012 № 224, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії а його оригінал оглянуто в судовому засіданні.
На виконання замовлень позивача відповідачем надані послуги з розміщення реклами на загальну суму 2.508,00 грн, що підтверджується актами виконаних робіт від 25.06.2012 № С-17/1774-06 та від 31.07.2012 № С-17/1774-07. Вказані акти підписані уповноваженими особами сторін та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи).
В подальшому на адресу позивача відповідачем надіслано гарантійний лист від 04.09.2012 № 28, зі змісту якого вбачається, що у зв'язку з погіршенням фінансового стану останнього випуск журналу "ПРОРАБ" припинено, а подальше надання послуг неможливе. У вказаному гарантійному листі також зазначено, що остаточну заборгованість по оплаченим та невиконаним послугам в розмірі 9.530,40 грн відповідач зобов'язується повернути одразу після надходження коштів на рахунок підприємства по іншим проектам.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання за Договором, відповідач замовлені позивачем послуги з розміщення реклами здійснив частково на суму 2.508,00 грн. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 9.530,40 грн.
Крім того, у зв'язку припиненням відповідачем випуску видання та неможливістю останнього виконати умови п. 4.1 Договору в натурі, позивач просить суд відшкодувати 100% вартості розміру рекламної інформації, що не вийшла з вини відповідача в сумі 9.530,40 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.508,68 грн та інфляційних втрат в сумі 5.525,83 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Умовами укладеного між сторонами спору Договору, а саме пунктом 4.1 встановлений обов'язок відповідача в наданні позивачу компенсації у вигляді рекламної площі у виданні, яка дорівнює 100 % розміру рекламної інформації, що не вийшла з вини відповідача. Виконання вказаного вище зобов'язання за Договором передбачене у вигляді опублікування рекламної інформації в номері видання, а не встановлене у вигляді відшкодування вартості невиконаного зобов'язання.
Відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми 100 % вартості розміру рекламної інформації, що не вийшла з вини відповідача в сумі 9.530,40 грн задоволенню не підлягає.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений та документально підтверджений в сумі 9.530,40 грн. Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягає задоволенню в розмірі 9.530,40 грн.
Щодо заявленої позивачем вимоги про застосування до відповідача відповідальності за порушення ним грошового зобов'язання шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.508,68 грн та інфляційних втрат в сумі 5.525,83 грн суд зазначає таке.
За приписом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (п. 4 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 - обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав. Відтак, позовні вимоги про застосування до відповідача відповідальності за порушення ним грошового зобов'язання шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.508,68 грн та інфляційних втрат в сумі 5.525,83 грн задоволенню не підлягають.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю "РЕДАКЦІЯ "СОНЯШНИК".
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДАКЦІЯ "СОНЯШНИК" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51-А; ідентифікаційний код 36176186, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД-УКРАЇНА" (04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 24-Б; ідентифікаційний код 31993437, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 9.530 (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять) грн 40 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29 квітня 2015 року
Суддя С.В. Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2015 |
Оприлюднено | 08.05.2015 |
Номер документу | 43877616 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні