Рішення

від 23.04.2015 по справі 910/6737/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015Справа №910/6737/15-г За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ-2001"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача - 2 Викупець Віктор Володимирович

про відшкодування шкоди 67 860, 81 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Кобець Р.Ю.(дов. від 02.01.2015)

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

Від третьої особи - не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.04.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "ВУСО" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідачів - Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ-2001" страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 67 860,81 грн., з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" позивач просить суд стягнути суму страхового відшкодування з врахуванням інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 51 227, 57 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ-2001" позивач просить стягнути суму страхового відшкодування як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 16 633, 24 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2015 порушено провадження у справі № 910/6737/15-г та призначено до розгляду на 09.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2 було залучено Викупець Віктора Володимировича, розгляд справи відкладено на 23.04.2015.

В судове засідання 23.04.2015 представники відповідачів - 1, 2 та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що через канцелярію суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 позов визнав частково, а саме на суму 49 490,00 грн. Суд прийняв до уваги даний відзив.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі - 1, 2 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі - 1, 2 були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2013 між Приватним акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українськй лізинговий фонд" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1029490-02-10-02, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автобус марки "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

24.03.2014 на дорозі М-07 Київ - Ковель - Ягодин (на Люблін) відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автобус марки "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА, транспортного засобу "Форд Транзит", державний реєстраційний номер АА 1080 ІЕ, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь 2001", під керуванням водія Викупець Віктора Володимировича та транспортного засобу "Форд Транзит", державний реєстраційний номер АА 0446 КР, який належить Державному підприємству "Український державний центр радіочастот" під керуванням водія Фабіянського Віктора Миколайовича.

Вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини водія транспортного засобу марки "Форд Транзит", державний реєстраційний номер АА 1080 ІЕ, що підтверджується довідкою ВДАІ та постановою Ірпінського міського суду Київської області від 08.04.2014.

Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 08.04.2014 Викупця В. В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до рахунку - фактури № 115 від 25.04.2014 Публічного акціонерного товариства "Завод "Часівоярські автобуси" та калькуляції ремонт автобуса "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автобус марки "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА склала 68 592, 00 грн.

Відповідно до Звіту № 5550-70 від 13.05.2014 позивачем вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу автобус марки "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА складає 68 592, 00 грн.

15.05.2014 Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "ВУСО" на підставі звіту № 5550-70 від 13.05.2014 було складено страховий акт № 1887-02 від 15.05.2014 та призначено до виплати страхового відшкодування у розмірі 66 123, 24 грн.

Позивачем, згідно з платіжним дорученням № 5320 від 15.05.2014, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 66 123, 24 грн.

01.08.2014 позивач направив на адресу відповідача - 1 претензію про виплату страхового відшкодування в порядку регресу вих. № 3680 від 01.08.2014.

Оскільки, відповідач - 1 вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач - 1, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої за вирахуванням франшизи та з урахуванням ліміту відповідальності, а також з урахуванням 3 % річних та інфляційних нарахувань становить 51 227, 57 грн. А відповідач - 2, як роботодавець винуватої у вчиненні ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати в порядку суброгації суму страхового відшкодування, яка є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) і складає 16 633, 24 грн.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу автобус марки "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА.

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як встановлено судом, відповідно до матеріалів справи, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Форд Транзит", державний реєстраційний номер АА 1080 ІЕ, застрахована Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" за полісом № АС/6915526.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000,00 грн. та франшизу у розмірі 510,00 грн.

Таким чином, відповідач - 1 взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного "Форд Транзит", державний реєстраційний номер АА 1080 ІЕ.

Відповідно до рахунку - фактури № 115 від 25.04.2014 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автобус марки "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА становить 68 592, 00 грн.

Відповідач - 1 заперечуючи позовні вимоги стверджує, що ліміт відповідальності його як страховика транспортного засобу "Форд Транзит", державний реєстраційний номер АА 1080 ІЕ 50 000, 00 грн.; що полісом страхування № АС/6915526 передбачено франшизу 510, 00 грн.; що відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" в порядку суброгації до страховика переходить право вимоги виключно на суму виплаченого страхового відшкодування, а отже виключаються нарахування інфляційних витрат та 3 % річних; що позивачем не доведено факту звернення до відповідача - 1 саме з заявою про виплату регресного відшкодування. З огляду на вказане, відповідач - 1 визнав пред'явлені до нього позовні вимоги частково на суму 49 490, 00 грн.

З урахуванням вимог п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт № 1887-02 від 15.05.2014, платіжне доручення № 5320 від 15.05.2014, рахунок - фактура № 115 від 25.04.2014 Публічного акціонерного товариства "Завод "Часівоярські автобуси" та калькуляція ремонту автобуса "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розмірі шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу автобус марки "Рута 23", державний реєстраційний номер АА 2294 АА належним чином доведений.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду .

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Згідно позиції Верховного суду України, викладеній 28.08.2012 року за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі № 23/279, страховик, потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування за договором майнового страхування отримує право вимоги потерпілої особи та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. При цьому, право на подання регресного позову може бути реалізовано в межах загального строку позовної давності, який згідно вимог чинного законодавства складає три роки.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АС/6915526 встановлено безумовну франшизу у розмірі 510,00 грн. Полісом № АС/6915526, також, встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000,00 грн.

Як правильно зазначає відповідач - 1 в своєму відзиві, положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" передбачають перехід права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, тільки в межах фактичних витрат. Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування з урахуванням інфляційних витрат та № річних не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, і відповідно в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та приймаючи до уваги встановлені полісом № АС/6915526 ліміт та франшизу вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 51 227, 57 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню тільки в сумі 49 490, 00 грн. (50 000, 00 - 510, 00 = 49 490, 00).

Оскільки вимоги до відповідача - 1 не покривають понесені збитки позивача, позивачем заявлено також вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 16 633, 24 грн. до відповідача - 2.

Із наявним в матеріалах справи довід ВДАІ та Постанови Ірпінського міського суду Київської області вбачається, що транспортний засіб "Форд Транзит", державний реєстраційний номер АА 1080 ІЕ належить на праві власності відповідачу - 2, відповідач - 2 є роботодавцем Викупець В. В. - особи винної у ДТП.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ст. 1187 ЦК України).

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема, що відповідач - 2 є роботодавцем Викупець В. В. та власником джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу "Форд Транзит", державний реєстраційний номер АА 1080 ІЕ, а також приймаючи до уваги наведені положення чинного законодавства суд визнає обґрунтованими та доведеними вимоги позивача до відповідача - 2 про стягнення з останнього різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 16 633, 24 грн. (66 123, 24 - 49 490, 00 = 16 633, 24).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги до відповідача - 1 задовольняються судом частково, вимоги пред'явлені до відповідача - 2 підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37; ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування у розмірі 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та 1 376 (одну тисячу триста сімдесят шість) грн. 72 коп. - судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ-2001" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 2/1; ідентифікаційний код 31283468) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код 31650052) різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 16 633 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 24 коп. та 401 (чотириста одну) грн. 94 коп. - судового збору.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 29.04.2015.