cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2015Справа №910/3787/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий одяг»
до Міністерства оборони України
про стягнення заборгованості в розмірі 2 399 760,00 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Скрипко Є.В., за довіреністю
від відповідача: Кривошея Д.А., за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий одяг» до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в розмірі 2 399 760,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/3787/15-г, розгляд справи призначено на 25.03.2015 р.
У судове засідання 25.03.2015 р. представник позивача з'явився та подав заяву про відсутність аналогічного спору.
У судове засідання 25.03.2015 р. представник відповідача з'явився та подав відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 25.03.2015 р. судом було оголошено перерву до 15.04.2015 р.
У судове засідання 15.04.2015 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 15.04.2015 р. з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
13.10.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий одяг» (далі - постачальник, позивач) та Міністерством оборони України (далі - замовник, відповідач) було укладено Договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/14/176 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовнику одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (Лот 2. Костюм літній польовий з тканини вибивної (камуфльованої) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі.
Номенклатура товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовлюється товар, строки (терміни) виконання Договору визначаються Специфікацією, викладеною у Договорі (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 4 Договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар. Підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).
До рахунку-фактури додаються:
- акт приймального контролю (якості) товару, на якому повинен бути оригінал підпису одержувача замовника, засвідчений мастичною печаткою, який підтверджує одержання товару;
- видаткова накладна постачальника;
- повідомлення-підтвердження.
Відповідно до статей 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України, зважаючи на п. 2.4 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2 березня 2012 року № 309, постачальник зобов'язаний надавати документи, які являються підставою для оплати товару протягом 3 (трьох) робочих днів з дати прийняття товару одержувачем (п.5.2.) у місцях поставки товару, але не пізніше передостаннього робочого дня календарного місяця, у якому відбулась поставка.
Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації оплата поставленого товару не проводиться.
Замовник має право відмовитись повністю або частково від оплати товару у випадках, передбачених чинним законодавством, а також при відвантаженні товару одержувачу замовника в більшій кількості, ніж передбачена рознарядкою для даного здавального періоду без згоди замовника.
Згідно з п.п. 6.1.1 п. 6.1 Договору змовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлені товари протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених Договором.
Позивач зазначає суду про те, що ним на виконання умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 7 199 280,00 грн., в тому числі ПДВ 1 199 880,00 грн., в свою чергу, відповідачем були порушені умови Договору в частині оплати за поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 2 399 760,00 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару, за яким у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, а саме наступними документами:
- копією оголошення № 7 від 07.02.2015 р.;
- копією посвідчення № 47 від 09.02.2015 р.;
- копією акту приймального контролю (якості) № 7 від 09.02.2015 р.;
- копією видаткової накладної № 000000004 від 09.02.2015 р.;
- копією повідомлення - підтвердження № 5 від 09.02.2015 р.;
- копією рахунку-фактури № 000000001 від 09.02.2015 р.
- копією оголошення № 8 від 07.02.2015 р.;
- копією посвідчення № 48 від 10.02.2015 р.;
- копією акту приймального контролю (якості) № 8 від 10.02.2015 р.;
- копією видаткової накладної № 000000005 від 10.02.2015 р.;
- копією повідомлення - підтвердження № 6 від 10.02.2015 р.;
- копією рахунку-фактури № 000000002 від 10.02.2015 р.
Доказів оплати відповідачем отриманого від позивача товару за Договором на суму 2 399 760,00 грн. суду не надано.
У своєму відзиві відповідач заперечує проти позову, зокрема, з тих підстав, що всупереч умовам Договору товар позивачем у строк поставлено не було, а документи що підтверджують поставку надані лише у лютому 2015 р. Враховуючи дану обставину, а також зважаючи на ч. 12 ст. 23 Бюджетного кодексу України, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Оскільки відповідач прийняв товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, то він зобов'язаний сплатити за нього грошову суму, встановленому Договором.
Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Враховуючи викладене, відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.". Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 2 399 760,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код: 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий одяг» (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, будинок 2, квартира 64; ідентифікаційний код: 37395968) заборгованість в розмірі 2 399 760 (два мільйони триста дев'яносто дев'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 47 995 (сорок сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 20 коп.
Повне рішення складено 20.04.2015 р.
Суддя О.В. Нечай
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2015 |
Оприлюднено | 08.05.2015 |
Номер документу | 43877863 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Нечай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні