Рішення

від 14.04.2015 по справі 911/1040/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа № 911/1040/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина",

02088, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Першого Травня, буд. 1-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Альянс",

09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 24

про стягнення 90 346, 90 грн.

за участю представників:

позивача - 1) Бондар А.В. (довіреність від 22.12.2014 № 7350);

2) Гайсенюк О.В. (довіреність від 11.12.2014 № 7345);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Альянс" (далі - відповідач) про стягнення 90 346, 90 грн., з яких: 72 119,84 грн. - основний борг, 7 207,53 грн. - пеня, 5 249,94 грн. - 24% річних та 5 769,59 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на поставку товару на умовах відстрочення оплати від 15.01.2014 № ДГ-4463-27/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.03.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6706/15 від 27.03.2015) позивачем подано письмові докази на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2015.

У судове засідання 31.03.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.03.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 14.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8044/15 від 08.04.2015) позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8478/15 від 14.04.2015) позивачем подано додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8519/15 від 14.04.2015) позивачем подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 14.04.2015 представники позивача підтримали позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.04.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Альянс" (далі - покупець) укладено договір на поставку товару на умовах відстрочення оплати від 15.01.2014 № ДГ-4463-27/14 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в заявці та погодженої сторонами письмово, в тому числі, за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, підтвердження факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною або за актом приймання-передачі, які після їх підписання сторонами мають юридичну силу специфікації (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що орієнтовна сума Договору складає 500 000,00 грн. та розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Сукупна вартість товару, вказана у видаткових накладних (актах приймання-передачі), складає суму Договору.

Відповідно до пункту 2.2. Договору, покупець повинен здійснити оплату вартості товару у термін 15 календарних днів з моменту отримання замовленого товару від постачальника.

Згідно з пунктом 3.3. Договору, моментом виконання обов'язку постачальника з передачі товару вважається дата отримання товару покупцем в місці поставки товару, вказаному в пункті 3.1. Договору, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної або акту приймання-передачі. Видаткова накладна або акт приймання-передачі підписується повноважними представниками покупця та постачальника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2014 року (пункт 11.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар всього на суму 847 303,81 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи видатковими накладними (Т.1, а.с. 15-18, 109-135, 171), що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач, на підставі довіреностей (Т.1, а.с. 19, 136-152, 172) вказаний товар отримав.

Відтак, товар передано позивачем відповідачу у порядку і у спосіб, що визначені умовами договору між сторонами.

Крім того, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідають вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факти здійснення господарських операцій і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Крім того, позивачем надано у матеріали справи копії рахунків (Т.1, а.с. 77-108), що виставлялись позивачем відповідачу на оплату товару.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку з банківської установи - Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" від 24.03.2015 № 625, в якій відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за весь період спірних правовідносин позивача з відповідачем, відповідно до якої судом встановлено здійснення відповідачем часткової оплати за Договором у розмірі 325 080,48 грн.

Також, позивачем надано виписки з банківської установи - Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», в якій відкрито його поточний рахунок, з яких встановлена часткова оплата відповідачем вартості товару на суму 315 267,12 грн. та надано копії фіскальних чеків, що підтверджують про перерахуваня через касу позивача від відповідача коштів у розмірі 134 836,37 грн.

Оскільки відповідач зобов'язання за Договором, у частині оплати вартості товару, що поставлений позивачем, виконав частково, станом на дату подання позову до суду у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за Договором у розмірі 72 119,84 грн. - різниця між вартістю поставленого товару та розміром часткової оплати.

Зважаючи на вищевказане, судом встановлена наявність заборгованості відповідача перед позивачем за видатковими накладними від 30.10.2014 № БЛЦРНк-04564 на суму 21 122,10 грн., від 04.11.2014 № БЛЦРНк-04648 на суму 35 936,16 грн., від 06.11.2014 № БЛЦРНк-04693 на суму 18 309,90 грн. та від 07.11.2014 № БЛЦРНк-04721 на суму 7 320,36 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківську довідку, банківські виписки та фіскальні чеки - у якості письмових доказів для встановлення відсутності перерахувань у повному обсязі відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

Докази повної оплати товару за Договором у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 72 119,84 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, отже, підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі пункту 5.1. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення відсотки річних у розмірі 5 249,94 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, у випадку порушення строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24% річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за періоди прострочення та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 5 249,94 грн. відсотків річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач, на підставі пункту 5.1. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати, яка за розрахунком позивача складає 7 207,53 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 7 207,53 грн. та встановлено, що позивачем пеню нараховано надмірно, правильний розмір пені складає 7 207,52 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога в частині 0,01 грн. пені задоволенню не підлягає.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

При перевірці судом розміру інфляційних втрат, що нараховано позивачем, з'ясовано, що позивачем інфляційні втрати нараховано надмірно, правильний розмір інфляційних втрат складає 4 461,42 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога, у частині 1 308,17 грн. інфляційних втрат, задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 72 119,84 грн., пені у розмірі 7 207,52 грн., відсотків річних у розмірі 5 249,94 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 461,42 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Альянс" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 24, код ЄДРПОУ 38452204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (02088, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Першого Травня, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 30722204) 72 119 (сімдесят дві тисячи сто дев'ятнадцять) грн. 84 коп. основного боргу, 5 249 (п'ять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 94 коп . відсотків річних, 7 207 (сім тисяч двісті сім) грн. 52 коп. пені, 4 461 (чотири тисячи чотириста шістдесят одна) грн. 42 коп. інфляційних втрат та 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 54 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 20.04.2015.

Суддя С.О. Саванчук