Рішення

від 21.04.2015 по справі 911/4821/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" квітня 2015 р.                                                             Справа № 911/4821/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМАЮН»

до Червономотовилівської сільської ради

про стягнення 96743,14 грн.

за участю представників:

сторін:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМАЮН» (далі – позивач) до Червономотовилівської сільської ради (далі – відповідач) про стягнення 96743,14 грн., з яких 76358 грн. основний борг, 12979,46 грн. інфляційні втрати, 2315,84 грн. 3% річних, 5089,84 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 23.10.2013р. № Ир000636 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 10.02.2015р., якою, керуючись ст. 22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми інфляційних втрат і зменшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум 3% річних, пені та просить суд стягнути з відповідача 15123,56 грн. інфляційних втрат, 2229,82 грн. 3% річних та 2642,20 грн. пені. Також позивач у вказаній заяві зазначає про сплату відповідачем заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 76358 грн.

На адресу суду 21.04.2015р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 20.04.2014, в якій останній продублював позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 10.02.2015р. та зазначив про вказану сплату боргу.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Проте в поданій до суду заяві про уточнення позовних вимог від 20.04.2015р. просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Проте, з поданих до суду листів від 27.01.2015р. № 4 та від 23.02.2015р. № 25 вбачається, що відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар повністю погашена, а порушення строку по розрахунку за поставлений товар відбулося через несвоєчасне перерахування коштів Державною казначейською службою України через що у відповідача виникла кредиторська заборгованість. Також відповідач у вказаному листі просить суд розглядати дану справу без їх участі.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 23.10.2013р. № Ир000636 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач – продавець зобов'язався передати у власність відповідача – покупця, а покупець прийняти і сплати дитячий майданчик згідно специфікації, надалі товар, на умовах передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець приймає на себе зобов'язання проставити товар на адресу покупця, в термін, обумовлений сторонами.

Товар постачається в асортименті, кількості та вартості, яка вказана в специфікації та накладній (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору сплата за товар проводиться покупцем по факту поставки товару, але не пізніше 10-ти банківських днів від дня отримання товару.

Загальна сума договору визначається об'ємом поставленого товару за весь строк дії договору та складає 76358 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 12726,33 грн. (п. 3.3 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. (п. 6.2 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 23.10.2013р. № Г-00000636 на суму 76358 грн. поставив відповідачу товар, а останній його отримав на підставі довіреності від 15.10.2013р. № 570449. Зазначені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Вказана вище видаткова накладна підписана в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Сторони склали акт звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі від 21.03.2014р., відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 01.03.2014р. складає суму 76358 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Однак, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 08.10.2014р. № 01/08-10 про сплату заборгованості. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення у ц/л від 14.10.2014р. та фіскальним чеком «Укрпошта» від 14.10.2014р. № 9981. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач вказану претензію про сплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим за ним за твердженням позивача, на час звернення з даним позов рахувався борг в розмірі 76358 грн.

Разом з тим, відповідач до звернення позивача з даним позовом до суду, свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по вищезазначеній накладній виконав у повному обсязі, сплативши заборгованість в розмірі 76358 грн. за поставлений товар, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти згідно платіжних доручень від 27.10.2014р. № 62 на суму 17500 грн., від 28.10.2014р. № 63 на суму 19000 грн., від 29.10.2014р. № 64 на суму 18000 грн., від 30.10.2014р. № 65 на суму 21858 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

З відтиску штампу канцелярії господарського суду Київської області на позовній заяві, вбачається, що позивач з вказаною позовною заявою від 10.11.2014р., звернувся до господарського суду Київської області 11.11.2014р.

За таких обставин, позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 76358 грн. за поставлений відповідачу товар по видатковій накладній від 23.10.2013р. № Г-00000636 на суму 76358 грн., у зв'язку з чим вимога про стягнення боргу є безпідставною, а відтак суд відмовляє в її задоволенні. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Через те що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за період прострочки з 07.11.2013р. по 28.10.2014р. складають 15123,56 грн., 3% річних з простроченої суми за період прострочки з 07.11.2013р. по 28.10.2014р. складають 2229,82 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 15118,88 грн. В решті заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 4,68 грн. суд відмовляє, з огляду на її безпідставність.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних за є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Також, на підставі п. 5.1 договору позивач просить стягнути з відповідача за порушення строку оплати товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, від суми заборгованості за кожен день порушення строків оплати, яка за розрахунком позивача з простроченої суми за період прострочки з 09.02.2014р. по 06.05.2014р. складає 2642,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 15118,88 грн., 3% річних в сумі 2229,82 грн. та пені в сумі 2642,20 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Посилання відповідача на те, що порушення строку по розрахунку за поставлений товар відбулося через несвоєчасне перерахування коштів Державною казначейською службою України не приймаються судом до уваги при вирішення даного спору та відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Згідно п. 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. № 14 за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

За таких обставин, неможливість виконання відповідачем грошового зобов'язання не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення ним договірного зобов'язання.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Червономотовилівської сільської ради (08522, Київська обл., Фастівський район, с. Велика Мотовилівка, вул. Шкільна, 1, ідентифікаційний код 04360020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМАЮН» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 42-Д, ідентифікаційний код 31610879) 15118 (п'ятнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 2229 (дві тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 82 коп. 3% річних, 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 20 коп. пені, 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.          В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                             Ю.В. Подоляк          

          Дата підписання рішення 30.04.2015р.