cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" квітня 2015 р.Справа № 916/758/15-г
За позовом: Комунальне підприємство "Теплоенерго";
До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група";
про стягнення 62171,68 грн.
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: Катков М.Я. по довіреності № 8 від 05.01.2015р.
Від відповідача: -не з'явився;
Суть спору: Комунальне підприємство "Теплоенерго" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група" ( далі - Відповідач) про стягнення 62171,68 грн., а саме заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання №221 від 26.06.2008р. у сумі 27828,98 грн., 3% річних у сумі 556,59 грн., інфляційні витрати у сумі 4768,51 грн., пені у сумі 29017,60грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2015р. порушено провадження по справі №916/758/15-г.
10.04.2015р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 66996,28грн. з яких 39730,26грн. - основна заборгованість, 13818,52грн. - пеня, 732,49грн. - 3% річних та 11982,54грн. - індекс інфляції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2015р. продовжено строк розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України.
23.04.2015р. до господарського суду Одеської області надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 61621,02грн. з яких 45277,14грн. - основна заборгованість, 4042,63грн. - пеня, 823,85грн. - 3% річних та 11477,40грн. - індекс інфляції, але судом до уваги не приймається так як заява не була підписана уповноваженою особою.
В судовому засіданні 27.04.2015р. позивач звернувся до суду із заявою в якій просить стягнути з відповідача борг в сумі 61621,02грн. з яких 45277,14грн. - основна заборгованість, 4042,63грн. - пеня, 823,85грн. - 3% річних та 11477,40грн. - індекс інфляції.
Також позивачем під час розгляду справи 27.04.2015 р. надана заява про включення до складу судових витрат на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрат, понесених ним, як представником позивача на відрядження, у зв'язку з розглядом справи № 916/758/15-г грошових коштів у розмірі 2020,43 грн.
Представник відповідача відзив на позов не надав, в засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", -
3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У судовому засіданні 27.04.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне:
Відповідно до Статуту КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради є комунальним підприємством, підпорядкованим управлінню комунального господарства та капітального будівництва міської ради, створене з метою забезпечення територіальної громади міста тепловою енергією у вигляді опалення та гарячої води (підігрів). Основним статутним обов'язком КП "Теплоенерго" є задоволення потреб населення, державних, суспільних, приватних підприємств і організацій в тепловій енергії.
TOB "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група" є власником нежитлових приміщень в будинку № 91 по вул. Робочій м. Дніпропетровську. Це підтверджується копіями договорів купівлі - продажу від 02.02.2007 р., посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Вербою В.М., копіями витягів з реєстру права власності на нерухоме майно.
В 2008 р. на підставі заяви TOB ПІІ "Чорноморська інвестиційна група" між КП "Теплоенерго" та відповідачем було укладено договір № 221 від 26.06.2008 р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, відповідно до п. 1 якого постачальник здійснює відпуск теплової енергії по об'єкту споживача, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 91. Згідно з п. 11.1. Договір набуває сили з моменту підписання і діє до 31.12.10 р. Згідно з п. 11.6. договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде письмової заяви однієї із сторін про його припинення.
Відповідно до п. 4.2.1 Договору №221 позивач прийняв на себе зобов'язання поставити відповідачу теплову енергію. Відповідач згідно з договором прийняв на себе, крім інших, зобов'язання щомісячно, до 15 -го числа місяця наступного за розрахунковим отримати рахунок за фактично надані послуги і оплатити вартість спожитої теплової енергії до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 7.2.)
Як зазначає позивач у позові, з боку КП "Теплоенерго" умови договору №221 від 26.06.2008 р. виконувались сумлінно, протягом опалювальних періодів 2013-2014рр., 2014 - 2015рр. об'єкт споживання теплової енергії - вул. Робоча, 91 - вчасно та у повному обсязі забезпечувався тепловою енергією, що підтверджується виставленими рахунками та актами приймання - передачі виконаних робіт.
Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення платежів не виконував, внаслідок чого станом на 27.04.2015р. за ним обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію за період жовтень 2013 р. по березень 2015 р. в сумі 45277,14 грн.
Отже, заборгованості відповідача за надані послуги становить 45277,14 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості з послуг, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 61621,02грн. з яких 45277,14грн. - основна заборгованість, 4042,63грн. - пеня, 823,85грн. - 3% річних, 11477,40грн. - індекс інфляції та витрат, понесених представником позивача на відрядження, у зв'язку з розглядом справи № 916/758/15-г грошових коштів у розмірі 2020,43 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певнихумовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність надання позивачем відповідачу послуг, існування заборгованості по оплаті за послуги, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості послуг в сумі 45277,14грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та індекс інфляції від простроченої суми.
Оскільки Відповідачем не належним чином виконані умови Договору щодо оплати послуг, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 823,85 грн. та індекс інфляції в сумі 11477,40грн.
Отже, згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 823,85 грн. та індекс інфляції в сумі 11477,40грн. які підлягають стягненню.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 8.3. Договору № 221 за несвоєчасне внесення оплати за спожиту теплову енергію- відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1% від пред'явленої до сплати суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 4042,63 грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група" підлягають задоволенню повністю в сумі 45277,14грн. - основна заборгованість, 4042,63грн. - пеня, 823,85грн. - 3% річних та 11477,40грн. - індекс інфляції.
Заява позивача про включення до складу судових витрат на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрат, понесених ним, як представником позивача на відрядження у зв'язку з розглядом справи № 916/758/15-г, на думку суду підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", - 1. Склад судових витрат.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.
До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн. та витрат, понесених представником позивача на відрядження, у зв'язку з розглядом справи № 916/758/15-г грошових коштів у розмірі 2020,43 грн..
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група" (65026 м. Одеса, площа Катерининська, 4, код ЄДРПОУ 33218265) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 7, код ЄДРПОУ 32688148) 45277,14грн. - основна заборгованість, 4042,63грн. - пеня, 823,85грн. - 3% річних, 11477,40грн. - індекс інфляції, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн. та витрати понесених представником позивача на відрядження, у зв'язку з розглядом справи № 916/758/15-г грошових коштів у розмірі 2020,43 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 30 квітня 2015 р.
Суддя С.В. Літвінов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2015 |
Оприлюднено | 08.05.2015 |
Номер документу | 43878358 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні